WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Дискусія як метод навчання історії в школі - Реферат

Дискусія як метод навчання історії в школі - Реферат

різні дослідники дають різні назви одному й тому ж методу. Так, метод обговорення дискусійного питання, при якому учні розподіляються на два кола і розміщуються один навпроти друого називають: "вертушкою" (М.Єрохіна, М.Короткова) "концентричними колами" (В.Рудиня, К.Баханов), "каруселлю" (О.Пометун, Л.Пироженко). Метод, який ґрунтується на обговоренні проблеми в невеликій групі з подальшим викладом позицій у вигляді коротких виступів, називають панельною дискусією (В.Рудиня) або засіданням експертної групи (М.Короткова). Крім того, деякі дослідники пропонують такі варіанти обговорення дискусійних питань, як: судове засідання (К.Баханов), дискусія у стилі телевізійного ток-шоу (О.Пометун), дискусія з елементами ігрового моделювання (М.Короткова). Усі ці методи мають спільні риси: в їх основі лежить елемент гри та драматизації, а також погляд на проблему з позиції "учасників подій". Тому, на наш погляд, для цих методів доцільно використовувати назву - дискусія з елементами ігрового моделювання.
Дані узагальнення позицій науковців щодо дискусійних методів подаємо в таблиці № 1.
Таблиця № 1.
Дискусійні методи Вчені
К.Баханов (2000) М.Короткова (2003) О.Пометун, Л.Пироженко (2003) В.Рудиня (1996) В.Ягупов (2002)
Круглий стіл + + +
Дебати + + + +
Мозкова атака +
Метод "прес" +
Метод "займи позицію" +
Метод неперервної шкали думок +
Дискусія з елементами ігор, моделювання + + +
Оцінювальна дискусія + +
Дискусія-симпозіум + + +
Засідання експертної групи (Панельна дискусія) + + +
Концентричні кола, "вертушка", "карусель" + + + +
Дискусія-форум +
6х6х6 + +
Регламентована дискусія +
Проектна дискусія +
Таблиця є підтвердженням того, що найпоширенішими видами дискусійних методів є такі:
Дебати - це обговорення, побудоване на основі заздалегідь підготовлених і зафіксованих виступів представників двох протилежних за позицією груп. Завдання учасників - висунути свої аргументи "за" і "проти" і в такий спосіб переконати решту учасників, не демонструючи свого вміння нападати на опонента.
Круглий стіл -вид дискусії, під час якої відбувається бесіда невеликої групи (не більше 5 учнів), які на рівних обговорюють визначене питання, спілкуються як один з одним, так і з рештою учнів класу, що складають аудиторію круглого столу [4, 131].
Дискусія-симпозіум - це вид дискусії, який об'єднує лекцію і групову роботу. Обговорення думок проходить у формі виступів членів групи із заздалегідь підготовленими повідомленнями, які відбивають їхні точки зору, після чого виступаючі відповідають на запитання класу. Така дискусія дозволяє не проводити тривалі лекції і особливо корисна тоді, коли йде обмін думками чи презентація результатів роботи.
Панельна дискусія (засідання експертної групи) - обговорення дискусійного питання в групі з 4-6 учнів із заздалегідь призначеним головою. Відбувається в два етапи: 1) обговорення означеної проблеми всіма учасниками групи; 2) виклад позиції групи у вигляді невеликих (2-3 хв.) виступів кожного її члена перед усім класом. Обговорення цієї позиції з класом не передбачається.
Концентричні кола - дискусія невеликої групи учнів, котру залучають до спілкування інші учасники. Група обговорює дану тему, інші слухають, потім здійснюється обмін позиціями. Концентричні кола рекомендується використовувати в роботі з великими групами (15-30 уч.). Така дискусія проводиться два рази по п'ятнадцять хвилин [10, 7-9].
