WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Формування уявлень про державотворчі процеси на різних етапах розвитку історії Формаційний та цивілізаційний підходи до вивчення історії - Реферат

Формування уявлень про державотворчі процеси на різних етапах розвитку історії Формаційний та цивілізаційний підходи до вивчення історії - Реферат

методи дослідження:
o У формаційному методі, відкидаючи тлумачення чинників історичного процесу через категорії класової боротьби і революції, доцільно викорис-товувати типологізацію суспільств за ступенем економічних відносин, виявляючи закономірності, загальні риси різних країн, особливості виробни-чих відносин на різних ступенях зрілості.
o У цивілізаційному методі впроваджується відмова від ідеологізованих та догматичних процедур інтерпретації історії, формується критичний спосіб мислення, виявляються особливості соціокультурних характеристик нації і країн.
Поєднання обох методів дослідження дає більш досконалу форму типологізації суспільств на різних етапах розвитку.
Формаційний метод на основі домінуючої ролі економічних чинників (виробничі відносини) виокремлював такі категорії суспільств:
1) рабовласництво;
2) феодалізм;
3) капіталізм;
4) соціалізм;
5) комунізм або постіндустріальна формація.
Доповнення економічних чинників соціокультурними характеристиками (цивілізаційний метод) пропонує таку типологізацію суспільства:
1) аграрно-реміснича;
2) передіндустріальна;
3) індустріальна;
4) постіндустріальна цивілізація. Цивілізаційний метод зумовлює також виділення таких культурно-історичних епох:
1. Античність.
2. Середньовіччя.
3. Відродження.
4. Реформація.
5. Просвітництво.
6. Класицизм.
7. Модерн.
8. Поп-арт (масова культура).
Головне призначення стендів цивілізаційного та формаційного методів - формування світоглядних уявлень учнів на конкретному історичному матеріалі. Універсальні поняття узагальнені на цих розробках - наочний матеріал для вивчення широкого кола проблем всесвітньої історії та історії України. Різні типи суспільств - від аграрного до постіндустріального мають загальні типові риси - якнайкраще придатні для використання на вступних уроках, уроках-узагальненнях та повтореннях вивченого матеріалу.
Досягненням поєднання цих двох підходів до вивчення історії є подолання одновимірності історичного процесу, його спрощення, зведення до наперед заданої схеми розвитку подій. Долається однобічність. Застосовуючи поєднання цих методів історія постає як багатовимірний процес, де одну і ту ж саму подію можна трактувати з різних точок зору. З'являється альтернативність історії.
III. Види самостійної роботи
Головне завдання вчителя не просто давати уже готові знання, а навчити учня здобувати ці знання самостійно, без допомоги вчителя. Це важче, складніше, ніж викладати, пояснювати історичні факти, процеси. Вчитель мусить озброїти учня необхідним апаратом для їх здобуття.
Практичну допомогу вчителеві навчати, а учневі краще зрозуміти і застосувати на практиці дають спеціально для цього розроблені стенди під назвою: "Види самостійної роботи".
На стенді "Види самостійної роботи" зібрано та узагальнено інформацію про різні види робіт, подано чіткі вказівки (алгоритм) послідовності виконання дій. Після теоретичного ознайомлення та практичного застосування учень має вміти виконувати наступні дії:
o Складати історичний портрет.
o Знати як працювати з історичним документом.
o Скласти повідомлення.
o Порівнювати різноманітні оцінки історичних явищ.
o Складати конспект та робити нотатки до певної проблеми, теми.
Озброївшись елементарними навичками роботи учень може переходити до виконання більш творчих завдань, таких як: написання тези, цитати, есе, реферату, курсової роботи.
Вчитель має навчити учнів як правильно працювати з підручником, з історичними джерелами, іншими спонтанними джерелами інформації. Зви-чайно, це завдання досягається не на одному уроці, а протягом тривалого терміну, і є складовою здобутих знань з історії.
Підсумок
