WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Діяльність Юрія Дрогобича - Реферат

Діяльність Юрія Дрогобича - Реферат

координати таких міст, як Вільнюс (Вільно), Дрогобич, Львів, ряду міст Італії й Німеччини, чим виявляє ґрунтовну обізнаність у географії всієї Європи, згадуючи, крім того, Дамаск, Персію та Малу Азію. Прогностик Юрія деякою мірою знайомив європейського читача з країнами Східної Європи. У розділі "про становище Польщі" він підкреслює, що Львів і Дрогобич належать не до Польщі, а до Русі, під якою розуміє "Руське Королівство" - колишні володіння галицько-волинського короля Данила. Така характеристика тодішньої політичної карти Східної Європи свідчить, що за кордоном Юрій прагнув представляти саме Русь, під якою розумів насамперед Галичину.
Прогностик свідчить про обізнаність Юрія Дрогобича з творами Аристотеля і Птоломея, але найчастіше в ньому зустрічаються посилання на праці Аль-Бумазара - арабського астронома, який у 885 - 886 роках жив у Багдаді. Сьогодні оригінали книжок Юрія є надбанням бібліотеки старовинної української шляхетської родини Чарторийських у Кракові та бібліотеки Мюнхенського університету. Цього року виповнилось 530 років із часу виходу в світ цієї книжки.
КОРОЛІВСЬКИЙ ЛІКАР
Про високий авторитет Юрія Дрогобича як вченого говорить той факт, що він довгий час служив приватним астрологом маркіза Монтарату в місті Касалє, а також перебував у Фессарі при дворі герцога Ерколе д'Есте. Протягом наступних кількох років на запрошення відомих аристократичних сімей, як один із провідних астрологів того часу, він побував у багатьох містах Італії, а згодом переїхав до Кракова, де став професором Ягелонського університету.
Тут він знайомиться з українцями, які викладали в Краківському університеті. Особливо приязні стосунки були в Юрія з православним князем Андрієм Свірським - доктором філософії. Взагалі українська політична еліта в ті роки славилась своєю освіченістю. Скажімо, керівник українських визвольних змагань кінця XIV століття - князь Михайло Глинський - замолоду виїхав до Європи, де отримав прекрасну військову освіту, довго перебував при дворі цесаря Максиміліана, потім служив при дворі саксонського курфюрста Альбрехта, з яким воював у Фризії, побував в Італії й Іспанії. Прославлений походами на Московію український князь Христофор Збаразький закінчив Падуанський університет.
Із занепадом української князівської традиції роль національної еліти перебрала козацька верхівка, яка теж мала надзвичайно високий рівень освіти. Так, Предслав Лянцкоронський, який разом з Остафієм Дашковичем вважається одним із фундаторів козацького руху, характеризувався сучасниками як "лицар, вишколений у рицарській штуці Європи". У книжці "Sarmatiae Bellatores", виданій 1631 року, про нього написано: "Пройшовши цілу Європу, побував також в Єрусалимі й інших варварських країнах, вивчаючи бойове мистецтво європейських і азійських полководців". Товариш і сподвижник гетьмана Петра Сагайдачного, архімандрит Трахтемирівського монастиря - військового центру й офіційного осідку козаків, Єзекіїль Курцевич - вихованець університету Падуї. Славетний сподвижник Богдана Хмельницького - легендарний полковник Морозенко (пам'ятаєте - "...Морозе, Морозенку, славний ти козаче, за тобою Морозенко, вся Вкраїна плаче...") також закінчив цю славну твердиню розуму й знань. Максим Кривоніс (є припущення, що він і сам за походженням голландець) навчався в Лейденському університеті. Взагалі, майже вся старшина Богдана Хмельницького, який й сам вісім років навчався в єзуїтській колегії, де "був особливо вправний у поетиці й риториці", мала якщо не вищу, то бодай середню освіту. Такий рівень освіти козацької верхівки особливо вражає в порівнянні з Росією, де усі московські царі, за винятком Лжедмитрія, аж до XVII століття були неграмотні.
