WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Основні тенденції розвитку грошових документів ОУН-УПА (бофонів) - Реферат

Основні тенденції розвитку грошових документів ОУН-УПА (бофонів) - Реферат


Реферат на тему:
Основні тенденції розвитку грошових документів ОУН-УПА (бофонів)
?
Грошові документи ОУН сягають корінням у практику фінансової діяльності громадських організацій суспільно-політичного, просвітницько-педагогічного, релігійного та іншого спрямування, які діяли в Галичині на початку XX століття.
Зростання національної самосвідомості, згуртованості західноукраїнського населення проявилися також і в створенні добровільних громадських фондів, що сприяли формуванню Галичини, як твердині національного руху.
У 20-х і 30-х роках, незважаючи на терор польського санаційного режиму, на противагу його кресовій політиці, українські патріотичні організації масово створювали фонди призначених на розбудову своїх національних осередків, насамперед організацій "Просвіта", "Луг", "Пласт" та інших. До цієї діяльності була залучена й українська діаспора. У розмаїтті тогочасних політичних і суспільних фондів бойовий фонд ОУН посідав чільне місце. Його особлива роль визначалась авторитетом і впливовістю цієї політичної організації серед західноукраїнського населення.
Бойовий фонд УВО-ОУН веде початок від часу створення та розбудови названих організацій українських націоналістів, як один з основних елементів економічного фундаменту їх діяльності. В УВО, а пізніше в ОУН, фінансова референтура займала провідне місце поряд з бойовою, організаційною та пропагандистською.
Бойовий фонд ОУН формували і поповнювали, насамперед, за рахунок щомісячних внесків членів і симпатиків ОУН та інших коштів, отриманих від окремих фундаторів-патріотів, прихильників української державності.
За кожним викритим фактом збору коштів у бойовий фонд ОУН польська політична поліція проводила ретельні розслідування та здійснювала репресивні заходи [1;с.37].
Фінансова діяльність ОУН не припинялася й під час радянізації Західної України в 1939-1941 pp.
В період Великої Вітчизняної війни і німецької окупації України емісії бофонів були одним із важливих елементів боротьби з окупаційним режимом, зокрема на економічному відтинку.
Репресії окупантів поставили на порядок денний питання про необхідність створення під егідою бандерівців українських збройних сил. Умови їх організування, порівняно з іншими європейськими рухами опору, були дуже несприятливими. Український рух - єдиний збройний підпільний рух поневоленого народу, що не мав навіть мінімальної допомоги ззовні.
Вихід за межі організації і апробування в масах грошових документів ОУН - бофонів проходили в основному в Галичині, де грошовою одиницею під час окупації був польський злотий. У 1943 році вони з'явилися на Волині та Поліссі. На інших окупованих територіях України бофонів до 1944 року, очевидно, не було [1;с.52].
Переважна більшість бофонів підпілля ОУН в Галичині часів німецької окупації - разового використання. Вони, як правило, мали стале тематичне спрямування, визначене вищими структурами ОУН і були приурочені до обов'язкових свят, які відзначали українські націоналісти. Характерною рисою грошових документів 1942 року є поява на них, поряд з тризубом, організаційної емблеми ОУН.
Використання бофонів у фінансово-господарській діяльності повстанців дозволило командуванню ОУН-УПА за порівняно короткий час мобілізувати для своїх потреб вагомі матеріальні ресурси. Вказані документи також певним чином забезпечували юридичні й морально-етичні аспекти стосунків повстанців з населенням [2;с.23].
Однак в період інтенсивної розбудови УПА (літо-осінь 1943 р.) принцип добровільності збору коштів на бойовий фонд ОУН не забезпечував життєдіяльності підпілля. Тому керівництво ОУН змушене було піти на непопулярні заходи: уповноважені господарської сітки ОУН за заздалегідь підготовленими списками поширювали бофони серед населення під загрозою репресій.
Ускладнювала ситуацію й та обставина, що саме у той час з боку більшовицьких спецзагонів розпочалася компрометація ОУН перед населенням [3;с.299].
Усі ці соціально-політичні та військові чинники не могли не призвести до трансформації грошових документів ОУН: від жетонів-подяк за внесені добровільно кошти до фіскальних посвідчень виконання грошового контингенту та реквізиційних квитанцій.
Необхідно відмітити той факт що, бофони ОУН були досить чутливими до змін конкретно-історичних умов, форм, методів, стратегії і тактики партизанської боротьби.
Підрозділи УПА забезпечували свої потреби у коштах, продуктах харчування за рахунок територіальних клітин ОУН. Основний тягар інтендантської служби несли господарські апарати оунівського підпілля, оскільки тільки вони досконало знали економічні можливості своїх теренів, могли відшукати нові джерела покриття надзвичайних витрат, викликаних визвольною боротьбою та регулювати не завжди прості стосунки між селянами і повстанцями[3;с.307].
Час вимагав від оунівців мобілізації всіх ресурсів для боротьби, тому незмірне зросла роль бофонів як важливої складової системи засобів поповнення повстанського бюджету. Окрім того, вказані грошові документи мали ще одну функцію - матеріального й політичного протистояння примусовому поширенню облігацій державних позик, випуски яких у ті роки досягли піку. На 1944-1946 pp. припадає щонайменше два десятка випусків грошових документів ОУН, у кожному з яких було від 4 до 8 номіналів.
Найбільш характерною емісією цього періоду була "волинська серія" бофонів, що функціонувала в 12 областях України та Білорусії, де діяли повстанські загони, її автором був відомий український художник-графік Ніл Хасевич. Грошові документи, на відміну від попередніх (галицьких) випусків, не приурочені до тієї чи іншої історичної події. Новацією випуску є також велика кількість номіналів. Усе це свідчить, що бофони цього зразка планували використовувати триваліший час. Також проглядається намагання керівництва ОУН уніфікувати бофонну систему на основі "волинської серії" і при змозі перетворити її у загальноукраїнську [4;с.125-126].
Бофони виділяються графічними особливостями. Зображення ніби документально передають високий бойовий дух, піднесення і звитяжність повстанців. Вони стали своєрідним мистецьким еталоном для інших підпільних митців.
У зв'язку з розширенням масштабів чекістських і військових операцій проти повстанців, ліквідації їх основних матеріально-технічних баз, динаміки процесів "радянізації" краю вже в середині 1945 року відбувся масовий перехід від добровільного принципу збору коштів на бойовий фонд ОУН до примусового обкладення контингентом, який поглиблювався у подальші роки повстанської боротьби [5;с.169].
Львівський крайовий провід ОУН вніс певні новації в розвиток бофонної системи. Протягом 1947-1950 років для потреб підпілля тут виготовляли двобічні бофони з відривними талонами. Зворотній бік грошового документа виконував функції агітаційної летючки, а талон сприяв поліпшенню фінансової звітності [1;с.158].
Виявлені непоодинокі факти, коли бофони виконували невластиву їм грошову функцію, щоправда в гіпертрофованомувигляді. Керівництво деяких структур ОУН, перш за все на Волині, вже в 1945 році, незважаючи на непрестижний вигляд бофонів, очевидно, сподіваючись на патріотизм населення, масово використовувало вказані квитанції, як своєрідний замінник грошей. За передані бійцям ОУН-УПА продукти харчування, одяг й інші послуги селяни отримували бофони в еквіваленті вартості товарів. Через значні
Loading...

 
 

Цікаве