WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Михайло Грушевський та Дмитро Багалій - Реферат

Михайло Грушевський та Дмитро Багалій - Реферат

Грушевського, який його терпіти не міг і якого він також дуже не любив, ні Яворського, який робив йому різні капості й турботи, ні деяких своїх учнів і співробітників, що... рятуючись серед большевицького погрому, почали були "викривати" ідеологічні хиби свого вчителя й керівника, а нерідко й особистого добродія (Мірза Авак'янц - "Мерзавк'янц" - швиденько з виразним наголосом і добродушною посмішкою вимовляв він)..." [24].
І все ж, незважаючи на особисту антипатію, наукові стосунки між двома істориками підтримувалися завжди. Свідчення цьому - листи Михайла Сергійовича та Дмитра Івановича, котрі подаємо тепер. Охоплюють вони значний проміжок часу - 1906-1928 рр.- і проливають світло на два періоди життя та діяльності М. С. Грушевського: львівський і київський.
Львівського періоду стосуються перші п'ять листів. У них відчувається більше теплоти і приязні у взаєминах між ученими, ніж у наступний період. Зокрема в першому листі (власне, коротенькій записочці) вчений рекомендує Д. Багалію німецького україніста Отто Геча. В другім - Грушевський дякує Багалієві за промоторство (сприяння), його особисту участь і піклування в наданні йому (Грушевському) почесного докторату Харківського університету, надсилає свою автобіографію з 1906 року і просить подати статтю для "Українського вісника". Цікавий третій лист, у якому Грушевський переконує обережного Багалія писатиукраїнською мовою (дуже делікатно, до речі), щоб це дало підстави обрати його на дійсного члена НТШ (Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка), і разом з тим сповіщає про передачу до Харкова першого тому "Історії України-Руси". Одразу зазначу, що причини, які змушували Д. Багалія писати російською мовою; загальновідомі - українська мова була заборонена в підросійській Україні в законодавчому порядку.
Четвертий і п'ятий листи написані Д. І. Багалієм до, Львова, коли він збирався у закордонну мандрівку, і мають побутовий характер. До речі, п'ятий лист засвідчує, що була відповідь на звернення від 17 травня 1908 року. Але знайти її не вдалося. Взагалі все листування, яке тут подається, не пов'язане поміж собою. Видно, що адресанти листів одержували на них відповіді, але в архівах їх немає. Скоріш за все вони просто не збереглися.
Деякі епізоди з київського періоду життя М. С. Грушевського (1924-1934 рр.) насвітлюють наступні шість листів за 1924-1928 роки. Власне, всі вони стосуються розбудови вченим своєї київської школи істориків. Мова йде про організацію науково-дослідчої кафедри історії України, про "погибельні умови праці" історичних установ, очолюваних Михайлом Сергійовичем Грушевським, про такі ж нелегкі видавничі справи. В єдиному листі Д. І. Баталія за 20-ті роки, який зберігся (№ 10), говориться про роботу над новою працею з української історіографії, в якій належне місце мають посісти і всі останні твори М. С. Грушевського.
Листи за 20-і роки підтверджують співробітництво Михайла Сергійовича з Багалієм, який жив у столичному Харкові і займав відповідальні посади в структурі нової влади. Першого листа Грушевський написав через місяць після свого повернення на Україну і одразу ж показав, яку бурхливу діяльність він розгорнув: організація науково-дослідчої кафедри, видання журналу "Україна", широке редагування наукових збірників Академії тощо.
Останній лист датовано листопадом 1928 року. Після нього, напевно, листування більше і не велося, бо й цей лист (після 3-річної перерви) - скоріше вимушений, позаяк ішлося про перехід з установ Д. І. Багалія до М. С. Грушевського Льва Окиншевича, якому протегував останній і котрий кілька років потому під тиском більшовицької тиранії став на шлях поборення і критики теорій та концепцій ученого. Листи М. С. Грушевського зберігаються у відділі рукописів Центральної наукової бібліотеки АН УРСР ім. В. І. Вернадського, а листи Д. І. Багалія - в Центральному державному історичному архіві УРСР у м, Києві, у фонді родини Грушевських (ЦДІА УРСР, ф. 1235). Усі вони писані від руки. В публікації авторський стиль збережено, скорочення розкрито.
Всі листи, хоча їх і не дуже багато, дають добру нагоду для подальшого поглиблення і розширення наукового грушевськознавства.
Література
1. Багалій Д. І. Автобіографія // Ювілейний збірник на пошану академіка Д. І. Багалія а нагоди сімдесятої річниці життя та п'ятдесятих роковин наукової діяльності. - К., 1927.
2. Грушевський М. С. Автобіографія. Друкується як рукопис. - К., 1920.
3. Багалій Д. І. З приводу антикритики професора М. І. Яворського // Червоний шлях. - 1924. - № 6.
4. Полонська-Василенко Н. Українська Академія Наук. - Мюнхен. - Т. І. - 1955. -С. 48.
5. Багалій Д. Академік М. С. Грушевський та його місце в українській історіогргфії // Червоний шлях. - 1927. - № 1. - С. 160-217.
6. Вісник АН УРСР. - 1971. - № 1. - С. 95.
7. ЦНБ (Центральна наукова бібліотека АН УРСР), відділ архівних фондів. - С. Єфремов "Щоденник".
8. Див.: Кравченко В. В. Д. И. Багалей: научная и общественно-полити-ческая деятельность. - X.: Основа, 1990. - С.110.
9. ЦНБ ВР (відділ рукописів). - Ф. 1. - № 46240, 46237.
10. Там само, № 46245, 46247.
11. Там само, № 46249.
12. "Пролетарська правда", 12 травня 1929 р.; "Наука і освіта" (додаток до "Вісті ВУЦВК"), 28 квітня 1929 р.
13. Оглоблин О. Пам'яті Дмитра Баталія. // Український історик. - Нью-Йорк - Торонто - Мюнхен, 1988. - № 1-4. - С. 99.
14. ЦНБ ВР. - Ф. 1. - № 46250.
15. "Вісті ВУЦВК", 22 листопада 1929 р., м. 2.
16. Див.: Вісті ВУАН - 1929. - № 11-12; ЦНБ ВР - Ф. 1. - № 45278, 46435.
17. ЦНБ ВР. - Ф. X. - № 1686.
18. Там само.
19. Винар Богдан. Академік Михайло Слабченко. Матеріали до біографії та бібліографії // Український історик. - Нью-Йорк - Торонто - Мюнхен, 1982-1983. - № 3-4, 1. - С. 19-39.
20. Підгайний Семен. Українська інтелігенція на Соловках. Спогади. (1922-1941) // Прометей. - 1947. - С. 60; Полонська-Василенко Н. Історична наука в Україні за совєтської доби та доля істориків // Записки НТШ. - Париж-Чікаго, 1962 - Т. 173. - С. 25-26.
21. Винар Любомир. Найвидатніший історик України Михайло Грушевський (1866-1934). У 50-ліття смерти. // Сучасність - 1986. - С. 79-100. 22. Див., напр.: Скубицкий Т. Классовая борьба в украинской исторической литературе // Историк-марксист. - 1930. - № 17. - С. 27-40.
22. Оглоблін О. Пам'яті академіка Д. І. Багалія // Україна. - 1932. - № 1-2 - с. 170.
23. Оглоблин О. Пам'яті Дмитра Багалія // Український історик - 1988. - № 1-4. - С. 99.
Loading...

 
 

Цікаве