WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Дискусійні методи у вивченні нової історії в школі - Реферат

Дискусійні методи у вивченні нової історії в школі - Реферат

"Становлення Російської імперії". Учням під час пояснення нового матеріалу пропонується взяти участь у судовому засіданні (дискусії з елементами ігрового моделювання), після чого розв'язати дилему: "Петро I - жорстокий диктатор чи великий реформатор ?":
"Прокурор: Вельмишановний суд! Вам сьогодні необхідно розглянути справу, в якій звинувачується цар Петро I. Сторона, що звинувачує, має намір довести вам, що цар Петро I є дуже жорстокою людиною, яка свідомо загубила життя тисяч людей, крім того підсудний за допомогою сили насаджував на Русі західноєвропейську культуру, порушуючи вікові традиції своєї країни.
Захисник: Вельмишановний суд! Ми намагатимемося виправдати підзахисного, переконавши Вас у тому, що його дії були обумовлені складним характером, який формувався в надзвичайно важких умовах. Ми намагатимемося довести, що, отримавши державу в надзвичайно важкому стані, цар Петро I залишив нащадкам сильну велику світову державу.
Після цього до слова запрошується цар Петро I. Він говорить про те, що його оголосили царем у 10 років, на його очах було вбито багато родичів, а регентшею при Петрі стала царівна Соф'я, яка сім років керувала країною, відправивши його на заслання. За час свого правління, протягом 1689 - 1725 років, Петро I провів ряд реформ, що сприяли удосконаленню державних органів керівництва, з'явилися перші мануфактури, склалась єдина торгівельна мережа, виникла спеціалізація регіонів. Завдяки створеним царем армії та флоту було виграно Північну війна, укладено Ништадський мир. Петро I зробив Русь великою імперією, яку поважав увесь світ. Наприкінці промови він каже про те, що висунуті проти нього обвинувачення не відповідають дійсності.
Далі до "зали суду" запрошуються свідки: голландець, стрілець, боярин, соратник (О.Меншиков), історик і т. д.
Голландець: "Всюди Петро I виявляв надзвичайну зацікавленість, яку не могли задовольнити знання тих, до кого він звертався. Його тонка спостережливість, особливий розум не поступався його надзвичайній пам'яті. Багато людей дивувалися його спритності в роботі, яка була кращою навіть, ніж у більш досвідчених працівників. У Голландії Петро вчився математиці, астрономії, малюванню, вивчав організацію праці в мануфактурах, відвідував учених, художників, збирав інструменти та книги. Цар Петро I - один з найвидатніших правителів свого часу".
Стрілець: "Петро I - жорстокий правитель. Він придушив повстання стрільців, які намагалися повернути трон Соф'ї - законній правительці. За місяць він стратив 799 моїх соратників, трупи яких не прибирали протягом п'яти місяців. Цар Петро I - жорстокий диктатор".
Історик: "Петро I прискорював наслідування всього західного варварською Росією, не зупиняючись перед жодними засобами боротьби з варварством".
Після закінчення ігрового етапу вчитель пропонує учням в усній або письмовій формі відповісти на дискусійне питання.
Під час опрацюванні теми "Поширення реформаційних ідей у Європі" на етапі закріплення нового матеріалу школярам можна запропонувати такий варіант питання: "Реформація: позитивне чи негативне явище нової історії?". Питання доцільно розглянути методом форуму або панельної дискусії. Аргументи на захист тієї чи іншої позиції можуть бути такі:
1-й аргумент: Слово "реформація" (лат. "перетворювання") з'явилось у XV столітті в Німеччині, але в ті часи воно позначало "проект політичної перебудови Імперії". Потім прихильники М.Лютера, релігійних та політичних змін запозичили цей термін для свого руху. М.Лютер та його послідовники дійсно виступали за свободу совісті: кожен міг обрати віру та толкувати Писання за власним розсудом, але, доведений до логічного завершення, цей принцип руйнував будь-яке церковне єднання. Крім того, в тих державах, де перемогла Реформація, закривали монастирі, знищували культи святих, ікони, деякі таїнства, а церковне майно й землі просто грабували [3, c.280]. Отже, Реформація - негативне явище нової історії.
