WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Післявоєнна перебудова народного господарства України - Лекція

Післявоєнна перебудова народного господарства України - Лекція

договір про зв'язок школи з життям і зроблено реформу середньої школи статі дозволяла батькам вибирати мову навчання.
Для України означало, що укр. мова не була обов'язковою для вивчення. Батьки не мали права відмовитись від вивчення англійської, німецької і російської мови, однак могли відмовитись від української. В результаті укр. мова і культура ставали непрестижними. Закон викликав велике незадоволення серед національно свідомих людей.
Паралельно з "відлигою" в галузі суспільно-політичного і культурного життя розгорталась широка реформа економіки.
Питання 3.
Найпомітніше атмосфера змін відбулась у духовному житті. Наступне десятиріччя після ХХ з'їзду стало динамічнішим, розкутішим, менш регламентованим. Першою ластівкою стала публікація в червні 1955 р. в "Литературной газете" статті О. Довженка "Мистецтво живопису і сучасність" із закликом розширювати творчі межі.
Першими на нову ситуацію після ХХ з'їзду зреагували письменники. Написали вони автобіографічну повість О. Довженка "За ширмою", поеми "Розстріляне безсмертя", "Мазепа", В. Сосюра "Третя рота", Первомайський "Дикий мед", роман С. Тютюнника "Вир". У поезії та прозі активно виступали В. Симоненко, М. Руденко, Л. Костенко, Д. Павличко, Ю. Мушкетник, І. Драч. Літературну критику представляли І. Дзюба, В. Чорновіл, В. Мороз.
Політична "відлига" привела до нової хвилі "українізації", було відкрито поставлено питання про збереження укр. мови та розширення сфери її вживання. На захист укр. мови виступали М. Рильський, Л. Дмитренко, С. Крижанівський.
Згаданий закон про зв'язок школи з життям під виглядом демократизації значно послабив позиції укр. мови в УРСР і одночасно привів до посилення й поширення руху громадськості на її захист. під тиском обставин перший секретар ЦК КПУ П. Шелест висловлювався на захист укр. мови. Тут же, в 1966 р. відбувся V з'їзд укр. письменників, де висловлювався метод збереження і розвиток національної мови.
Роком раніше, 1965 р. були зроблені деякі спроби поширення укр. мови у вищій освіті. Міністр вищої і середньої спеціальної освіти УРСР М. Даденков розіслав листа де зазначалось про поступовий перехід вузів на викладання укр. мовою і як факультативи. Підручники, наукові записки, збірники повинні були видаватися укр. мовою.
Десятим пунктом було записано зміцнювати інтернаціональне виховання, поглиблювати вивчення рос. мови.
На цей час в університетах України студенти-українці становили 61%, викладачі-українці - 56%, однак лекції читали укр. мовою лише 34% викладачів. А в Харьківському та Одеському університетах тільки 10% лекційних курсів велись укр. мовою.
Головна причина цього полягала в тому, що незважаючи на всі новації М. Хрущова, адміністративно-командна система управління с/г майже не змінилась.
Дальше погіршення ситуації було пов'язане з діяльністю М. Підгорного (перший секретар ЦК КПУ), який фактично почав зводити нанівець. Створювались штучні перешкоди. Унаслідок цього на Україні - занепад у тваринництві призвів до зменшення в 1964 р. в-ва його продукції до 92% порівнюючи з 1958 р. Зменшились площі.
Однією з причин занепаду була також низька культура землеробства, що проявлялись в ігноруванні сівозмін, в недостатньому внесенні добрив. Не завжди враховувались наукові досягнення науки й передового досвіду. Бракувало й необхідної техніки, якість же с/г машин була ще низькою. Переважала ручна праця.
