WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Степан Бандера (1909-1959) - Реферат

Степан Бандера (1909-1959) - Реферат


Реферат на тему:
Степан Бандера (1909-1959)
Тема уроку: Степан Бандера - символ нескореної нації.
Мета уроку: ознайомити учнів із життям і діяльністю Степана Бандери одного з найбільших борців за незалежність України, виховувати патріотів української держави, народу і землі.
Учні повинні знати: короткі відомості про життя і діяльність Степана Бандери, видатних борців за незалежність нашої держави.
Учні повинні вміти: визначити місце борці в історичному процесі України, навчитися по-справжньому звіряти свої кроки, життя із життям таких борців, як Степан Бандера, який займає найвищу сходинку у плеяді борців за волю і незалежність України.
Тип уроку: літературно-історична конференція.
Міжпредметні зв'язки: історія, світова література.
Обладнання: портрет Степана Бандера, карта України, карта Івано-Франківської області, національні символи України, свічка у свічнику, виставка книг: Чайковський Д. Вбивство Степана Бандери, Цар І. За що ми любимо Бандеру, Субстельний О. Україна. Історія України в особах.
Епіграф:
Книг про нього не згортай ніколи,
Чистим серцем пий ті зразки високі -
Й те побачиш, вір, що було вчора
Скрите від тебе.
Хочу, щоб ви були мудрі у доброму,
а прості - у злому.
Апостол Павло
План уроку
1. 100 років від дня народження Степана Бандери.
2. Дитячі роки Степана Бандери.
3. Юність та студентські роки незламного борця.
4. Діяльність Степана Бандери в лавах ОУН.
6. Підсумок уроку.
Вступне слово вчителя
(Назвати тему уроку, пояснити епіграф, нагадати про те, що вони повинні винести з цього уроку, тобто повинні знати і вміти) Кажу такі слова: "Древня легенда донесла до нас таке твердження, коли народжується людина, на небі засвічується зірочка, людина вмирає - згасає і зірка, але світло її ще довго іде до землі, бо зорі розміщені на великій відстані від неї".
Я б сказала, що так само через роки прийшли до нас відомості про життя і діяльність Степана Бандери. Згадаємо про нього і запалимо в його честь свічечку пам'яті.
Як світло давно згаслої зорі,
Діяння його житиме в віках.
Чому ми говоримо про Степана Бандеру? Та тому, що якраз наша рідна Івано-Франківщина дала світові цю видатну особу в історії визвольних змагань українського народу.
Учитель:
Першого січня виповнюється 100 років від дня народження Степана Бандери - одного з найбільших борців за незалежність України. Таких історичних постатей небагато у будь-якого народу. Їх неможливо викреслити з історії, і кожен, хто намагається витлумачити життєпис їх власної нації, не може замовчати ні цього імені, ні подій зв'язаних з цією історичною особою. Мало хто є байдужим до його імені - бо живі ще соратники і послідовники, та й ідеї, за які він віддав життя, не чужі багатьом українцям, народженим після його смерті. Степан Бандера - це символ усієї Західної України. Силою політичних обставин склалося так, що в роки, коли на заході України воїни УПА билися й гинули в нерівній борні за волю свого народу, більшість цього самого народу під впливом комуністів була байдужа або ставилась до них як до зрадників.
Деформація національної свідомості переважної частини українського суспільства у роки національно-визвольної війни не є винятком в історії. Боротьбу завжди розпочинає і веде меншість з найкращих. Тривожним є надто повільне прокидання національної свідомості вже у нових умовах.
Живемо в час відродження духовності, творення Української державності. Крила нашого устремління розпростерті у польоті пізнання наших витоків: віри, історії, культури. Тому і спробуємо сьогодні дослідити місце Степана Бандери в історії національно-визвольної боротьби за незалежність України.
Наші учні провели цікаві розвідки, дослідження, підготували реферати, з якими вступлять сьогодні.
