WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Степан Бандера (1909-1959) - Реферат

Степан Бандера (1909-1959) - Реферат

більшовиками й біломосковськими військами. До Галичини він повернувся літом 1920 р. Спершу укривався перед польськими офіційними органами з уваги на переслідування українських політичних діячів. Восени того ж року батько повернувся на попереднє становище пароха в Угринові Старому. Весною 1922 р. померла мати Степана, Мирослава Бандера, від туберкульозу горла. Батько був на парафії в Угринові Старому до 1933 р. Того року перенесли його на парафію до Волі Задеревецької, повіт Долина, а опісля до села Тростянець, теж у Долинщині (вже після арешту Степана).
Юність та студентські роки - формування політичної свідомості
У вересні, або жовтні 1919 року Степан поїхав до Стрия і тут, після складення вступного іспиту, вступив до української гімназії. До народної школи він не ходив взагалі, бо в селі де народився і підростав Степан, як і в багатьох інших селах Галичини, школа була не чинна від 1914 р. з уваги на покликання учителя до війська та інші події воєнного часу. Навчання в обсязі народної школи Степан дістав у домі батьків, разом з сестрами й братами, використовуючи несистематичну допомогу домашніх учительок.
Українська гімназія в Стрию була організована й утримувалась спершу заходами українського громадянства, а згодом дістала право публічної, державної гімназії.. У ній Степан пройшов усі вісім класів у роках 1919-1927, виявляючи добрі успіхи в науці..
Матеріальну спромогу вчитися в гімназії Степан мав завдяки тому, що мешкання й утримання забезпечили дід та баба, які мали своє господарство в тому ж місті. Також в Стрию жили його сестри і брати під час шкільної науки. Літні й святкові ферії вони проводили в родинному домі, в Угринові Старому, який був віддалений від Стрия близько на 80 кілометрів. Як у батька під час ферій, так і в діда під час шкільного року Степан у вільний від навчання час працював у господарстві. Крім того, починаючи від четвертої гімназійної класи, Степан давав лекції іншим учням і тим способом заробляв на власні видатки.
Виховання і навчання в українській гімназії в Стрию відбувалося за планом і під контролем польських шкільних властей. Проте ж деякі вчителі зуміли вкласти в освітню систему український патріотичний зміст. Але основне національно-патріотичне виховання молодь набула в шкільних молодіжних організаціях.
Такими явними - легальними організаціями в Стрию були:
Пласт - організація українського скаутінгу, і "Сокіл" - спортивне товариство. Крім того, існували таємні гуртки підпільної організації середньошкільників, яка стояла в ідейному зв'язку з Українською Військовою Організацією - УВО - і мала своїм завданням виховувати дібрані кадри в національно-революційному дусі, впливати в тому напрямі на загал молоді та залучати старшокласників до допоміжних дій революційного підпілля.
До Пласту Степан вступив в третьому гімназійному класі (у 1922 р.); у Стрию був у 5-му пластовому курені ім. кн. Ярослава Осьмомисла, а потім - в 2-му курені старших пластунів "Загін Червона Калина", аж до заборони Пласту польською державною владою в 1930 р. (Його попередні старання вступити до Пласту в 1-му, і 2-му клас були безуспішні через ревматизм суглобів, на який Степан хворів від раннього дитинства, іноді він не міг навіть ходити, в 1922 р. два місяці провів в лікарні з водяною пухлиною в коліні). До підпільної Організації середньошкільників Степан належав від 4-ого класу і був членом провідної ланки Стрийської гімназії.
Після закінчення гімназії й іспиту зрілості в 1927 p., Степан намагався виїхати до Подєбрад у ЧСР на студії в Українській Господарській Академії, але цей план відпав, бо Степану не вдалося одержати паспорту на виїзд закордон. Того ж року він залишився в батьківському домі, займаючись господарством і культурно-освітньою працею в рідному селі (працював у читальні "Просвіти", провадив театрально-аматорський гурток і хор, заснував товариство "Луг" і належав до засновників кооперативу). При цьому він провадив організаційно-вишкільну роботу по лінії підпільної УВО в довколишніх селах.
