WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Погляд на деякі аспекти раннього періоду розвитку міста Дніпропетровська - Реферат

Погляд на деякі аспекти раннього періоду розвитку міста Дніпропетровська - Реферат


Реферат на тему:
Погляд на деякі аспекти раннього періоду розвитку міста Дніпропетровська
?
Якщо говорити про 1787 р., то важко назвати містом місцевість, в якій не було жодної житлової чи адміністративної споруди (інтенсивне будівництво нового міста почалось у 1789-90-х рр.). Ця дата видається умовною та ідеологічною, бо базується на події, пов`язаній з подорожжю російської імператриці Катерини ІІ до Криму. До того ж, того дня, коли вона поклала першу цеглину у фундамент Преображенського собору, поруч вже йшло будівництво деяких споруд, тобто місто вже почало будуватись. Отже, з таким же успіхом можна було б взяти за основу при визначенні дати заснування Катеринослава ІІ* указ Катерини ІІ від 30 березня 1783 р. про перенесення міста Катеринослава І** на високий правий берег Дніпра або указ від 22 січня 1784 р. Останній указ дослідник М.М.Владимиров вважав таким, що дав початок Катеринославу ІІ [3, с.21]. Можна назвати ще декілька таких умовних дат заснування Катеринослава ІІ, але, думаю, досить і цього. Так само важко відраховувати літочислення Дніпропетровська від містечка Катеринослава-Кільченського, яке у 1776 р. існувало лише на папері, а його місцезнаходження локалізувалось місцем впадіння р. Кільчень у р. Самару, що лежить далеко за межами сучасного Дніпропетровська. Більшість дослідників ХІХ ст. - початку ХХ ст. ототожнювали так званий Катеринослав-Кільченський з Новомосковськом, а не з Катеринославом ІІ [7, с.420; 3, с.19; 15, с.21, 24].
Отже, Дніпропетровськ і надалі залишається без визначеної і науково обґрунтованої дати народження. Роки незалежності України мало що змінили в цьому напрямку. Міська влада, як і раніше, підтримує версію походження міста Дніпропетровська від Катеринослава-Кільченського. Чималу роль у такій позиції відіграє той факт, що самі науковці не можуть дійти згоди з цього питання.
На даний момент продовжують існувати декілька версій виникнення нашого міста, але дві з них: катеринославська і кодацька (від Нового Кодаку) мають найбільше прихильників у наукових колах. Прихильники катеринославської версії, не відкидаючи того факту, що на території нашого міста у XVII-XVIIІ ст. відбувались урбанізаційні процеси, заперечують їх зв`язок з урбанізаційними процесами, що були започатковані російською владою [5 с.14], яка у кінці XVIIІ ст. підпорядкувала собі землі Запорожжя.
Мета прихильників кодацької версії полягає в тому, щоб довести і науково обґрунтувати зв`язок містобудівної традиції на Придніпров`ї часів козацтва (козацький період) з імперською добою (катеринославський період).
Основним аргументом прихильників катеринославської версії є системний підхід, який свідчить про те, що Катеринослав і новий Кодак - це дві різні системи або структури зі своїми особливостями, які не дозволяють пов`язати їх. Як відомо, будь-яка система або структура має певний набір компонентів, які врешті-решт складають цю систему. В нашому випадку, цими компонентами є критерії, які дозволяють нам характеризувати певне поселення як місто. Щодо Катеринослава, то він виконував адміністративні (губернський центр), економічні (ремісничий і торговий центр), соціальні (наявність значної кількості мешканців, більшість населення не займалась сільським господарством), культурні функції. При цьому слід зауважити, що Катеринослав початку і кінця ХІХ ст. не тільки кількісно, але й якісно відрізняються. Ось яким бачив місто Катеринослав наприкінці 1840-х років відомий письменник О.С.Афанасьєв-Чужбинський. Нагадаємо, що Катеринослав вже понад 60 років існував як місто. "Я пам`ятаю, - писав він вже на початку 1860-х років, - Катеринослав років дванадцять тому, коли його ще можна було назвати містечком і досить непривабливим, як через його будівлі, так і через страшну непролазну багнюку, що наливалася навіть у дрожки [2, с.59].
