WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний (науковий реферат - Реферат

Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний (науковий реферат - Реферат

Лободу, що схилявся до переговорів, звинуватили у таємних зносинах із ворогом і вбили. Згодом його прибічники, до яких належали переважно стапшини та заможні козаки, нишком видали Наливайка полякам, а повстанців переконали скластизброю. Скориставшись безладдям, поляки вдерлися до табору і вирізали більшість повстанців. Самого Наливайка відвезли до Варшави і згодом стратили.
Поляки вважали, що цією перемогою вони розв'язали козацьку проблему, тим більше, що серед козаків загострювались внутрішні конфлікти. Заможне реєстрове козацтво в містах загалом схилялося до переговорів і співпраці з Річчю Посполитою, сподіваючись забезпечити свій соціальний статус і спокій, необхідний для дальшого накопичення багатств, нерідко значних за розмірами. Проте більшість козацтва, що складалася з немаєтних запорожців та нереєстрованих козаків, над якими постійно нависала загроза повторного закріпачення, вважала, що лише рішучими діями можна завоювати краще становище в суспільстві.
В цей момент події стали розвиватися у сприяпгчивому для козаків напрямі. На початку 17 cm. Річ Посполита у в'язла в майже безперервні війни й знову звернулася до козацтва як випробованого воїнства. У 1601р. двотисячний український загін взяв участь у складній для Польщі Лівонській кампанії. Рідко коли на засіданнях сейму польські політики приймали рішення чи висували проекти, що не передбачали використання військового потенціалу козацтва.
За таких складних політичних обставин серед козаків знайшовся провідник, котрий відповідав висоті свого завдання. Д.І.Яворницький пише, що Петро Конашевич Сагайдачний прославив себе "как военными, так и гражданскими делами, действовавший на Украине за православную веру и народность одинаково искусно как саблей, так и пером." Історики в цілому погоджуються, що Петро Сагайдачний - найвидатніший козацький гетьман за часів до Богдана Хмельницького.
Коли Сагайдачний став гетьманом Війська Запорізького, точно невідомо. Дмитро Бантиш-Каменський та Володимир Антонович твердять, що з року 1606-го, але через сувору розправу Сагайдачного над неслухняними козаками запорожці не раз скидали його з гетьманського уряду, а далі, підчас рішучих подій, знову обирали на гетьмана.
Продовжуючи справу своїх попередників, він насамперед пішов війною на татар і турків, здій снивши цілий ряд дивовижних подвигів.
Вперше його ім'я стає відоме 1605 року, коли внаслідок морського походу запорожці здобули турецьку фортецю Варну. (В деяких джерелах ця подія датується 1606р.) Надосінь козаки вийшли на чайках, вистежили недалеко від турецького міста Варни десять турецьких галер, несподівано атакували їх уночі, дісталися за допомогою линв на судно й, вирізавши всіх турів, попереносили їхні менші гармати на свої човни, а після того взяли приступом і саму Варну, атакувавши її і з моря, із берега. У Варні козакам дісталися великі скарби, а крім цього вони визволили тут кілька тисяч невільників, як українців, так і угорців, волохів, поляків, німців.
В 1607 році Сагайдачний спустошив два мусульманських міста Очаків та Перекоп.
В 1608 році, коли значна частина Війська Запорізького була із Лжедмитрієм Другим під Москвою, Сагайдачний потай вийшов із Січі, підступив до міцного Перекопу і, виманивши татарське військо у степ, розгромив його, а саме місто спалив.
Подальші роки козаки були захоплені походами в Московщину. Польський уряд заохочував їх до походів і не чинив перешкод до переходу селян у козаки. Через таке становище кількість козаків почала швидко зростати.
Повернувшись з Московщини в Україну, козаки знову повернулись до своїх попередніх походів на Крим і Туреччину. В 1612 році під проводом Сагайдачного козаки пробрались Дніпром і його широким лиманом в Чорне море і провели ряд погромів серед турецького населення, після чого мали намір йти на Волощину. Дізнавшись проще, польський король Сигизмунд НІ направив у 1613 році козакам універсал з вимогою негайно залишити свої задуми і не турбувати своїми набігами ні турків, ні волохів. Однак у 1613 році ще два рази були в Чорному морі і наробили багато "шкод татарам, разорив несколько городов в Херсонесе таврическом ".
На початку 1614 року Сагайдачний прибув до Києва і взявся до спільної праці зі своїми земляками-галичанами: Нлетенецьким, ігуменом Києво-Печерського монастиря, та Борецьким вченим зі Львова. Вони придбали монастирським коштом друкарню Балабанів, де згодом, року 1615-го видрукували в Києві першу книжку, а далі заснували Київське українське братство на зразок Львівського. До того братства почали приписуватися всі свідомі українці, що мали на меті боротьбу з польщизною приписався до братства і Сагайдачний, а слідом за ним-і все Запорозьке Військо, так що братство в Києві, спираючись на козаччину, стало на міцний грунт.
А під осінь 1614 року Сагайдачного знову викликали на Січ, бо там сталася тяжка пригода: січове товариство по весні вийшло в море і попало в сильну бурю. Багато чайок затонуло та порозбивалося об турецькі береги. Щоб врятувати тих козаків, що залишились живими, Сагайдачний спорядив в морський похід 40 чайок і, перепливши з двома тисячами козаків Чорне море впоперек, напав, на турецьке місто Трапезунт. Тут на козаків ніхто не сподівався, бо вже три століття, як туркина південному березі Чорного моря не бачили жодних ворогів. Зруйнувавши Трапезунт, запорожці попливли понад берегом на захід сонця, руйнуючи на шляху всі міста, і скрізь підбираючи захоплених турками в неволю товаришів.
Ті, що прилучалися, показували, як краще нападати на турецькі замки. Так запорожці дійшли до найбагатшого на цьому березі турецького міста Сінопа. Напавши на Сіноп, запорожці здобули замок, спалили турецькі кораблі та галери, що були в затоці, й, забравши на свої чайки великі скарби й багато визволених невольників, попливли до Дніпра.
Звістка про сплюндрування Сінопа розлютила султана. Візир послав кораблі й сандали з яничарами до Очакова, щоб перестріти Отам запорожців. Турецький флот справді встиг туди раніше за козаків, та Сагайдачний довідався про це і, щоб якось вбрати турків у шори, поділив свої чайки надвоє: з однією половиною він пристав до Кінбурнської коси, що проти Очакова, й почав перетягати чайки через прогноїнські озера до лиману; другу половину послав пробиватися в лиман серед ночі повз турецькі кораблі.
Тільки на цей раз запорожців дуже пильнували і турки, і татари; на тих козаків, що перетягли чайки через Прогноїнські озера, напали татари й засипали їх стрілами. Козакам довелось відбиватись, та все-таки вони хоть втратили кілька десяток товаришів, а таки пробилися до лиману й попливли в напрямі Дніпра. Ті ж запорожці, що йшли водою, хоч і щасливо минули турецькі кораблі, та турки світом їх помітилий, наздогнавши, почали громити з гармат. Все-таки й
Loading...

 
 

Цікаве