Т. ч., соц.-екон. розвиток Рад. України у 40-х - п. 60-х рр. відбувався у складних умовах, коли після відбудови н/г виявилися серйозні недоліки у всіх сферах життя сус-ва, зумовлені пануванням командно-адміністративної системи.
Питання 2.
Життєвий рівень в Україні.
Суперечливо й часом дійсно парадоксально розвивалась соціально-побутова сфера. Поза всяким сумнівом умови життя мільйонів радянських людей за часів правління Хрущова поліпшилась. Дещо піднявся життєвий стандарт жителів міст. У побут увійшла нова техніка (телевізори, магнітофони, пральні машини…), розширилась сфера сервісу. Було вирішено майже повністю проблему житла в державі. Споруджувались будинки, що дозволило десяткам сімей переселитися з "комуналок" у невеликі, але окремі квартири. Але згодом вся політика привела до дестабілізації соціально-побутової сфери. Періодично виникали дефіцити найнеобхідніших товарів, навіть хліба.
В 1962 р. було на 30% підвищено ціни на м'ясо і масло. Потім заморожувалась зарплата. Довелось відмовитись від зниження податку. Все це викликало невдоволення серед народу.
Отже, "відлига" торкнулась окремих сторін життя радянського суспільства. Зміни, що відбулися, сприяли певному прогресивному розвиткові України. Але суперечливість змін привели до того, що задуми ініціаторів стали перетворюватись у протилежність. Межі "відлиги" були занадто вузькими, аби довести реформи до логічного кінця.
На жаль, жоден з пунктів інструкції Даденкова не був виконаний, крім останнього - посилили вивчення рос. мови.
Період відлиги був характерним і певним відновленням історичної справедливості - поверненням українській культурі імен незаслужено забутих або репресованих.
Ряд письменників було поновлено у правах членів Спілки укр. письменників: Н. Забіла, З. Тулуб, Г. Хоткевич. Того ж 1956 р. були реабілітовані В. Антоненко-Давидович, А. Костенко…
Після довгих репресій повернулися до літератури М. Годованця, О. Журлива…
В к. 50-х рр. вийшли твори В. Еллана-Блакитного, М. Ірчана, З. Тулуб "Чорне озеро", М. Годованець опублікував свої "Байки".
В 1958 році ЦК КПУ прийняв постанову "Про виправлення помилок в оцінці творчості деякий композиторів УРСР".
"Відлига" породила явище "шістдесятництво" - рух творчої молоді, яка сповідувала нові думки і стала ядром духовної опозиції режиму в Україні.
Важливим документом нової хвилі відродження стала праця І. Дзюби "Інтернаціоналізм чи русифікація".
Більш плідною була творчість композиторів А. Кос-Анатольського, Мейтуса, Штогаренка.
У образотворчому мистецтві відзначились М. Дерегус, М. ???????????????? К. Трохименко.
Пожвавлення в національно-культурному житті привело до зростання інтересу до театрального мистецтва: В. Добровольський, Ю. Лавров, Є. Пономаренко, К. Хохлов.
"Відлига" дещо розкріпачила творчий потенціалукраїнського народу, сприяла піднесенню національної гідності.
Пік "відлиги" для України припав на к. 50 - п. 60-х рр. В той час розширювалися контакти із заходом. На певний час зменшено тиск на інтелігенцію. Менше проповідувалась комун. ідеологія, появився індивідуалізм, самовираження, гуманізм т. ін. Таке явище отримало назву шістдесятництво.
На поч. 60-х рр. у Києві і Львові створено клуби творчої молоді (КТМ).
Але вже 8.03.1963 р. у Москві відбулась зустріч М. Хрущова з інтелігенцією. З цього часу знову розпочинається брутальне переслідування і цькування шістдесятників. Тому з поч.60-х рр. появляється самвидави: система розповсюдження не визнаної літератури. Центрами були Київ (І. Світличний, В. Чорновіл, Є. Тронюк) та Львів (М. і Б. Горині, та ін.). Проте в 1964 р. період "мирного" співіснування системи з інакомисленням закінчився. В країні розпочинається період реакції.
Loading...

 
 

Цікаве