Дискусія з елементами ігрового моделювання (урок - судове засідання, дискусія у стилі телевізійного ток-шоу) -різновид дискусії, суть якої полягає у тому, щоб розглянути проблему не тільки з власної позиції, а й з позиції "учасників подій". Елемент гри дає можливість моделювати взаємодію людей у процесі досягнення різних цілей - навчальних, виховних, політичних, оскільки групові вправи у виробленні рішень в штучно створених умовах імітують реальну ситуацію. Групи у такій дискусії, як правило, доволі великі, тому доцільно давати завдання учням по рядах [5, 15].
Наведені види дискусії близькі за змістом, але мають свої особливості. Для того, щоб їх виявити, ми спробували відобразити їх основні ознаки у порівняльній таблиці (Таблиця № 2).
Таблиця № 2
Особливості деяких видів дискусії
Діяльність учасників Види дискусії
Круглий стіл Засідання експертної групи Дискусія-симпозіум Концентрич-
ні кола Дебати Дискусія з елементами
ігрового моделювання
Підготовча робота Призначення голови - + - - + -
Підготовка виступів - - + - - -
Розподіл ролей - - - - - +
Діяльність робочої групи Обговорення + + - + + -
Виступ - + + - + +
Діяльність аудиторії Пасивне сприйняття - + - + - -
Обговорення запитання + - + - + +
Виступає в ролі робочої групи - - - + + -
Аналіз таблиці свідчить про те, що обговорення учнями суперечливих питань складається з двох етапів: підготовчого і безпосередньо дискусії. Під час першого етапу призначається голова (засідання експертної групи, дебати), готуються виступи (дискусія-симпозіум) та розподіляються ролі (дискусія з елементами ігрового моделювання). Другий етап тісно пов'язаний з груповою роботою. Всі наведені види дискусії передбачають поділ класу на робочу групу, члени якої дискутують, і аудиторію , де в одних випадках учні виступають у ролі спостерігача (засідання експертної групи), а в інших беруть активну участь у дискусії (дебати, 6х6х6, дискусія з елементами ігрового моделювання).
Отже, можна зробити висновок, що основними ознаками дискусійних методів є:
- наявність проблемної ситуації, створеної за допомогою дискусійного питання;
- змістовна спрямованість самореалізації учнів, спілкування заради поглибленого вивчення проблеми під час пошуку різних засобів для вираження власних думок;
- комунікативна основа, здобуття учнями знань під час спілкування один з одним та вчителем, заради роботи в певній групі для виконання спільного завдання, під час вироблення загального групового підходу та дотримання правил спільної пошукової діяльності;
- логічна побудова методу: теза ? аргумент ? спростування або доведення тези;
- організаційна завершеність: створення проблемної ситуації ? її обговорення ? прийняття узгодженого рішення ? підбиття підсумків.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бабанский Ю.К. Педагогика - М.:Просвещение, 1988. - 974 с.
2. Бадмаев Б.Ц. Методика преподавания психологии. Учебно-методическое пособие для преподавателей и аспирантов вузов. - М.: Гуманитарн. изд. центр ВЛАДОС, 1999. - 303 с.
3. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі. Монографія. - Запоріжжя: Просвіта, 2000. - 160 с.
4. Кларин М.В. Инновации в обучении: метафоры и модели Анализ зарубежного опыта - М: Наука, 1997- 223 с.
5. Короткова М.В. Методика проведения игр и дискуссий на уроках истории. - М.: Изд.ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. - 256 с.
6. Курилів В. Методика викладання історії: Навчальний посібник. - Львів, Торонто, Світ. - 2003. - 248 с.
7. Лихачев Б.Т. Педагогика. Курс лекций. Учебное пособие для студентов пед.уч.заведений и слушателей ИПК и ФПК. - М.:Юрайт, 1999. - 464 с.
8. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.метод.посібник. - К.: А.С.К., 2003. - 192 с.: іл..
9 Советский энциклопедический словарь. - М.: Советская энциклопедия, 1980. - 1600 с.
10. Учение об обществе и государстве. 9 класс. Пособие для учителя. -DАS, 1996. - 144 с.
11. Ягупов В.В.Педагогіка: Навчальний посібник. - К.: Либідь, 2002. - 506 с
Barsun J. Begin here: The forgotten condition of teaching and learning. Chicago 1991. - 56 p.
Loading...

 
 

Цікаве