WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Формування уявлень про державотворчі процеси на різних етапах розвитку історії Формаційний та цивілізаційний підходи до вивчення історії - Реферат

Формування уявлень про державотворчі процеси на різних етапах розвитку історії Формаційний та цивілізаційний підходи до вивчення історії - Реферат


Реферат на тему:
Формування уявлень про державотворчі процеси на різних етапах розвитку історії Формаційний та цивілізаційний підходи до вивчення історії
Результатом навчання учня історії мають бути:
1. Знання - безпосередньо - події, терміни, особи.
2. Розуміння - це осмислення зв'язків у формуванні історичних явищ.
3. Вміння - аргументовано висловлювати думки, припущення, гіпотези, розмірковувати над історичними подіями та явищами, складати словесний історичний портрет.
Зміст сучасної історичної освіти має полягати не у заміні одних історичних фактів на інші, а модернізації, наближенні її до сучасних потреб та вимог, які ставить перед учнем суспільство. Необхідне концептуальне переосмислення історії, її ролі у суспільстві. Історична освіта має раціоналізувати історичні знання - щоб суспільство приймало події не через емоції, а розумом, об'єктивно.
Головні питання дидактики історії - "Як навчати?" та "Чого навчати?". Перше питання - це питання методів. Відповіддю на друге (мета) - є результат навчання історії - рівень історичних знань окремого учня.
Створений історії вчителем школи - спроба заповнити прогалину бра-ку теоретичних та практичних напрацювань, які допомагали б учителю історії - у викладанні, а учню - у навчанні, розумінні нового матеріалу та засвоєнні його на високому рівні осмислення.
Учень зазнає впливу різних джерел історичної інформації, тому головний акцент діяльності вчителя зміщується від подання готових знань до їхньої корекції. Поряд із самими історичними знаннями постає проблема засвоєння учнями безпосередніх механізмів їх здобування.
І. Формування уявлень про державотворчі процеси на різних етапах розвитку історії
Важливим елементом навчального процесу в історії є формування історичних понять. Маються на увазі терміни на позначення певних історичних явищ та процесів (держава, рабство, революція, криза). Історичні поняття - це відображення у свідомості учня об'єктивної історичної дійсності; воно узагальнює, відображає загальні суттєві риси багатьох історичних явищ.
Формуванню понять доцільно приділяти більше уваги. Ставлення учня до історичних явищ, образів, діячів створюється саме через поняття. Слід враховувати індивідуальність учня, який сприймає риси, ознаки терміну через властиву саме йому систему цінностей. Тому формулювання термінів має бути точним, ідентичним для усіх учнів. Важливу роль при формуванні понять відіграє активна розумова діяльність самого учня, звичайно, організована чи під керівництвом учителя. Самостійно здобуті знання запам'ятовуються краще, поняття вкладаються у систему.
Виділяють три групи історичних понять:
1. Частково історичні поняття - позначають конкретні історичні явища, характерні для певного періоду даної країни (бояри, чернь закупи, смерди, універсал). Ці поняття легко пояснити, вони розглядаються в рамках уроку і показують специфіку історичного розвитку окремих країн.
2. Загальноісторичні поняття - являють собою вищий ступінь узагальнення (феодал, васал, феодальна роздробленість, законодавство, козацтво, індустріалізація, голодомор). Розкриття цих понять відбувається через систему уроків у межах теми.
3. Соціологічні поняття - показують загальні зв'язки історичного процесу. Це такі поняття, як держава, культура, виробничі сили, революція, нація, - найбільш складні й загальні поняття.
Вихідний момент у процесі формування історичних уявлень є їхня цілісність. Будь-яке поняття вказує саме на типові риси явища. Тому необхідна конкретизація, наголошення на певних рисах явища, які є найбільш суттєвими.
Методи або механізми формування історичних понять:
1. Подання нового терміну і визначення, яке узагальнює дане поняття.
2. Наступне використання нового поняття на даному і на наступних уроках.
3. Методи засвоєння історичних понять: порівняння - короткий опис, виокремлення суттєвих ознак, рис явища, усвідомлення відмінностей від інших;