Тепер спробуємо охарактеризувати за такими ж ознаками Новий Кодак. Джерела свідчать, що Новий Кодак ще з 1656 р. був центром Кодацької паланки Чортомлицької Січі [13, с.63]. Жодних заперечень не викликає паланковий статус Кодака і за часів Нової Січі (1734-1775). Паланка, як відомо, це адміністративно-територіальна одиниця у Запорозькій Січі. Щоправда територія, яку обіймала Кодацька паланка була менша за територію Катеринославської губернії. Та попри деякі несуттєві розбіжності Новий Кодак, як і Катеринослав, виконував адміністративні функції. В Кодаку сидів полковник, в руках якого зосереджувалась військова, судова, фінансова влада. Подібні функції мав і катеринославський губернатор. Відмінність тільки в назві і підпорядкуванні. Паланковий полковник підпорядковувався Кошу Запорозькому, а губернатор російському самодержцю.
Економічна функція Кодаку як міста теж не викликає заперечень. Його виникнення пов`язане з наявністю в цій частині Дніпра (сучасний житловий масив Дніпропетровська Нові Кодаки) зручного перевозу. Це дозволило Кодаку стати важливим центром транзитної торгівлі. Тут проходили водний шлях по Дніпру, рибний шлях із Західної України на Дон та Чумацький шлях з Батурина на Перекоп [11, с.29]. У Кодаку регулярно відбувались ярмарки (тричі на рік), нараховувалось декілька шинків. У цілому по Кодацькій паланці, за даними А.О.Скальковського, зафіксовано 74 шинки [10, с.157]. Кодак також був і ремісничим центром. Підстави для цього дають спогади М.Коржа. Згадуючи Л.Глобу, він казав, що той, мешкаючи в Новому Кодаку мав 15 чоловік кравців [9, с.35]. Така кількість ремісників може свідчити про наявність потужного ремісничого "цеху", а були й ковалі, і кожум`яки, і крамарі та інші.
За своїми соціальними функціями Кодак теж належав до поселень міського типу. Більшість населення Кодаку складали козаки, які займались переважно військовим, а також іншими промислами. Окрім козаків тут мешкали шинкарі, купці, ремісники тощо. Напевно, що були й такі, які займались землеробством. Однак на початковому етапі існування Катеринослава його мешканці теж не повністю відмовились від цього виду діяльності.
Однією з ознак міста є його кількісний склад. Наприклад, у сучасній Росії статус міста надається населеному пункту, яке має 12000 мешканців. Звичайно, що для XVII-XVIII ст. існували інші кількісні виміри міста, хоча в той час в Європі деякі міста (Париж, Лондон, Амстердам та ін.) мали по декілька тисяч мешканців. У Кодаку в найкращі часи проживало до 3000 мешканців. За переписом 1754 р. який був проведений Кошем Запорозьким в Новому Кодаку нараховувалось 500 дворів [1, с.113]. Якщо брати до уваги, що кожен двір налічував від 4 до 8 осіб, то отримаємо цифру в 2000-4000 мешканців. Небагато в порівнянні з багатьма європейським містами. Однак треба враховувати специфіку Придніпровського регіону, який у XVII-XVIII ст. мав прикордонний характер, отже, приріст населення тут не міг бути значним. Та кількісний склад ніяк не може стати аргументом проти Кодака як міста, адже в самому Катеринославі наприкінці ХVIIІ ст. мешкало всього 2634 жителі [6, с.406]. Лише з 1804 р. тут відзначається незначний прирістнаселення.
Щодо культурної функції, то в Кодаку з 1650 р. (є дані, що з 1645 р.) існувала церква св. Миколи [7, с.133; 14, с.275]. У 1782 р. був споруджений ще один храм в ім`я св. Духа. Була в Кодаку і школа, де вчились діти мешканців Кодацької паланки. В Катеринославі ж, а вірніше сказати в Половиці перша церква - в ім`я ікони Казанської Божої Матері з`явилась лише у 1791 р.
Ще один критерій, який довгий час був притаманний Кодаку і якого не мав Катеринослав - це військова функція. Оскільки Новий Кодак знаходився на прикордонні, його мешканці зазнавали неодноразових нападів татар, турків і росіян. У 1740-х роках тут спорудили потужну фортецю, щоб убезпечити місто від подібних нападів [11, с.33]. Однак Кодак не можна назвати вповні класичним містом-фортецею, якими були Старий Кодак, або Новобогородицьк. І якщо, деякий час Новий Кодак і виконував оборонні функції, не треба забувати, що багато міст Європи ведуть свій родовід від прикордонного укріплення або фортеці (яскравим прикладом може слугувати Кельн).
З`ясувавши той факт, що за основними ознаками Новий Кодак мало чим відрізнявся від раннього Катеринослава, повернемось до питання про наявність чи відсутність спадкоємності між ними. Чи існує між ними, як влучно висловився дніпропетровський історик О.А.Репан, "склейка"?
Першими на це питання дали відповідь особи, які безпосередньо були причетні до проектів
Loading...

 
 

Цікаве