WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Особливості соціально-економічного розвитку Київської Русі в ІХ-ХІІІ ст. - Курсова робота

Особливості соціально-економічного розвитку Київської Русі в ІХ-ХІІІ ст. - Курсова робота

ірландські купці. Торгівля Русі з країнами Скандинавії знайшла своє відображення в сагах. Цікавими в цьому плані є саги про Гескулда і про Магнуса Доброго.
Новгородський літопис містить цікаві свідчення про русько-скандинавську торгівлю. Так, там повідомляється про шторм, який завдав величезних збитків новгородським купцям, що припливли з-за моря. Це було близько 1132 р. Через десять років на купців напала шведська флотилія, але цей напад вдалося відбити.
1. Urkundebuch zur Geschichte der Babeberger in ?sterreich// Нrsg. Ficheau H. Und Z?llner E Vienna. - 1950. -З 119.
Давніми були торговельні відносини з Данією. Під 1190 р. літопис повідомляє про благополучне повернення новгородських купців із Данії. Маємо свідчення про торгівлю Русі із Францією, В багатьох творах французької художньої літератури ХІ-ХІІІ ст. говориться про соболині хутра, які поставлялись з Русі.
Про торговельні зв'язки між Руссю і Францією свідчать знахідки лімозьких емалей у Суздалі, Новгороді, Ростові, в районі дніпровських порогів, а також французькі монети.
Країни Центральної і Західної Європи експортували на Русь предмети озброєння, дорогий посуд, вовняні тканини. Русь була зацікавлена також в експорті з країн Західної Європи цінних металів,зокрема,монет і злитків із срібла.
Певна частина срібла надходила на Русь із Чехії Угорщини. На це вказує літописна стаття 969 р. "Повісті минулих літ".
На той час формувався і ринок внутрішньої торгівлі у Київській Русі. Зростало виробництво продуктів сільського господарства і ремесла. Формувалися внутрішні ринкові зв'язки. З'явилися міські ринки. Є свідчення про наявність у Києві восьми торжищ. Руські літописи називають два - Бабин торжок на Горі і Торговище на Подолі. Популярним був новгородський торг на Торговій стороні.
Для ринків руського міста було характерним спорудження на них, або недалеко храмів. Це було мотивовано уставом князя Володимира про перехід еталонів торговельних мір до відання церкви, а також про мито за користуванняними.
Місцем знаходження мір і вагів була церква св. Богородиці Пирогощі, споруджена на київському Торговищі в 1136. Ця важлива функція зберігалася за нею аж до пізнього середньовіччя. Аналогічними були храми П'ятниці у Чернігові, Параскеви-П'ятниці в Новгороді.
Важливе місце у внутрішній торгівлі займала продукція сільського господарства і промислів. На київських ринках продавалося багато різних продуктів харчування. Продукція землеробства мала великий попиту містах Північної Русі, оскільки місцеве населення не могло забезпечити достатньою кількістю товарної продукції міські центри у зв'язку з періодичними неврожаями. Дані берестяних грамот і літописні свідчення вказують на постійну потребу Новгорода
в привозному хлібі. Цілком ймовірно, що єдиним експортером хліба на північ Русі був Київ. В одній з берестяних грамот розповідається про дешевий київський хліб.
Новгород експортував мід, віск, хутра. Був традиційний зв'язок південноруських міст з північноруськими містами.
Галицьке купецтво торгувало сіллю, так як лише Галицька земля мала величезні запаси солі. Шлях, яким ішли каравани з сіллю в літопису називається соляним.
Матеріали археологічних розкопок дають підстави стверджувати, що обмінювалася також реміснича продукція.
Київ забезпечував інші регіони Русі емалями, виробами в техніці скані, склом, зброєю, полив'яною керамікою. Овруч поставляв шиферні прясла, плити для будівництва храмів. Городськ був центром товарного заліза.
Київська Русь ввійшла в систему європейських економічних зв'язків. Це зумовило ранню появу купецтва. Маємо свідчення про це арабських і візантійських писемних джерел. Підтвердженням цього служать і скарби монет УІІІ-Х ст., виявлення поховань представників купецтва в некрополях давньоруських міст.
Середні віки характерні колективною формою торгівлі -караванною. Так як існувала постійна небезпека грабунків, купцям доводилося в цій ситуації бути воїнами, які оберігали товар. Найнебезпечніші ділянки торгівельних шляхів охоронялися державою.
Торгові колонії були важливим елементом торгівлі. Тут перебували купці і зберігалися товари. Русько-візантійські договори дають підстави говорити, що вже в Х ст. руські купці мали свій торговий двір у Константинополі біля церкви св. Мамонта. Тут вони проживали довший час. Згодом, після прийняття Руссю християнства, в Константинополі виник руський квартал. Арабський автор Ібн Аласір повідомляє, що руські купці мали торгові двори у містах Криму. Археологічні розкопки підтвердили існування одного з них в Судаку.
Двостороннім був процес заснування дворів. Одночасно з появою руських дворів у містах інших країн виникали іноземні на
Русі. Наприклад, урочище Козари у Києві вказує на існування у ІХ-Х ст. торгової слободи хозарських купців. Без сумніву, було в Києві торгове подвір'я візантійських купців.
УХІІ-ХІІІ ст. були створені колонії німецьких, а також ірландських купців. Джерела свідчать про торговий двір у Новгороді. Торгові ряди "латинських купців" відомі в Галичі, про що свідчить назва одних кріпосних воріт - Німецькі, а також у Володимирі-Волинському, де німецькі купці входили до числа місцевих бюргерів.
Відомий випадок, коли багатий німецький купець Марколот давав обід на честь волинського князя Василька.
Міжнародна торгівля в період ранього феодалізму була централізованою і велася державою. Соціальна структура її не зазнала принципових змін в період феодальної роздробленості. Різниця полягала в тому, що на зміну одному місту, яке централізувало зовнішню торгівлю всієї величезної країни, прийшли кілька. Це Володимир-на-Клязьмі, Чернігів, Галич, Новгород, Смоленськ і ін.
При цьому створювалися умови для консолідації купецтва і організації гостинних дворів, їх створення базувалося на принципі спеціалізації у торгівлі з певними країнами.
Руське купецтво отримувало від торгівлі значні прибутки. Їх вкладали у торговий обіг, позичали під проценти. Купці ставали і лихварями.
Отже, торгівля не посідала провідного місця в системі господарства, але її роль була вагомою. Давньоруські міста були центрами внутрішньої та міжнародної торгівлі. Торгівля сприяла розриву замкнутості земель і економічному розвитку країни.
Висновки
У результаті тривалого процесу політичної, економічної та етнокультурної консолідації східнослов'янських племен на рубежі УІІІ-ІХ ст. виникла Київська Русь з центром у Києві. З IX ст. по 30-ті роки XII ст. Київська Русь як єдина централізована держава пройшла великий шлях, багатий на різноманітні події та позначений жвавими політичними і культурними процесами. Особливу роль в становленні
Loading...

 
 

Цікаве