Ефективним у плані засвоєння знань і розвитку логічного мислення учнів є структурно-схематичний метод викладання історії. Саме цей метод покладено в основу розроблених стендів. Він передбачає зміщення акцентів на максимальне використання інформаційно-методичного потенціалу підручника, чітку структуризацію проблеми, причини та наслідки історичних явищ, паралельність (синхронність) подій, вивчення особливих та характерних рис, опрацювання історичних термінів, дат, визначних історичних постатей.
Одночасно, структурно-схематичний метод передбачає особисту навчально-пізнавальну діяльність учнів з урахуванням їхніх реальних потенційних можливостей, створює простір для творчого зростання.
Вузлові моменти структурно-схематичного методу полягають у наступному:
1. Використання структурних схем створює атмосферу лабораторного дослідження, підкреслює вагому роль учнів у цьому процесі, підтверджує взаємозалежність між рівнем знань і рівнем результативності: чим більша обізнаність, тим переконливіше демонструються практичні навички і вміння.
2. Спонукаючи учнів до аналізу історичних фактів і явищ, структурні схеми допомагають впровадити у навчальний процес методи історичного дослідження, формують власну думку учня, розвивають уміння широкої аргументованості і переконливості цієї думки.
3. При застосуванні структурно-логічних схем, процес пізнання умовно проходить два етапи:
3.1. Аналіз проблеми - з'ясування окремих вузлових моментів;
3.2. Синтезування отриманих знань у певні доведення, порівняльні характеристики, висновки, підсумки, наслідки.
Завдання порівняльного характеру розвивають не лише аналітичне, а й логічне мислення.
4. При вивченні нового матеріалу застосування схем допомагає вчителеві здійснити чітку структуризацію проблеми, активізувати увагу учнів на стрижневих моментах, які подаються в стані процесу, у розвиткупричинно-наслідкового зв'язку. Чітка структуризація проблеми підвищує рівень засвоєння знань, підводить до усвідомлених висновків та підсумків.
5. Структурно-логічні схеми виключають у учня можливість відповідати сумбурно, поверхнево, несуттєво; навпаки, вимагають глибокої обізнаності матеріалу, виробляють навики більш ґрунтовної домашньої підготовки, формують потребу в широкій аргументації понять, особливо сприяють цьому схеми на засвоєння термінів і дат. Диференціація завдань за складністю, введення варіативних завдань та методичних ключів-підказок, дозволяють реалізувати свої можливості дітям з різним рівнем обізнаності.
6. Доцільне подвійне використання деяких структурних схем:
6.1. При вивченні нового матеріалу;
6.2. При актуалізації опорних знань.
7. Застосування структурно-схематичного методу виключає надмірну деталізацію у вивченні теми уроку, а відтак передбачає широкі можливості для розширення джерел історичної інформації (особливо, документів), урізноманітнює форми подачі матеріалу, підтримуючи тим зацікавленість учнів, стимулюючи їхню продуктивність, посилює можливості самоконтролю та самореалізації.
8. Аналіз результатів роботи учнів, акцентування уваги на продуктивності індивідуальної праці стає вагомим психологічним чинником стимуляції віри учня у власні сили та можливості, утверджує взаємозв'язок та взаємозалежність між успіхом і кількістю витрачених зусиль.
9. Використовуючи структурно-схематичний метод доцільно учнями на уроці робити такі записи:
9.1. Тема/план, переважно, закладається у схеми;
9.2. Структурна схема загальної проблеми уроку;
9.3. Структурна схема певного етапу вивчення проблеми;
9.4. Окремі цікаві думки, які евристично народилися під час роботи у класі і носять цінну пізнавальну інформацію.
10. Запропонований матеріал структурно-логічних схем доводить, що вчитель спроможний обходитись без традиційного конспекту уроку, при цьому не втрачаючи якості грамотного і ефективного керування пізнавальним процесом учнів.
Завдання історичної освіти:
o виховання в учнів певних рис, якостей мислення підходів до розуміння процесів, подій.
o прищепити учневі, як основу його мислення, принцип історизму - сприйняття подій очима тогочасних учасників, а не з огляду цінностей теперішніх людей;
o тільки усвідомивши закономірності історичного розвитку, людина зможе адекватно сприймати сучасність та розуміти ті процеси суспільного розвитку, які відбуваються саме зараз.
Призначення розроблених стендів - показати їхню багато-функціональність застосування на практиці.
Loading...

 
 

Цікаве