WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Погляд на деякі аспекти раннього періоду розвитку міста Дніпропетровська - Реферат

Погляд на деякі аспекти раннього періоду розвитку міста Дніпропетровська - Реферат

утворення міста Катеринослава. 22 січня 1884 р. Катерина ІІ видала черговий указ, в якому вказувала: "Губернському місту під назвою Катеринослав бути за більшою зручністю на правій стороні річки Дніпра біля Кодаку ..." [4, с.52]. Тут, звичайно, основна увага звернута на географічну домінанту, тобто, малось на увазі, що "нове" місто буде біля Кодаку. Та чомусь Катерина ІІ згадала саме Кодак, а не Половицю чи Лоцманську Кам`янку. В іншому документі діловодного характеру, знайденого професором А.В.Бойком, було сказано більш прозоро: "Екатеринослав - вновь учреждаемый город из местечка Новым Кодаком называемого на правом берегу Днепра против устья Самары лежащего [12, арк.2 зв.]. Що це був за "город" Катеринослав, відмічає французький мандрівник Жан Анрі Мюнц, який на початку 1780-х років відвідав наш край. У своєму щоденнику він згадує про Новий і Старий Кодаки, але жодним словом про Катеринослав [8, с.152.].
У середині 1780-х років, коли проект Катеринослава-Кільченського зазнав невдачі, частина його мешканців осіла в Новоселиці, яка стала іменуватись Новомосковськом, а частина - в Новому Кодаку. Сюди ж перебралися більшість губернських установ. Незважаючи на те, що губернське правління перебувало в Кременчуку, Новий Кодак фактично перетворився на місцеперебування адміністрації Катеринослава. Як зазначає Д.І.Яворницький: "Вже з 1785 року Новий Кодак став іменуватись в церковних паперах, а з 1787 р. (саме цей рік вважали роком народження Катеринослава до 1970-х р. - І.К.) і в урядових містом Катеринославом" [13, с.65]. З 1777 р. Новий Кодак був ще й резиденцією Слов`янського Духовного правління в Слов`янській і Херсонській провінціях. Саме тут мав свою "штаб-квартиру" майбутній катеринославській намісник І.М.Синельников (1741-1788). У 1783 р., посідаючи посаду воєводи й коменданта Слов`янської і Херсонської провінцій, він перебував в Новому Кодаку, звідки Г.О.Потьомкін викликав його до Петербургу [16, с.222].
Ще один промовистий факт, який свідчить про значення Нового Кодаку в планах побудови нового міста, пов`язаний з мандрівкою Катерини ІІ до Криму у 1787 р. Наближаючись до того місця, де мала постати "третя столиця", Катерина ІІ та її почет зупинились не в ефемерному Катеринославі і, навіть, не в Половиці, а в Новому Кодаку, де для неї звели тимчасовий палац. У цьому палаці вона приймала знатних вельмож, представників місцевої адміністрації, купців та інших. Звідси імператриця разом зі своїм почтом їздила на закладку Преображенского собору, після чого повернувшись до Нового Кодака, знову помандрувала далі вниз по Дніпру. Такі свідчення нам залишив М.Корж [9, с.40-44].
По суті справи, Новий Кодак на деякий час став тим Катеринославом, який у кінці ХVIII ст. почав "будувати" Г.О.Потьомкін. Про щось подібне писав і Д.І.Яворницький. "З прибуттям в Новий Кодак, - зазначав він, - маси людей, які взяли участь в будівництві міста Катеринослава, чисельність населення його збільшилась. З 1787 року і по 1791 рік Новий Кодак замінив собою майбутній новий Катеринослав" [15, с.25]. Новий Кодак не тільки прийняв адміністрацію Катеринослава, яка оселилась в будинках Нового Кодака, він також забезпечував побутові потреби місцевого населення в різного роду справах: ремісничих, торгових тощо. Кодачани, перейменовані в катеринославців, задовольняли свої духовні запити в новокодацьких церквах, а дітей віддавали до тутешньої школи. Новопостала губернська влада тривалий час відучувала мешканців Нового Кодака і Половиці від старої назви міста, однак люди ще довго називали Катеринослав то Кодаком, то Половицею [8, с.153.