У Кракові доктор Юрій Дрогобич стає професором медицини та астрономії і продовжує наукову працю. З- під його пера з'являється трактат про затемнення Сонця й Місяця, що зберігається в Паризькій національній бібліотеці. Водночас Юрій займався медичною практикою. В роки правління короля Казімежа (Казимира) Ягелончика той призначив Юрія Дрогобича своїм лейб-медиком. Ним він залишався й при дворі короля Яна Ольбрахта.
Королівський лікар читав лекції студентам Ягелонського університету з астрології та медицини. У 1492 році Юрія обрано деканом медичного факультету цього університету. Дрогобич проводив також так звані ресумпції - оплачувані студентами заняття, на яких із метою підготовки до екзаменів повторювався і глибше вивчався під керівництвом викладача поданий на лекціях матеріал. Ресумпції відбувалися не в університеті, а в студентських гуртожитках. Викладачі- гуманісти користувалися цією формою навчання, щоб, уникнувши контролю університетських властей, тлумачити античних авторів у гуманістичному дусі.
УЧИТЕЛЬ КОПЕРНИКА І ДРУГ ФІОЛЯ
Знаменно, що серед студентів Юрія Дрогобича був молодий Миколай Коперник. Можливо, саме Юрій кинув у душу майбутнього автора трактату "Про обертання небесних сфер" перше зерно ідеї геліоцентричної побудови планетарної системи.
Цікава історична паралель - на Волині й Галичині кінця XVI - початку XVII століть серед учнівської молоді побутував вислів: "Поїду вчитися туди, де вздержано Сонце, а пущено Землю". Ця сентенція єкоротким, по-народному сформованим викладом геліоцентричної системи Коперника. Раніше вважали, що Сонце обертається навколо Землі, а тепер його "зупинили", і Землю пустили навколо нього. Вважається, що цю систему поширили й популяризували у нас українські студенти, які в ті роки у Падуанському університеті слухали лекції самого Галілео Галілея. В цей час там навчалися майбутній ректор Острозької академії, грек Кирило Лукаріс і тонкий знавець мов та перекладач Купріян з Острога, а також вчений - поборник православ'я - Никифор.
Юрій був одним з ініціаторів друку перших книжок давньоруською мовою у друкарні краківського міщанина Швайпольта Фіоля - "Тріодь Пісна", "Тріодь Цвітна", "Осьмогласник", "Часословець". Особливо цікавою є остання книжка, написана майже чистою українською народною мовою. Дослідники староукраїнського письменства стверджують, що коректорами і редакторами фіолевих книжок були Юрій Дрогобич та український латиномовний поет Павло Русин з Кросна - вихователь цілої плеяди польських поетів, якого сучасники називали "окрасою руських мужів та гордістю земель сурмацьких".
Збереглися документи, в яких професора Юрія Дрогобича титулують парохом села Зимна Вода поблизу Львова. Справа в тім, що більшість професорів Краківського університету одержувала винагороду у формі церковних бенефіцій. Такі бенефіції зводилися до права на прибутки з різних церковних посад, переважно каноників і парохів прибуткових парафій. Отримавши від ради професорів ділянку землі, Юрій Дрогобич спорудив будинок, який після його смерті став своєрідним гуртожитком для викладачів медицини.
Постійно живучи у Кракові, доктор Юрій Дрогобич досить часто бував у Львові. Є опосередковані вказівки, що в останній період свого життя він підтримував зв'язки із рідним містом. Тогочасна європейська культура, без сумніву, мала великий вплив на його духовне зростання, але формування світоглядних концепцій Юрія Дрогобича не можна цілком відривати і від його Батьківщини. Тут він народився, тут зростав, тут визрів у нього інтерес до знань і освіти, тут, зрештою, заклалися основи тих його поглядів і уподобань, які згодом вплинули на вибір професії астронома медика. Так, 30 травня 1491 року вчений виступав як свідок у Львівському консисторському суді із членами ради міста Дрогобича.
Помер Юрій Дрогобич 4 лютого 1494 р. у Кракові, де з почестями і був похований. У Холмському рукописному збірнику, створеному наприкінці XVII століття вченими Острозької академії, вміщені фрагменти, перекладені з латиномовних праць Юрія Дрогобича. Наукова спадщина видатного гуманіста, перетнувши кордон, сягнула його Батьківщини і певною мірою спричинилася до її духовного розвою.
Loading...

 
 

Цікаве