WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Проект. Історія міста Коломия - Реферат

Проект. Історія міста Коломия - Реферат

вони майже щороку , а то й по кілька разів на рік, палили покутську землю. В 1502 і 1505 роках Коломия була спалена, горіла вона і в 1513,1520,1431 і в 11594 роках, але повністю, не зважаючи на героїчний опір коломиян, місто було спалено в 1589р., а населення було або забране в ясир, або знищене. Тоді ж був зруйнований і домініканський монастир, вибудований над самим Прутом на захід від теперішнього Студентського парку, а всі його мешканці були вирізані або повішені на хрестах монастирського цвинтаря.
В 1612 р. татари і волохи тричі нападали на Покуття, в 1618р. - чотири рази, в 1621 та 1624 роках по два рази. Найбільше терпів Коломийський повіт, через який татари за цей час проходили 24 рази. Коломия тоді тричі була спалена і зруйнована.
Польська хроніка за 1621 р. засвідчує: "Місто татарами спалене і люди з нього вибрані", а за 1624 р. є запис, що татарами місто "з ґрунту знесене". Під чергового нападу в 1626 р., в місті вже нікому і нічим було чинити опір ворогові.
Після такої руїни, Коломию потрібно було відбудовувати заново.Новий коломийський замок був збудований на пагорбі, на якому пізніше розмістилось подвір'я міської гімназії. Підступи до нього з південно-східного боку заступав великий став, залишки якого ще й сьогодні знаходяться в районі вулиці В.Винниченка (колишня вулиця Мокра). Навколо замку був земляний вал з частоколом та двома баштами, а також глибокий рів з водою. В'їзди в місто з боку Снятина та Обертина перекривали звідні мости.
На новому місці було відбудовано Домініканський монастир. Основні його споруди знаходились там, де тепер стоїть церква святого Михайла. На схід від нього був монастирський цвинтар. Згодом, після ліквідації 1788 р. ордену домініканців, монастир закрили, а його приміщення передали магістрату. В 1855 р. на місці монастиря збудували церкву святого Михайла.
Середньовічна Ринкова площа в Коломиї суттєво відрізнялася від теперішньої. За писемними свідченнями це була велика незабудована прямокутна площа з ратушею посередині. В 1865р. пожежа знищила давню ратушу(з усім магістратським архівом) і велику частину навколишніх будинків. Тому в 1877р. на розі площі звели нову ратушу, а посеред ринку місто збудувало блок домів для погорільців. З того часу в Коломиї почали з'являтися муровані кам'яниці, поступово витісняючи старі дерев'яні будівлі.
Торгівля в Коломиї
Коломия стояла на основному торговому шляху з Польщі, Німеччини через Галич на Волощину і Дунай. Через місто йшов шлях на Київ, Угорщину і Чехію. Таким чином розвиток Коломиї, в перщу чергу, залежав від торгового транзиту. Це особливо самітно, скажімо, на кількості пекарів. Якщо взяти до уваги, що торгівельні валки, які проїжджали через місто. Могли мати й до триста возів, то стає зрозумілим, чому, наприклад у Коломиї в 1565 році було 150 пекарів, тоді як в Белзі - тільки 34, Холмі - 52, Львові - 53. На той час у місті було 8 різницьких яток. В Коломиї добре дбали про бджолярство - місто мало 57 пнів, тоді як в Снятині було 20, а в Галичі - 21.
Велике значення надавалося торгівлі. Місто мало особливі привілеї, які заьороняли купцям під загрозою втрати товару торгівати по селах, а виключно тільки в Коломиї.
Будівництво нового замку, оборонних споруд міста лягало на плечі коломиян важким тягарем. Перша половина ХVIIст. пішла на відбудову міста та залікування ран.
Після побудови нового оборонного замку Коломия вже могла захищатися від татарських нападів. В 1648р., коли повстанські загони Семена Височана діяли на Прикарпатті, якраз за стінами коломийського замку знайшла притулок польська шляхта з навколишніх містечок.
В другій половині ХVIIст. У селах коломийського повіту, особливо в його гірській частині посилився опришківський рух. Особливого страху наганяв на польську шляхту Олекса Довбуш. Місто не раз ставало свідком суду та прилюдної розправи над опришками.
В 1772р., після першого поділу Польщі, покутські землі разом з Коломиєю відійшли до Австрії. Ця подія позначилася на житті міста: від Коломиї відійшли села, податки з яких вона використовувала на свої власні потреби. За новим адміністративним поділом 1781р., Коломия була включена до Станіславської округи.
Економіка м.Коломиї
Економіка міста на той час була нерозвиненою, природні ресурси майже не використовувались. Основними галузями були млинарство, гуральництво, винокурство а також гончарство.
В другій половині ХVIIст. з розвитком нових економічних відносин в Коломиї відкриваються приватні майстерні, цехи, малі підприємства, заохочується вкладання коштів у спільні акціонерні заклади, крамниці, склади, магазини. Згодом це дало можливість місту вийти з кризового стану.
Новий етап у розвитку Коломиї почався після вступу в дію у 1866р. Залізниці Львів - Чернівці, а в 1876р. Львів - Бухарест. В Слободі Рунгурській знайшли нафту, а в Мишині, Стопчатові і Джурові - буре вугілля. У 1885р., в напрямку Печеніжина, Слободи та Шепарівців проклали залізничну вітку.
В Коломиї та навколишніх селах побільшало дрібних підприємств, цехів, майстерень, зросло лісопильне та цегельне виробництво, нових висот досягла торгівля.
Коломия - важливий залізничний вузол. Могутні тепловози приводять сюди поїзди з Москви й Одеси, Бухареста і Варшави, Львова, Чернівців, Козятина і Рахова, Заліщиків і Делятина... Уже на вокзалі ви до певної міри відчуваєте пульс міста.
Заглянемо в минуле нашого міста. Не так давно, років двадцять тому, по залізниці прибували і розвантажувались вагони з московськими верстатами і білоруськими тракторами, донецьким вугіллям і горьковськими автомобілями, ленінградськими електромоторами і ризькими радіоприймачами.
На Привокзальну площу приїжджали автобуси маршрутів "Вокзал - автостанція", "Вокзал - Шепарівці". Вони йшла через центр міста.
Коломия - місце зародження коломийки
Коломийки - особливий жанр українських народних пісень - сьогодні відомі у
Loading...

 
 

Цікаве