Послухаємо реферати, що містять відомості про життя і діяльність Степана Бандери.
Дитячі роки Степана Бандери
Степан Бандера є дитиною покоління, яке тримало в руках Українську Державу, але втримати не змогло. Він народився в сім'ї священика - пароха Старого Угринова І на Калущині у Галичині, яка в той час належала до австро-угорської монархії, разом з двома іншими західноукраїнськими країнами: Буковиною і Закарпаттям.
Його батько, Андрій Бандера, греко-католицький священик був у той час парохом в Угринові Старому (до парафії належало ще сусіднє село Бережниця Шляхетська). Батько походив із Стрия. Він був сином міщан-рільників Михайла Бандери і Розалїї, дівоче прізвище якої було - Білецька. Його мати, Мирослава Бандера, походила зі старої священичої родини. Вона була донькою греко-католицького священика з Угринова Старого - Володимира Ґлодзінського і Катерини з дому Кушлик.
Степан був другою дитиною своїх батьків. Старшою від нього була сестра Марта, Молодшими: Олександр, сестра Володимира, брат Василь, сестра Оксана, брат Богдан і наймолодша сестра Мирослава, що померла немовлям.
Дитячі роки Стелам прожив в Угринові Старому, в домі своїх батьків і дідів, виростаючи в атмосфері українського патріотизму та живих національно-культурних, політичних і суспільних зацікавлень. Вдома була велика бібліотека, часто з'їжджалися активні учасники українського національного життя Галичини, наприклад, його вуйки: Павло Ґлодзінський - один з засновників "Маслосоюзу" і "Сільського Господаря" (українські господарські установи}" Ярослав Весоловський - посол до Віденського
Парламенту, скульптур М.Гаврилко й інші. Під час першої світової війни юний Бандера пережив чотирикратне пересування воєнних фронтів через рідне село в 1914-15 і 1917 pp., a a 1917 р. важкі двотижневі бої. Через Угринів переходив австрійсько-російський фронт, і дім священика був частково знищений гарматними пострілами. Тоді ж, літом 1917 p., спостерігалися прояви революції в армії царської Росії, прояви національно-революційних зрушень і велика різанина між українськими та московськими військовими частинами.
Від листопада 1918 р. родинне життя сім'ї Бандери стояло під знаком подій у будуванні українського державного життя та війн" в обороні самостійності. Батько був послом до парламенту Західноукраїнської Народної Республіки - Української Національної Ради в Станиславові і брав активну участь у формуванні державного життя на Калущині. Особливий вплив на кристалізацію національно-політичної свідомості юного Бандери мали величні святкування і загальне одушевления злуки ЗУНР з Українською Народною Республікою в одну державу, в січні 1919 р.
У травні 1919 р. Польща вжила у війні проти української держави армію ген. Галлера, яка була сформована й озброєна державами Антанти з призначенням до боротьби з більшовицькою Москвою. Під її перевагою фронт почав пересуватися на схід. Разом з відступом Української Галицької Армії подалася на схід ціла родина Бандери, переїхавши до Ягольниці біля Чорткова, де вони зупинилися. Тут замешкали у дядька (брата матері) о. Антоновича, який був тампарохом. У Ягольниці вони пережили тривожні й радісні моменти великої битви так званої Чортківської офензиви, що відкинула польські війська на захід. Але через брак військового постачання припинилася офензива української армії. Знову мусив початися відступ, цим разом за річку Збруч. Усі чоловіки з родини Бандери окрім юного Степана, в тому числі й батько, як військовий капелян у рядах УГА, перейшли за Збруч в половині липня 1919р. Жінки й діти залишилися в Ягольниці, де пережили прихід польської окупації. У вересні того ж року мати Степана, разом із дітьми, повернулася до родинного села Угринова Старого.
Батько Степана, Андрій Бандера, перебув усю історію УГА на "Великій Україні" (тобто на Наддніпрянщині) в роках 1919-1920, боротьбу з
Loading...

 
 

Цікаве