WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Листи російського історика В.О.Мякотіна до О.М.Лазаревського - Реферат

Листи російського історика В.О.Мякотіна до О.М.Лазаревського - Реферат


Реферат на тему:
Листи російського історика В.О.Мякотіна до О.М.Лазаревського
Приватне листування досить оперативно вівдображає події часу, в ньому можна знайти інформацію різного характеру і напрямів. В першу чергу, листи є одним із найважливіших джерел для вивчення життя і творчості історичних діячів (причому відразу обох респондентів), їх наукових контактів, інтересів, основних напрямів роботи в конкретний час. У цілому й вивчення політичного та культурного життя суспільства практично неможливе без врахування інформації, вміщеної в приватних листах. Особливо це стосується часу розквіту епістолярії, як окремого своєрідного жанру (ХІХ - на початку ХХ ст.). Як справедливо зазначили укладачі збірника "Епістолярна спадщина академіка Д.І.Яворницького", "листи, що є мате­ріалізованою людською пам`яттю складають невід`ємний пласт духовної культури народу, допомагають проникнути в його душу, його ментальність"1. Тому приватне листування, як і взагалі будь-який інший вид писемних джерел, заслуговує на спеціальне комплексне джерелознавче дослідження, яке б дозволило з`ясувати інформаційні можливості епістолярії та цілий ряд інших пов`язаних з цим аспектів.
Не виключенням в цьому сенсі є й епістолярна спадщина відомого українського історика та археографа Олександра Матвійовича Лазаревського (1834-1902), яка теж потребує спеціальної уваги та ретельного вивчення. Якщо його особисті листи переважно розпорошені по різних архівних зібраннях та приватних колекціях, то більшість листів до нього містяться як єдиний, досить цільний комплекс в його архіві в Інституті Рукописів НБУ НАНУ. Отже вивчення цієї другої групи листів не передбачає якихось особливих складнощів щодо їх евристики. Наприклад, тут містяться листи до О.Лазаревського від інших визначних українських істориків (серед них В.Б.Антонович, Д.І.Багалій, М.П.Василенко, В.С.Іконников, І.М.Каманін та багато ін.). Серед них виділяються листи надіслані О.Лазаревському його молодшим колегою і сучасником російським істориком В.О.Мякотіним.
Венеамін Олександрович Мякотін (1867-1937) - російський історик, публіцист та політичний діяч, один із лідерів "Трудовой Народно-Социалистической партии". В першій половині 90-х рр. ХІХ ст. жив і працював у Києві, вивчав соціально-економічну історію Гетьманщини, співробітничав в "Киевской старине". Згодом перебрався в Росію, був професором Санкт-Петербурзького університету. В 1918 р. емігрував з Радянської Росії, працював професором Софійського університету (Болгарія), жив у Чехословаччині, потім перебрався до Франції. Найвідоміші його праці безпосередньо стосувалися історії України. Серед них "Прикрепление крестьян в Левобережной Малороссии", яка була опублікована в "Русском Богатстве" в 1894 р., "Из истории Нежинского полка" (1897 р.), "Очерки социальной истории Малороссии XVII-XVIII ст." ("Русское Богатство", 1912-1915 рр.) (перевидана у Празі в 1925 р.).
Вміщену нижче добірку склали 9 листів В.О.Мякотіна до О.Лазаревського, оригінали яких знаходяться в Інституті Рукописів НБУ ім. В.І.Вернадського. Кожен лист є окремою одиницею зберігання. Всі вони написані досить каліграфічним розбірливим почерком, непогано збереглися. Лише в декількох місцях зустрічаються слова, які складно прочитати, на що у поданій нижче публікації зроблено відповідні вказівки. Листи розташовані в хронологічному порядку (за часом їх написання) і відповідно до цього пронумеровані. Примітки та коментарі подано в кінці кожного з них.