В останньому десятиріччі ХVIII ст. органічний розвиток міста Новий Кодак був штучно перерваний діями російської влади. Протягом першої половини 1790-х років адміністрація Катеринослава поступово виїхала з Нового Кодаку на нове місце (в район Половиці). У липні 1795 р. "сєлєніє" Новий Кодак (у 1793 р. мав близько 2000 мешканців) було приєднано до "міста" Катеринослава (у 1793 р. мав біля 800 душ населення). Подібне було зроблено і з новокодацькими ярмарками. Тоді ж Платон Зубов своїм наказом заборонив кодачанам торгувати вином***. У серпні того ж року кодацьку поліцію було підпорядковано катеринославській, а казенним селянам запропоновано записатись в купці чи міщани. З 355 дворів Новий Кодак залишили 121 родина. "Добили Новий Кодак, - як пише науковий співробітник Дніпропетровського обласного центру охорони пам`яток В.С.Старостін, - 1796 року відкриттям наплавного мосту біля Катеринослава, який звів нанівець значення Новокодацького перевозу" [11, с.39].
Наостанку зазначимо, що серед усіх критеріїв, які були названі вище, Катеринослав кардинально відрізнявся від Нового Кодаку лише в одному - він мав підтримку російської влади.
Таким чином, Новий Кодак, маючи на кінець ХVIII ст. достатньо розвинуту міську інфраструктуру як для прикордонного міста (адміністративні органи, ремісничі майстерні, торгові заклади, пошту, храми, школу тощо) цілком міг прислужитись як губернське місто. Та річ у тім, що російській владі необхідно було показати свою "цивілізаційну" роль у справі колонізації "порожніх" земель Запорожжя. Новий Кодак, з його більше ніж двохтисячним населенням і власною адміністрацією заважав планам підкорення південноукраїнських земель Російській державі. Так само заважали Микитин Ріг (зараз Нікополь), Хаджибей (Одеса), Іслам-Кермен (Каховка), Кизи-Кермен (Берислав), Ак-Мечеть (Сімферополь) та інші. Використавши людський і матеріальний потенціал запорозького міста Нового Кодака при будівництві імперського міста Катеринослава, російська влада просто позбуласьнепотрібного "свідка" багатства і залюдненості території Запорожжя.
Історія Дніпропетровська цікава і багатогранна. Наше місто складними шляхами пройшло декілька етапів свого розвитку, кожний з який має право на пошану і докладне вивчення. Першим етапом, з повним правом, можна вважати етап козацький, який датується часом існування містечка Новий Кодак (середина ХVII ст. - кінець ХVIII ст.). На другому етапі містоутворюючі функції перебрав на себе Катеринослав (кінець ХVIII ст. - 1920-ті). Третій етап - радянський триває з середини 1920-х років. У наші дні деякі реалії свідчать про нові тенденції розвитку міста, і можна було б говорити про четвертий етап. Однак певні ознаки, які були притаманні радянському періоду не дають підстав зробити це.
?
Література
1. Архів Коша Нової Запорозької Січі. Корпус документів 1734-1775. - К.: ВІПОЛ, 2003. - Т.3. - 951 с.
2. Афанасьєв-Чужбинський О.С. Подорож у Південну Росію. - Дніпропетровськ: Січ, 2004. - 469 с.
3. Владимиров М.М. Первое столетие города Екатеринослава 1787-1887. - Екатеринослав, 1887.
4. Дніпропетровськ. Віхи історії. - Дніпропетровськ: Грані, 2001. - 256 с.
5. Кавун М.Е. Походження та рання історія міста Катеринослава. - Автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. - Дніпропетровськ, 2003. - 19 с.
6. Лазебник В.І. Люди старого Катеринослава // Дніпропетровськ: минуле і сучасне. - Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2001. - С.401-483.
7. Макаревский Ф. Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии: Церкви и приходы XVIII столетия. - Днепропетровск: Дніпрокнига, 2000. - 1080 с.
8. Мицик Ю.А. Козацький край: Нариси з історії Дніпропетровщини XV-XVIII ст. - Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1997. - 176 с.
9. От Сечи Запорожской. Устное повествование бывшаго запорожця, жителя Екатеринославской губернии и уезда, селения Михайловки, Никиты Леонтьевича Коржа. Репринтное издание. - Днепропетровск: "Собор", 1991. - 63 с.
10. Скальковский А.О. Історія Нової Січі, або останнього Коша Запорозького / Передмова та коментарі Г.К.Швидько. - Дніпропетровськ: Січ, 1994. - 678 с.
11. Старостін В.С. Столиця степового краю. Дніпропетровськ. Нариси з історії міста. - Дніпропетровськ: ВАТ "Дніпрокнига", 2004. - 279 с.
12. Центральній державний військово-історичний архів Росії. - Ф.ВУА. - Спр.18723.
13. Яворницький Д.І. Запорожье в остатках старины и преданиях народа. - К.: Веселка, 1995. - 447 с.
14. Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків: У 3 т. / Редкол.: П.С.Сохань. - К.: Наукова думка, 1990. - Т.1. - 592 с.
15. Яворницький Д.І. Історія міста Катеринослава. - Дніпропетровськ: Січ, 1996. - 278 с.
16. Яворницький Д.І. Твори у 20 томах. - Запоріжжя: Тандем-У, 2004. - Т.1. - 519 с.
Loading...

 
 

Цікаве