WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Об’єднаймось, брати мої… (УПА в селі Марківка) - Реферат

Об’єднаймось, брати мої… (УПА в селі Марківка) - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Об'єднаймось, брати мої… (УПА в селі Марківка)
Обов'язок кожного громадянина - знати історію своєї держави. Як говорить народна мудрість, "Без минулого немає майбутнього". Я народилася в мальовничому селі Марківка. Історія мого села багата на відомих патріотів і визволителів нашої держави. Я зацікавилася долею воїнів УПА, уродженців села. Оскільки Марківка гірське село, то сюди часто навідувалися як ковпаківці, так і наші партизани. А восени 1994 року харківськими хлопцями поповнюється сотня "Спартана" (Михайла Москалика (1921-1950 рр.) з с. Іванівців). До неї зголосився Вінтоняк Микола псевдо "Орел", Вінтоняк Федір псевдо "Смерека", Копильців Василь псевдо "Чумак", Гриньків Микола псевдо "Виноград".
? Микола Вінтоняк - "Орел", Федір Кузенко - "Камінь", Степан Козьмин - "Марко, Левко"
Найбільш мені хотілося відзначити патріота та визволителя нашого села Вінтоняка Миколу, під псевдо "Орел". Народився в листопаді 1921 р. Єдиний син в сім'ї. Закінчив 4 класи Марківської школи. У 1943 р. одружився з Явдошняк Ганою Дмитрівною. Народилися в них двоє дітей син Василь та дочка Марія.
Член боївки ОУН Микола Вінтоняк "Орел" з сином Васильком, 1940-і роки. ?
Під час зустрічі з дружиною М.Вінтоняк я дізналася, що переважно боївки повстанців знаходилися у лісах навколишніх сіл. Жителів з навколишніх сіл допомагали їм їжею. У 1945 р. сотня Спартана підірвала тюрму в с.Печеніжині, а також того самого року залізницю з Рунгурів до Коломиї. В цій операції активну участь брав і Микола Вінтоняк. Найвірнішими його друзями були Іван Явдошняк ("Мишка"), Вінтоняк Федір ("Смерека") та Козьмин Степан ("Левко").
Найтяжчим для родини Вінтоняків був 1953 рік. Ранньоювесною було знайдено тіло М.Вінтоняка. Криївка повстанця з друзями знаходилася в с. Молодятин в урочищі Дзвиняч. Вони переховувалися там з 1950 р. За наказом НКВД було отруєно повстанців. Існує версія, що це зробила дуже близька людина, яка знала, де знаходиться криївка. Було перекрито димар, де виходив дим з примусу, яким користувалися повстанці для приготування їжі. Це відбувалося вночі, коли вони міцно спали. Тоді загинуло чотири воїни: Вінтоняк Микола (Орел" 1921 р.н.), Вінтоняк Федір ("Смерека", 1922 р.н.), Горецький Іван ("Вишня", 1925 р.н.) і Тафійчук Дмитро ("Сивий", 1924 р.н.). Енкаведисти повитягали мертві тіла і відвезли в с.Печеніжин для впізнання. Мати "Орла" знайшла в собі сили не признатися, і вдала, що не визнає нікого. Тому, що в той час родини "ворогів народу" виселяли в далекий Сибір. Повної інформації немає, де поховали тіла загиблих. Одна із версій є, що поховали в с.Печеніжині в урочищі Діброва.
У 1991 р. син Миколи Вінтоняка поставив хрест в с. Молодятині, де загинув його батько. По сьогоднішній день символічна могила нагадує про борців за незалежність своєї держави, а також про багатьох загиблих.
Пам'ятний знак в урочищі Дзвиняч про загиблих в Молодятині ?
Про героїзм повстанців оспівується в пісні:
В Молодятині над лісом
Закурився сивий дим.
Там повстанці вогонь клали,
Щоб погрітися над ним.
То "Левка" була боївка
Гріли руки над вогнем
І почув боєць "Орел"
Хтось іде там за кущем.
І схопилась раптом сотня
Зброю вхопила і в ліс
"Левко" крикнув: "Бийте, хлопці!
Щоб кацаб сюди не ліз".
Loading...

 
 

Цікаве