Інформація, яка міститься в листах, стосується різноманітних питань, безпосередньо пов`язаних з особистими науковими інтересами обох вчених. Текст листів частково дозволяє реконструювати зміст зворотніх листів О.Лазаревського до В.Мякотіна. В окремих місцях зустрічаються вказівки, які дозволяють з`ясувати позиції істориків щодо конкретних аспектів у вивченні історико-культурного процесу та оцінку ними деяких наукових праць їх сучасників. Листи також дозволяють частково простежити їх наукові контакти та взаємообмін джерелами й інформацією про них для вивчення окремих фактів та написання історичних праць.
При публікації листів повністю збережено морфологічні та синтаксичні особливості оригінальних текстів, але зроблено заміну літер, які вже вийшли із вжитку сучасними літерами, ідентичними їм за звучанням. Датування листів подано за старим стилем. Авторські дати та адреси зазначаються в тексті листів відповідно до їх місця в автографі.
Практично кожен лист супроводжується коментарями, в яких пояснюються згадувані персоналії, твори, друковані органи, а також події, про які йдеться або на які натякається у тексті. Довідки про персоналії подаються при першій згадці.
Література
1. Абросимова С.В., Перкова А.І. Епістолярна спадщина академіка Д.І.Яворницького (Передмова).-Дніпропетровськ,1997.-Вип.1: Листи вчених до Д.І.Яворницького.- С.3.
№1
26 сентября 1895 г.
Санкт-Петербург - Киев
Спб., Коломенская ул., д.15, кв.38.
Глубокоуважаемый Александр Матвеевич.
Сейчас я узнал, что А.Н.1, руководясь моей рецензией, назначила Вам за Ваш "Нежинский полк"2 малую Уваровскую премию. Я предлагал собственно наградить Ваш труд большою премиею, находя его выдающимся явлением в нашей исторической литературе, но […]* предвидел, что Академия разойдется со мной в этом пункте. Мне говорили именно, что академики не согласятся присудить Вам полную премию, так как первый том книги уже был премирован, и так как она представляет собою в значительной мере собрание материалов. Во всяком случае я считал необходимым высказать вполне свой взгляд на ценность Вашей работы и очень рад, что имел возможность представить обстоятельную ее оценку и тем способствовать несколько - хотя и не в такой мере, как желал бы, - ее премированию.
У меня есть затем до Вас, Александр Матвеевич, одна просьба, исполнением которой Вы меня крайне обяжете. Дело вот в чем. Энциклопедический словарь Ефрона и Брокгауза, в котором я сотрудничаю, дошел до буквы Л и мне поручено составить статью о Вас. Не откажите, пожалуйста, доставить мне сведения о себе, о Вашей литературной и служебной деятельности для помещения их в этой статье.
Я посылаю Василенку3 для передачи Вам (так как забыл № Вашего дома) две свои маленькие работки - обзор малорусской историографии за 1891 г. и рецензию на книгу Филиппова о сенате4. Надеюсь вскоре доставить третью - об экономическом положении Полтавского крестьянства по Румянцевской описи, - помещенную в Киевском Сборнике5,который однако никак не может выйти в свет.
От души желаю Вам всего лучшего. Будьте добры передать мой поклон Вашей супруге6.
Искренно Вам преданный и глубоко уважающий Вас В.Мякотин.
ІР НБУ .-Ф.1.-Спр.68169.
*В рукописі нерозбірливо, ймовірніше всього: "безусловно".
1Мається на увазі Академія наук Російської імперії.
2Повна назва праці О.Лазаревського "Описание старой Малороссии. Т.2. Полк Нежинский" (Харків, 1893). За дорученням Академії наук В.Мякотін написав розгорнуту рецензію на цю працюпід назвою: Мякотин В.А. К истории Нежинского полка в XVII-XVIII вв. Рецензия на книгу А.М. Лазаревского "Описание старой Малороссии, т.ІІ, Полк Нежинский"//Отчет о тридцать седьмом присуждении наград графа Уварова.-Спб.,1896.-126 с. Врахувавши цю рецензію, Академія наук присудила О.Лазаревському малу Уваровську премію.
3Василенко Микола Прокопович (1877-1935) - визначний український історик, правознавець, академік АН УРСР з 1920 р., автор цілого ряду наукових праць із
Loading...

 
 

Цікаве