WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Словацькі землі в боротьбі з Османською імперією в XVI – XVII ст. - Курсова робота

Словацькі землі в боротьбі з Османською імперією в XVI – XVII ст. - Курсова робота


Курсова робота
Словацькі землі в боротьбі з Османською імперією в XVI - XVII ст.
?
Зміст
Вступ………………………………………………………………………….3
Розділ 1. Османська навала на словацькі землі……………………..……..6
Розділ 2. Словацькі терени в період османсько - габсбурзького протиборства……………..…………………………………….….13
Розділ 3. Словацька культура в XVI - XVII ст. ……………………...……17
Висновки……………………………………………………………………..25
Список використаної літератури………………………………….………..28
?
Вступ
Актуальність даної теми полягає в ознайомленні з наявним матеріалом, який дає історіографічна література. Адже незаперечним є те, що суть і причини актуальності теми залежить від опрацьованого матеріалу по даній темі та її викладу в науковій літературі.
Дана тема охоплює важливий і водночас складний період в історії словацького народу і тому заслуговує на особливу увагу сучасників.
Унаслідок нескінченних конфліктів, спустошливих воєн і повстань, що не припинялися упродовж XVI-XVII ст., багато районів Словацького краю, що входив до складу Угорського королівства, зазнали небачених руйнувань і збезлюдніли. Слід наголосити, що з середини XV ст. словацькі землі стали ареною боротьби між династіями польських Ягеллонів, австрійських Габсбургів та представниками мадярських магнатів, які претендували на трон Угорського королівства.
Послаблення Угорського королівства відіграло свою фатальну роль, адже постійну загрозу для населення словацьких земель становили наскоки османів. Вперше з цією небезпекою людність південної частини словацьких земель зіткнулася в 1529 р., коли османське військо, яке прямувало на Відень, спустошило території в долинах річок Вагу, Грону та Нітри, а тисячі людей потрапили в полон. Відтоді загарбницькі рейди на словацькі території тривали аж до 1683 р., коли османське військо зазнало поразки в битві поблизу Відня. Протягом майже 150 років населення словацьких земель протистояло тиску османів.
Вивчення боротьби словацького народу проти османського поневолення є актуальним завданням сучасної історичної науки, оскільки актуальність проблеми зумовлюється відсутністю якогось комплексного узагальненого видання з даного питання, де б підсумовувалися всі попередні дослідження.
Мета і завдання дослідження обумовлені актуальністю обраної теми. Працюючи над дослідженням автор ставить перед собою мету висвітлити, на основі аналізу опрацьованої наукової літератури, характер боротьби проти османської навали на словацьких землях.
Виходячи з мети, ми ставимо перед собою наступні завдання:
" висвітлити основні перипетії османської агресії проти словацького народу;
" проаналізувати розвиток словацьких землель в період османсько-габсбурзького протиборства;
" охарактеризувати розвиток словацької культури XVI - XVII ст. в контексті анти османської боротьби.
Отже, об'єкт дослідження - словацькі землі в боротьбі з Османською імперією в XVI - XVII ст.
Предметом дослідження є весь комплекс процесів пов'язаний із суспільно-політичним та культурним розвитком словацького народу в контексті антиосманської боротьби XVI - XVII ст.
Хронологічні межі дослідження охоплюють період XVI - XVII ст., тобто час агресії з боку Османської Порти щодо словацького народу.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що автор намагається побудувати свою роботу на основі вивчених достовірних, підтверджених фактів і детальне вивчення всіх доступних йому матеріалів. В дослідженні робиться спроба пов'язати систематизацію і узагальнення значного фактичного матеріалу, комплексного дослідження даної проблеми.
Теоретична і практична значимість результатів дослідження полягає в можливості їх використання у вищих і середніх навчальних закладах при підготовці відповідних тем з всесвітньої історії.
Практичне застосування дослідження може знайти під час лекційних, факультативних, семінарських і консультативних занять у вузах, в ході наукових конференцій. Матеріали і висновки роботи можуть бути використані у подальшій науково-дослідній роботі істориків.
Структура роботи обумовлена метою та завданнями дослідження і побудована за проблемно-хронологічним принципом. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.
Розділ 1.
Османська навала на словацькі землі
Ще в середині XV ст. словацькі землі перетворилися на арену боротьби між династіями польських Ягеллонів, австрійських Габсбургів та представниками мадярських магнатів, які претендували на трон Угорського королівства. Занепад міст, погіршення становища усіх верств населення викликали масові протести.
В Угорщині тривав процес подальшого закріпачення селян. Так, закони, що обмежували свободу пересування, було доповнено актом про переслідування за переховування втікачів. Повстання гірників у Банській Бистриці в 1525 - 1526 pp. за своїм розмахом і організованістю стало найбільшим соціальним виступом у регіоні. Безпосереднім приводом до повстання послужила відмова гірників в Кремниці, Банській Бистриці і інших містах приймати неповноцінні гроші, якими розплачувалися власники копалень Фуггери. Робітники прогнали представників Фуггерів і припинили роботу, присягнувши не відновлювати її до виконання їх вимог. Одночасно робітники домоглися зміщення міських властей. До повсталого міста були послані королівські чиновники, яким було передано управління копальнями в Банській Бистриці. Але становище гірників не покращилось і невдоволення робітників продовжувало зростати [1, c. 182].
В перших числах березня 1526 р. гірники Банської Бистриці, до яких приєднались і бюргери, виступили зі зброєю в руках і зажадали підвищення оплати своєї праці. Угорська Державна рада у відповідь відправила королівського юриста Вербоци із завданням придушити повстання. Вербоци прибув в Бистрицю 8 квітня. Тут він зібрав надзвичайний суд із місцевої шляхти. Вимоги робітників і їх виступ були кваліфіковані як злочин. Керівники повстання були страчені, а їх майно конфісковано [10, c. 225].
Поразка, завдана мадярському війську османами під Мохачем 29 серпня 1526 p., виявила не лише слабкість Угорського королівства, а й призвела до загибелі угорсько-чеського короля Лайоша II. На звільнений угорський престол претендували династії Ягеллонів і Габсбургів, які згідно з договором від 1515 р. визначали правонаступництво на чеський та угорський трони. В договорі зазначалося, що в разі смерті Владислава Ягеллона трон мав перейти до Габсбургів. На угорську корону претендував також воєвода Трансільванії Янош Запольяї.
У жовтні 1526 р. в місті Токай на зборах угорської шляхти прибічники Я. Запольяї проголосили його королем Угорщини. Оскільки більша частина маєтностей магната розташовувалася в словацьких землях, його нерідко називали "словацьким королем", а воїнів його війська - "словацькими гайдуками". Водночас угорські Державні збори обрали мадярським монархом Фердінанда І (1527 - 1564 рр.), який уже володів чеською короною. Вступивши на престол вінзначно розширив територіальні володіння Габсбургів, до яких увійшли Хорватія, Славонія, Задунайська Угорщина та словацькі землі. Унаслідок цього почалася громадянська війна між двома кандидатами. Це було великим лихом для Угорщини та Центральної Європи. Розколота Угорщина не змогла чинити опору загарбникам, і турецький потік заполонив угорські рівнини [8, c. 188].
Фактично в Угорському королівстві було два правителі, які повели між собою боротьбу за владу. Обидві ворогуючі сторони
Loading...

 
 

Цікаве