WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Основні тенденції розвитку грошових документів ОУН-УПА (бофонів) - Реферат

Основні тенденції розвитку грошових документів ОУН-УПА (бофонів) - Реферат

труднощі в діяльності підпільної господарської сітки вказані явища незабаром стали типовими для усього підпілля ОУН в Україні [3;с.311].
Аналіз функцій грошових документів ОУН та порівняння з відомими аналогами, призводить до висновку, що в роки боротьби зі сталінізмом вони, у переважній більшості своїй, виконували роль податкових та реквізиційних квитанцій, своєрідного підтвердження виконаного грошового контингенту. До того ж ці функції бофонів не були спеціально визначені інструкціями вищих структур ОУН, а виникли стихійно, керуючись логікою повстанської боротьби, місцевою винахідливістю. ОУН у контрольованих районних, населених пунктах здійснювала вимушене оподаткування та реквізиційні заходи, які віддалено нагадували більшовицьку політику "воєнного комунізму", присвоївши собі, як і більшовицька влада, податкові повноваження. Основна особливість збору контингентів полягала в тому, що у населення брали не лишки, а частку необхідних їм продуктів, коштів [5;с.170].
Під час ведення пропагандистської роботи серед населення, в ході здійснення контингентних заходів, від бандерівців часто поступали усні декларативні заяви про повернення населенню боргів після перемоги над ворогами і створення Української Самостійної Соборної Держави. У цьому контексті характерними є свідчення Василя Кука, який після загибелі Романа Шухевича перебрав його військові та організаційні посади. Василь Кук у своїх спогадах авторитетно відзначає, що керівники ОУН-УПА, запроваджуючи бофони, мали намір "якщо час добре розпорядиться у прийдешньому дні і постане в Україні своя незалежна, демократична соборна держава, обов'язково обміняти їх на нову національну валюту" [6;с.89]. Відтак бофони розглядалися як облігації своєрідної позики, які тільки у виключних випадках могли мати обігову функцію.
Не викликає сумніву й той очевидний факт, що патріотично налаштоване населення Західної України не фанатично й сліпо підтримувало бандерівців, а сподівалось (можливо навіть і підсвідомо) на повернення боргів. Попри реальну небезпеку попасти до категорії "бандпосібників" зберігало бофони та інші документи про здані грошові та натуральні контингенти.
Таким чином, грошові документи ОУН були, до певної міри, документами фідуціарними, тобто такими, що базувались на довірі населення, яке зберігало їх, незважаючи на терор і цим самим надавало своєрідний кредит їх емітенту. З іншого боку вони були неконкретними позиковими зобов'язаннями, оскільки виплата компенсацій переносилась на невизначений час і їх мала здійснити, у випадку перемоги, невизначена юридична особа.
На бофонах іноді зустрічаються відбитки печаток. Вони використовувались в основному рейдуючими частинами УПА на території іноземних держав для надання грошовим документам легітимності.
На грошових документах ОУН нерідко зустрічаються портрети героїв українського руху Опору, як відомих, так і маловідомих широкому загалу. Для визначення реальності й відповідності тієї чи іншої історичної особи, зображеної на грошовому документі, слід застосовувати іконографічний аналіз.
Характерною для грошових документів ОУН є і суперскрипційна ознака, тобто надписова. Суперскрипції є спеціальними штампами з текстами, нанесеними ручним, або ж друкарським способом, а також різноманітними виправленнями. Вони, як звичайно, наносились після того, як грошові документи були випущені в обіг. Найбільш широке поширення отримали наддруки та надписи, які носили економічний характер.