У вересні 1928 року переїхав до Львова і тут записався на агрономічний відділ Високої Політехнічної Школи. Навчання на цьому відділі тривало вісім семестрів; два перші роки у Львові, двох останніх роках більшість занять, семінарійних і лабораторних праць відбувалися в Дублянах коло Львова, де містилися агрономічні відділи Львівської Політехніки. Абсольвенти складали, крім поточних іспитів під час навчання, дипломний іспит й отримували диплом інженера-агронома. Згідно з планом навчання Степан провчився 8 семестрів у роках 1928-29 - 1931-32, доповнивши два останні семестри в 1932-33 році. Його навчання закінчилося лише на восьми семестрах, а дипломного іспиту він вже не встиг зробити через політичну діяльність і ув'язнення. Від осени 1928 p. до половини 1930 р. я мешкав у Львові, потім два роки в Дублянах і знову у Львові 1932-34.
У своїх студентських роках С.Бандера брав активну участь в організованому українському національному житті. Був членом українського товариства студентів політехніки "Основа" та членом управи Кружка студентів-рільників.
Найбільше часу й енергії вкладав у своєму студентському періоді в революційну, національно-визвольну діяльність. Вона полонила його щораз більше й більше, відсуваючи на другий план навіть завершення навчання. Виростаючи від дитинства в атмосфері українського патріотизму й змагань за державну самостійність України, він вже в гімназійному періоді шукав і знаходив контакт з українським підпільним, національно-визвольним рухом, що його в той час організувала й очолювала на Західно-Українських Землях Революційна Українська Військова Організація (УВО). З її ідеями і діяльністю Степан познайомився частково через родинні зв'язки, а ще більш під час праці в підпільній Організації середньошкільників. У вищих гімназійних класах він почав виконувати деякі допоміжні завдання в діяльності УВО: поширювання її кличів, підпільних видань та служба зв'язку. Членом УВО він став формально в 1928 p., діставши призначення до розвідувального, а потім до відділу з пропаганди. Одночасно Бандера належав до студентської групи української націоналістичної молоді, яка була тісно зв'язана з УВО.
Діяльність Степана Бандери в лавах ОУН
Дітипокоління Бандери марили Українською Державою, яку вони неодмінно здобудуть. І вже в гімназії шукали шляхів до підпільної армії України - Української Військової Організації, створеної старшинами армій обох українських держав під проводом Євгена Коновальця. Це був зустрічний рух - концепція визвольної боротьби полковника Коновальця була розрахована на нове покоління борців, яке не дасть звести себе на манівці гаслами оманливого братерства, не розміняє загальнонаціональні потреби на особисті симпатії чи антипатії. Українська Військова Організація була в стані війни з усіма окупантами України, і діти часто з гімназійної чи університетської лави ішли на цю неоголошену війну. У старших класах Степан виконує деякі доручення УВО - поширення підпільної літератури та летючок, зв'язок.
Коли на початку 1929 р. постала ОУН - Організація Українських Націоналістів -Степан зразу став її членом. Того ж року він був учасником 1-ої конференції ОУН Стрийської округи. Степан Бандера спочатку опиняється в референтурі розвідки, а потім - пропаганди. Його, як і багатьох молодих членів ОУН мало хвилює незаконність власних дій з точки зору польської влади: влада окупанта на українській землі нелегітимна, бо тут є рідна земля українців. Тому все, що робить ОУН для здобуття Української Держави - законне, бо незаконним є факт неможливості українцям мати свою державу на своїй землі. Цей світогляд однолітки Бандери укладають в своєрідний моральний кодекс ОУН - Декалог, 12 прикмет,
Loading...

 
 

Цікаве