o наочність - практичне використання поняття.
Самі поняття є засобом пізнання історичних фактів, явищ та процесів. Одні групи понять служать підґрунтям для формування іншої групи понять.
Людська діяльність - це зміна історичних явищ подій, етапів, періодів, епох. З'ясувавши дати, зміст подій - встановлюємо хронологічну послідовність. Історична наука з'ясовує зв'язки з попередніми та наступними подіями - причини, наслідки, закономірності - відтворює конкретну картину подій. Історичний процес - це закономірний процес розвитку людства у часі та просторі. Важливо навчити учня мислити категоріями історичного часу - десятиліття, століття; етапи, періоди, епохи. Головна проблема - це встановлення логічних зв'язків між подіями, інакше історія перетвориться на літопис.
Значення хронологічної перспективи є дуже важливим - за її допомогою у пам'яті закріплюється послідовність подій, особливо, важливих, які мають кардинальне значення. Дату подій учень з часом забуває (це властивість людської пам'яті), а послідовність - ні. Хронологічна перспектива слугує правильному розумінню епохи та історичному розвитку загалом. Цьому сприяють і синхронні зв'язки між подіями в різних країнах (часові та просторові уявлення). Вони показують перебіг тих самих процесів у різних країнах - їхню одночасність чи різну послідовність (десь раніше), особливості та подібності.
Розроблені стенди призначені для багатофункціонального застосування на практиці. При їхньому використанні на уроках відбувається поєднання наочності (самих стендів) та мисленнєва діяльність учнів. Результат - підвищення навченості учнів.
Мета стендів - сформулювати хронологічну перспективу:
" виділити певні етапи епохи державотворення;
" показати особливості на кожному з них;
" створити причинно-наслідкові зв'язки.
Любий стенд узагальнює історичний процес, тому до нього доцільно звертатися при завершенні вивчення одного етапу і переході до вивчення іншого. Так формується розуміння самих епох чи етапів та встановлюються логічні зв'язки між ними.
Стенд - схема історичного розвитку - є видом наочності, але просте її споглядання є недостатнім. Вчитель має організувати роботу учнів для все-бічного осмислення схеми. Навідними питаннями вчитель має спонукати учнів, щоб вони самі виокремили різні етапи, пояснили їхню суть, осо-бливості, розглянули причини та наслідки певних процесів у межах епохи, чи навіть між епохами. Даний вид робіт - це поєднання наочності і мислительних дій. Такий спосіб діяльності має допомогти учневі:
o з'ясувати хронологічну послідовність подій;
o усвідомити причинно-наслідкові зв'язки в межах однієї епохи, чи проблеми, які пояснювали б, чому події відбулися саме так, а не інакше;
o встановити логічні зв'язки між різними епохами.
Зрештою, кожен стенд є оригінальним, та специфічним щодо способів їхнього використання. З їхньою допомогою історичний процес можна розглядати як багатогранне явище із багатьма проявами.
II. Формаційнийта цивілізаційний підходи до вивчення історії
Особливої уваги заслуговують методичні розробки двох методів вивчення історії - формаційний та цивілізаційний підходи. Це чотири стенди, які репрезентують авторське бачення проблеми. Методи розглядаються на теоретичному рівні, але їхнє безпосереднє завдання - удосконалити викладання історичного матеріалу, використовуючи переваги та усуваючи їхні недоліки.
Формаційний метод (стенд "Формаційний метод вивчення суспільного розвитку"):
o надає можливість розглядати історичні події у рамках відповідної формації;
o виявити загальні та суттєві риси різних країн, що знаходяться на однаковому ступені розвитку суспільства.
Цивілізаційний метод (стенд "Цивілізаційний метод вивчення суспільного розвитку"):
o розкриваються ті грані історичних явищ, які не вкладаються у звичайну схему позначення ступенів суспільного розвитку;
o здійснюється порівняння різних цивілізаційних типів суспільств, показуються особливості їхнього історичного розвитку;
o показується процес формування націй, їх менталітет (головні риси, ознаки, особливості, певний спосіб мислення) та вирішення національних проблем у контексті становлення світової цивілізації.
При вивченні історичного розвитку суспільства доцільно використовувати обидва
Loading...

 
 

Цікаве