WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Конотопська битва - Реферат

Конотопська битва - Реферат


Реферат на тему:
Конотопська битва
Спершу стисло охарактеризуємо історичні обставини того часу. У розпал національно-визвольної війни проти Речі Посполитої Гетьману Б.Хмельницькому довелось укласти військово-політичний союз із Московською державою (1654р.). Тобто союз, взаємовигідний для обох сусідніх народів. Згідно з ним, Україна отримувала можливість успішно протидіяти натиску Речі Посполитої, а Московія здобувала вихід до Балтики. Цим обидві держави посилювали свої зовнішньополітичні позиції в Європі. Але 1656 року московський уряд уклав за спиною України сепаратне Віленське перемир'я з Річчю Посполитою, чим грубо порушив угоду 1654р.
По смерті Б.Хмельницького тиск Московії на Україну посилився. Москва все брутальніше втручається у внутрішні справи України, активно підтримує опозицію, яку очолювали полтавський полковник Мартин Пушкар і кошовий Яків Барабаш. Московські воєводи, що сидять у Києві зі своїм гарнізоном, ігнорують волю гетьмана Івана Виговського, підбурюють опозицію, яка зрештою береться за зброю.
По придушенню гетьманом антиурядових виступів, з'являються нові "лідери" - Іван Безпалий оголошує себе гетьманом, а якогось Сияку - наказним гетьманом. Починається громадянська війна, під прикриттям якої Москва починає збройний наступ на Україну. Це примушує Виговського відновити союз із кримським ханом, а 1658 року підписати Гадяцьку угоду з Річчю Посполитою. Щоправда, її допомога була чисто символічною.
Не дали позитивних результатів і спроби домовитися з Росією у січні 1659 року: Іван Гуляницький, полковник Лівобережжя просив вивести московські війська з України. Яка ж була відповідь? Що ці війська прийшли в Україну для її ж блага! Знайомі слова, чи не так? За свою історію Україна ще не раз їх почує від Росії. Та й не тільки Україна...
Українські посли, відправлені в Москву до царя Олексія, були заарештовані. Московсько-українська війна набувала широких масштабів і посилювалась громадянською війною. В Україну було спрямоване 200-тисячне військо на чолі з князем О.Трубецьким.
Невеликі українські заслони відійшли у м.Срібне (Прилуцький полк під проводом Петра Дорошенка) та до Конотопа (Ніжинський та Чернігівський полки під проводом І.Гуляницького). До Срібного вирушила частина відбірних московських військ на чолі з князем Семеном Пожарським, який, розбивши прилучан, оволодів містом. Частина жителів Срібного була перебита, багато взято до полону. 16 квітня 1659 р. до Конотопа з північного сходу підступило військо під проводом Трубецького,до нього приєднався Безпалий. 21 квітня надійшла решта московського війська під командуванням князів Г.Ромодановського, С.Львова та Ф.Куракіна. Розпочалась майже тримісячна облога Конотопа, яка тривала до 29 червня (за старим стилем - 9 липня) 1659 року. Конотоп мужньо боронили 4 тисячі козаків та місцеві жителі. Невдовзі сюди стягнулись усі царські війська, які надійшли зі Слобожанщини. Були спалені Борзна й передмістя Ніжина.
Успішна оборона Конотопа дала змогу Виговському виграти час і зібрати велике військо. Домігся гетьман і того, що сам хан Карач-бей із 40-тисячною ордою вирушив йому на підмогу. Виговський не поспішав під Конотоп, чекаючи на прихід хана. Нарешті союзники разом вирушили на спільного ворога.
24 червня під Шаповалівкою Виговський розбив значний ворожий роз'їзд. 29 червня (9 липня), в день св. Петра і Павла, Виговський підійшов з південного заходу до Соснівської переправи під Конотопом та вдарив на 15-тисячний московський загін, який її боронив. Українські драгуни відтиснули ворога, а кіннота, перейшовши міст, почала громити його. Орда тим часом відійшла в секрет за Сарнівку. Побачивши нечисленне українське військо, Пожарський пішов на допомогу своїм 15-ти тисячам. Виговський став відступати, Пожарський з основними силами погнався за козаками. Люди Виговського заздалегідь загатили ріку та ще й зруйнували міст, тому московська кіннота застрягла в болоті - "конотопах". Тим часом українське військо здійснило обхідний маневр в напрямку Попівки і перейшло в контратаку, а зі сходу ударила орда. З цього кільця мало хто зміг вирватись. Коли ж інші московські частини стали відходити з-під Конотопа, на них ударив Гуляницький.
Перемога була вражаючою! У цій битві московська армія втратила до 50 тисяч війська, було взято в полон Пожарського та інших значних сановників. "В жалобній одежі вийшов цар Олексій до народу, й жах напав на Москву", - писав російський історик С.Н.Соловйов.
Після цього Виговський швидко очистив від ворогів Ромни, Лохвицю та інші міста Посулля. Та на жаль, цій грандіозній перемозі не судилося стати ключовою, вона не обумовила виграшу всієї війни. А причиною був розкіл українського суспільства, розгул опозиції.
Тепер подивимось на сучасний стан нашої держави. Чи не те саме відбувається у нас зараз? То ж давайте уважніше вдивлятись у свою історію та вчитись на її уроках!
Loading...

 
 

Цікаве