Так, у зв'язку з проведенням у СРСР в грудні 1947 році грошової реформи, номінали бофонів були приведені у відповідність до нового курсу радянського карбованця, тобто зменшені у 10 разів. Узгодження відбувалося шляхом перекреслення зайвого нуля. У скрутних ситуаціях підпільники за допомогою наддруків також часто практикували перероблення агітаційних листівок малого формату і безномінальних бофонів у номінальні [7;с.14].
Паперові грошові документи ОУН (бофони) 1939-1952 pp. є документами певної військово-політичної формації, які відігравали важливу роль в системі соціально-економічних відносин. Оскільки ОУН-УПА не мали своїх грошових знаків у класичному розумінні цього слова, бофони - єдині документи, що найбільш повно віддзеркалюють матеріальну основу діяльності підпілля, а також відображають політичне, соціально-економічне й мистецьке життя відповідної доби [8;с.80]. Виходячи із розроблених принципів класифікації бон, за умовами і характером обігу грошові документи ОУН належать до знаків спеціального призначення, тобто до групи, яка умовно примикає до бон, оскільки, могли виконувати обігові функції тільки у окремих випадках.
У період масової мобілізації до УПА (середина 1943 р.) господарська сітка ОУН, яка була реальною економічною владою на селі, регулярно встановлювала натуральні та грошові контингенти для населення. Уже тоді механізм реалізації грошових документів ОУН перекреслював принцип добровільності. Представники господарської мережі підпілля роздавали населенню бофони за заздалегідь підготовленими списками, зобов'язуючи їх внести готівку у визначені терміни, нерідко під загрозою репресій з боку СБ ОУН. Надзвичайним "революційним" податком у 1944-1952 pp. оунівці обкладали в певних пропорціях переважну більшість жителів сіл Західної України. Однак через постійні бойові дії, репресивні заходи радянської влади, дії чекістських спецзагонів, кримінальних елементів пропорції нерідко порушувались[1;с.247].
Отже, досліджуючи грошові документи ОУН за їх основними ознаками, історики можуть отримати такі матеріали про діяльність підпілля, котрих немає в інших джерелах. А в деяких випадках, через певні обставини, бофони виступають як єдині документи, які характеризують різні грані політичної та соціально-економічної діяльності емітентів.
Лишається додадати, що дана розвідка є далеко не вичерпною, адже у господарсько-економічній діяльності ОУН-УПА, що вона пов'язана з бофонами наявна солідна кількість "білих" плям.
?
Список використаної літератури
1. Клименко О.О. Грошові документи ОУН (бофони) 1939-1952 років.-Тернопіль: Державне. книжково-журнальне видавництво "Тернопіль", 1999, 308с.
2. Гайдай О., Хаварівський Б. Біфони- Тернопіль: "Збруч", 1995, 52 с.
3. Гайдай О., Хаварівський Б. Грошові документи Організації Українських націоналістів 30-50-х років XX століття // Записки НТШ, - Львів, 1997 - т. ССХХХПІ - С.295-330.
4. Клименко О.О. До питання про фінансово-господарську діяльність підпілля ОУН на Волині (1944-1952 pp.) // Українська національна ідея: історія і сучасність (науковий збірник) - Житомир, 1997.- С. 125-126.
5. КлименкоО.О. Грошові документи ОУН-УПА (1941-1952 pp.) як об'єкт боністики // Наукові записки Тернопільського педуніверситету (серія: історія), вип. VI-Тернопіль, 1997.- С.167-171.
6. Гроші в Україні / Дмитрієнко М. (керівник), Ющенко В., Литвин В., Яковлева Л. - К., 1998 - с.89.
7. Клименко О.О. Грошові документи ОУН-УПА (бофони) перших років німецької окупації Галичини (1941-1943 pp.) // Збірник тез доповідей міжнародної науково-практичної конференції "Банківська система України: проблеми становлення та перспективи розвитку"- Тернопіль, 1998. -С.14-15.
8. Клименко 0.0. Релігійні сюжети, теми і образи на грошових документах ОУН // Християнство і культура (матеріали міжнародної наукової конференції) -Київ-Тернопіль, 1998.-С.79-82.
Loading...

 
 

Цікаве