2-й аргумент: Слово "реформація" походить від поняття реформа, перетворення. Ним позначають суттєві явища європейської та світової історії, пов'язані з формуванням у XVI столітті нових християнських учень, відходом від католицизму значної частини віруючих. Реформація була спричинена затяжною кризою римської католицької церкви, що загострилась у XVI столітті. Спроби католицької церкви пристосуватися до зростаючої ролі грошей і намагання збільшити свої багатства призвели до падіння її авторитету. Церковні побори зросли до небачених розмірів. Серед усіх верств населення зростало обурення поведінкою церковників, продажем індульгенцій, діями інквізиції [4, c.28]. Європі була необхідна Реформація.
3-й аргумент: Реформаторська, кальвіністська церква складалась з окремих незалежних общин на чолі з виборними людьми із заможних городян. Кальвіністи, так само як і католики, переслідували та спалювали на вогнищах своїх ворогів. Недарма Женеву називали "протестантським Римом", а Ж.Кальвіна - "женевським папою". Реформація принесла Європі нові страждання.
4-й аргумент: Реформу церкви пов'язували з мрією про звільнення від феодального ярма. Заклики Т.Мюнцера до знищення не лише монастирів, але й замків були сприйняті як заклик до антифеодальної боротьби. Селянська війна, яка почалась у Німеччині, була спробою зробити першу буржуазну революцію в Європі [1, c.44]. Реформація - позитивне явище в історії Європи.
Ще один варіант постановки дискусійного питання може виглядати таким чином: "Чи виникли б у Європіреформаторські течії, якби не постать М.Лютера? Чи досягла б Америка сучасного рівня розвитку, якби не Великі географічні відкриття? Чи можливо було уникнути тридцятирічної війни, за яких умов?" тощо.
Отже, можна зробити висновок, що організувати дискусійну діяльність можна декількома шляхами: 1) через суперечливий зміст матеріалу, що вивчається; 2) вчитель спеціально організовує дискусію через певні умови діяльності учнів (дискусія з елементами ігрового моделювання); 3) обговорення організовується за допомогою дискусійних питань, які можна поставити за будь-яким історичним матеріалом. Питання, які пропонуються учням для дискусії, можна розподілити на чотири групи:
1) питання, що містять декілька теоретичних положень, висунутих різними вченими. Учням необхідно підтримати певну тезу й довести її правомірність. Такі питання потребують роботи з додатковою літературою, й тому їх доцільно розглядати методом панельної дискусії;
2) питання, спрямовані на оцінку діяльності та особистості історичного діяча. Для їх розгляду використовуються дискусії з елементами ігрового моделювання;
3) питання, спрямовані на аналіз факту, який містить пряме протиріччя. При відповіді на такі питання учні поділяються на дві групи й відстоюють обрану ними позицію. При розгляді таких питань найчастіше використовують метод дебатів;
4) питання, спрямовані на вироблення теоретичних положень: учням пропонується спрогнозувати ймовірний перебіг подій за тих чи інших обставин. Особливістю цієї групи питань є те, що історія не має відповіді на них, будь-яка відповідь є умовною, її не можна перевірити. Такі питання доцільно розглядати методом форуму або дебатів.
Література
1 Бирюлев И.М. Всемирная история. Ч.1 Начало нового времени: Учебник для 8 кл. средней общеобр. шк. - Запорожье: Просвіта, 1999. - 320с.
2 Виппер Р.Ю. Краткий учебник истории Средних веков. Главы IV - V. Вып. 2. - М.: Школа-Пресс, 1993. - 112с.
3 Гуревич А.Я., Харитонович Д.Э. История средних векав: Учебник. - М.: Интерпракс, 1994. - 336с.
4 Дрібниця В.О., Крижанівський В.В. Всесвітня історія: Нова історія: Підр. для 8 кл. - К.: А.С.К.: Дієз-продукт, 1998. - 224с.
5 Жарова Л.Н., Мишина И.А., Михеев А.А. Всемирная история. Новое время (XVI -конец XVIII в.): Учеб. для 8 кл. средн. шк. - К.: Генеза, 1999. - 280с.
6 Короткова М.В. Методика проведения игр и дискуссий на уроках истории. - М.: ВЛАДОС - ПРЕС, 2001 - 256с.
7 Лихачев Б.Т. Педагогика. Курс лекций. - М.: Юрайт, 1999. - 464с.
8 Осадчук Р. Використання словесно-діалогічних методів у навчальному процесі // Історія в школі. - 1999. - № 8-9. - С.12 - 16.
9 Педагогика: Учеб. пособ. для студ. пед ин-тов / Под ред. Ю.К. Бабанского. - М.: Просвящение, 1983. - 608с.
10 Педагогика: Учеб. пос. для студ. пед ин-тов / Под ред. В.А. Сластенина, И.Ф. Исаева, А.И. Мищенко. - М.: Школа - Прес, 1997. - 512с.
11 Савчук О.А. Дискусія у систематизаціях та узагальненнях // Доба - 2004 - № 4 - С.16-23.
Loading...

 
 

Цікаве