WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Забута велич (до 1125-річчя Любеча) - Реферат

Забута велич (до 1125-річчя Любеча) - Реферат

одностайно визнають тотожність Добрині Любечанина з билинним богатирем Добринею Никитичем, товаришем Іллі Муромця! За радянські часи образ Володимира незмінно піднімався "на щит" у науці й літературі завдяки не стільки історичним заслугам, скільки нестандартності походження, "із простих" (відповідно до версії Рогніди), завдяки домінуванню класового підходу до історії. А зараз деякі науковці, письменники роблять із нього лиходія, щодо білоруської землі - розорителя Полоччини, оспівуючи невдалий замах Рогніди як помсту за Батьківщину. Але, ображаючи сватів, полоцька князівна знала, що за цим буде війна, кревна помста, та й вибирала вона не Ярополка або Володимира, а великого князя або "рабинича"! Володимир став великим князем і Рогнеда... упокорилася, одержавши такий самий статус! А як же інакше пояснити те, що впродовж шести років Рогніда, у пам'яті якої - вбиті рідні, зруйнований Полоцьк, дика сцена насильства, живе, спить із Володимиром, народжує йому шістьох дітей - Ізяслава, Ярослава, майбутнього "Мудрого", Всеволода, Мстислава, Предславу, Премиславу й тільки потім робить невдалий замах?! Як же так, один рік - одна дитина. Невже шести років було мало для помсти? Навіщо ж було родити від нелюба, лиходія, шість років плекаючи в серці помста? Та й навіщо позбавляти дітей захисту батька? Просто за язичеськими законами Володимир міг мати багато законних дружин і дітей із правом на владу, а в 986-987 р. київський князь починає вибір нової державної релігії, і нею стало християнство за грецьким зразком. Чужа релігія несла в собі загрозу Рогніді і її дітям. Християнство передбачає тільки одну дружину, і нею повинна була стати візантійська царівна Анна. Рогнеда втрачала статус "великої княгині", а її діти могли втратити право на владу... Звичайно, ані довести, ані спростувати зараз щось неможливо. Але навіть після цього Володимир чинить досить шляхетно - відправляє дружину, яка стала непотрібною й небезпечною не куди-небудь, а на батьківщину, подарувавши при цьому у володіння місто й землі! Щось не схожий він на лиходія, а в пам'яті народній Володимир Святославич залишився під ласкавим язичеським прізвиськом "Красне сонечко", в історії "Великим", для християн "Святим, рівноапостольним". Княгиню ж у народі нарекли навіть "Гориславою". Трагічна доля спіткала її дітей. Всеволод помер дуже рано (у 10-12 рокіd)в, Ізяслав, захисник матері, - теж (у 20-21 рік), лише на рік переживши Рогніду, але встигнувши відродити династію полоцьких князів. Предславу й Премиславу було захоплено Болеславом Польським і на якийсь вони час стали його наложницями. Ярослав і Мстислав довгий час воювали між собою, так і не здолавши один одного…
Частина друга
Події, що пролетіли над Любечем в XI столітті, пам'ятали нащадки ще в недалекому XIX сторіччі. А через сто років пам'ять виявилася стертою... Що ж трапилося з нами за сімдесят радянського років?! Історія більше не знає такого самогубства великого народу!
Саме XI - на поч. XII ст. стали часом розквіту Любеча як великого торговельного, військового й культурного центра Середнього Подніпров'я, де часто відбувалися події доленосного для Русі значення...
В останні роки життя Володимира Святославича неспокійно стало в державі. Призвідником смути виявився старший син і престолонаслідник Ярослав, згодом прозваний Мудрим, який княжив у далекому Новгороді. Володимир не встиг "навести лад". У 1015 р. великий князь помер. Одразу ж після смерті батька між братами розгорілася боротьба за стіл київський. Опинившись ближче від всіх Святополк Туровский, "син двох батьків", захопив владу, убивши при цьому братів Бориса Ростовського й Гліба Муромського, а потім і Святослава Древлянского. За це його й прокляв народ, нарік "Окаянним". Проти Свято-полка виступив з Новгорода Ярослав. Війська князів-братів знову зустрілися біля стін родового гнізда-Любеча, що іще раз підкреслює його важливе стратегічне значення. Про грандіозну Любецьку битву 1016 р. писали всі відомі історики XIX й XX століть. Перемога відкрила Ярославу ворота стольного Києва. За деяким даними, на дні Любечского озера знайшов свою смерть підкорювач радимичів старий воєвода Вовчий Хвіст. Деякі науковці вважають, що завдяки перемозі під Любечем, Новгород одержав від Ярослава перший письмовий звід законів "Правду й устави", що в майбутньому дозволить стати йому республікою, Паном Великим Новгородом. У літописі стаття "А се єсть Правда Рускаа" стоїть під одним роком з битвою - відразу ж за описом останньої!
Місцеві прислів'я й це зберегли в народній пам'яті: "Окаянний Святополк втратив під Любечем силу й толк", "Князеві Мудрому Ярославу Любеч дав перемогу й славу".
У XI столітті Любеч фактично був щитом для столиці Русі, і київські князі робили все можливе, щоб утримати його у своїй сфері впливу, особливо в часи феодальної роздробленості, що намітилася. Нащадки Ярослава очолили окремі князівства, але ще півтора століття вели нещадну боротьбу за володіння першопрестольним Києвом, а отже й Любечем. Любецькі стіни й вали бачили й пам'ятають красунь Ярославен, які разлетілися з родового гнізда по світу - Анну, яка залишала Русь, щоб стати принцесою де Валуа й королевою Франції, яка привезла із собою слов'янську Біблію, на якій вісім століть присягали французькі королі. Любецькі береги й древня пристань пам'ятають човни Єлизавети, що утекла зі знаменитим воїном, проводирем варязької гвардії візантійського імператора Харальдом Суворим, який став норвезьким королем, останнім конунгом-вікінгом і наклав головою в боротьбі за англійський престол. Любецький Замок пам'ятає сумну фігуру Гіти Гарольдівни, англійської принцеси (доньки останнього англосаксонського короля, що переміг Харальда Суворого, але загинув під ударами Вільгельма Завойовника), яка стала дружиною чернігівського князя Володимира Мономаха.
Саме Володимир Мономах, володів кілька десятиліть Любечем і побудував неприступний за тих часів замок, розумів згубність князівських міжусобиць для Русі у вигляді половецької загрози. З його ініціативи в 1097 році в Любецькому замку відбувся перший князівський з'їзд, на якому було здійснено спробу виробити систему успадкування престолу й покласти кінець кривавим міжусобицям.
На з'їзді були присутні найвпливовіші руські князі, які мали один до одного спадкоємні або земельні претензії. Гарні починання закінчилися трагічно - одного із учасників, коли тойповертався додому, було підступно схоплено й осліплено, а інші рушили війною на винуватця небаченого на Русі злодіяння. А система вотчинного володіння й спадкування, вироблена в Любечі, дозволила затримати розпад держави майже на півстоліття. Володимир Мономах, щоб примиритися із супротивниками Святославичами, відмовився від Чернігова й свого улюбленого дітища - Любецького замку. Так, після з'їзду Любеч остаточно перейшов у володіння чернігівських князів Ольговичів, які поширили свою владу на багато міст Подніпров'я, зокрема й на Гомій.
Сам Любеч в XI столітті дедалі більше розвивається як культурно-економічний центр. У цьому місті народився святий Антоній, якого зображено на іконах чи не у всіх православних храмах. Життя й діяльність цієї видатної людини, одного з перших просвітителів землі Руської, одного з найдавніших слов'янських святих, засновника реліквії православного світу - Києво-Печерського монастиря відоме
Loading...

 
 

Цікаве