WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Історія рідного краю в нову добу в контексті національної та всесвітньої історії - Реферат

Історія рідного краю в нову добу в контексті національної та всесвітньої історії - Реферат

культури справляли вплив одна на одну.
Г) Контекст: Ілюстративна (довідкова) частина.
Зміст у своїй структурі містить пов'язані з текстом ілюстрації (>2000), карти (>160), біографії та історичні портрети діячів (>1000), схеми (>60), таблиці (>80), документальні свідчення (>900). Ілюстративна частина допомагає краще засвоїти зміст і показати взаємозв'язок між матеріалом із різних курсів історії.
Д) Контекст: Запитання і завдання.
Запитання і завдання (>500) сформульовані таким чином, аби учні могли поглянути на історію критично, використовуючи одні й ті ж факти для різних версій подій, визначення розходження в трактуванні певних історичних моментів. При цьому підручник надає учневі можливість простежити, як відбір фактів, викладена інформація і особисті погляди авторів впливають на інтерпретацію подій минулого.
Композиція тексту, ілюстративна (довідкова) частина підпараграфу 25.5.2. Лубенська держава князя Ієремії Вишневецького має такий вигляд:
Карта 25.4. Задніпровська Вишневеччина.
Іл. Герб князя Вишневецького.
[Основний блок]:
Створена в результаті різночасних загарбань князів Вишневецьких держава не поступалася багатьом тодішнім королівствам. Столицею цієї держави було місто Лубни з княжим палацом та замком. Навіть через 350 років княжий палац своєю пишнотою розбурхував письменницьку уяву. До наших днів від палацу збереглася лише база колони, прикрашена барельєфами із зображенням античних воїнів.
Іл. Велика зала королівського палацу у Кракові.
Свідчення 7.
Опис лубенського палацу І. Вишневецького в історичному романі І. Нечуй-Левицького "Князь Єремія Вишневецький" (1897 р.):
"Палац і справді був вартий славного роду князів Вишневецьких. Він був схожий на лицарські німецькі замки, але був далеко просторніший. Знизу на другий етаж по обидва боки широкого балкона на колонах були пороблені некруті пологі широкі сходи. По тих сходах можна було вийти з садка просто на другий етаж. В Польщі магнати для ефекту часом виїздили конем по таких сходах на балкон і тим лякали паній та панянок. На другому етажі була здорова зала через усей палац з узенькими та довгими готицькими вікнами. Закруглене склепіння, схожий на зігнутий листок паперу, було все штучно обліплене виноградним листом та кетягами винограду. З того листя визирали головки амурів з одутлуватими щоками. В декотрих амурів в роті стриміли дудки та сопілки. Повноперсі Венери неначе були закутані в виноградні паростки та в листя. Усі ті барельєфи були надзвичайно грубої роботи, неначе вирубані долотом та обтесані сокирою, ще й помальовані темними зеленими, синіми та червоними фарбами. По обидва боки залу стояли здорові статуї на подовжастих високих п'єдесталах з білого та рожевого мармуру. Ті статуї Єремія попривозив з Італії. Попід стінами стояли рядками дубові стільці з високими спинками, вирізані в чудернацькі взорці. Стільці були обиті червоним сап'яном. Внизу в палаці були цілі рядки тіснуватих покоїв.
Високі стільці та канапи були обтягнуті червоним та жовтим сап'яном з золотими гербами князів Вишневецьких. Скрізь були розстелені перські килими. Над вікнами висіли шовкові завіси. На баштах в невеличкі круглі віконця виглядали невеличкі гармати-гаківниці."
[Основний блок]:
Загалом І. Вишневецький володів на Лівобережній Україні 56 населеними пунктами, 50 з яких розташовувалися в межах історичної Полтавщини. В поселеннях Вишневеччини за інвентарем 1647 р. нараховувалося 39610 господарств підданих, в т. ч. на Полтавській території 34822 господарства. Якщо прийняти середню чисельність господарства (сім'ї) за 4 душі, то у полтавських володіннях І. Вишневецького могло проживати майже 140 тис. чол.
[Додатковий блок]:
Найбільшим населеним пунктом були місто Ромен (Ромни) - 6000 господарств. Великими поселеннями були (цифри в дужках означають кількість господарств): Лохвиця (3325), Лубни (2646), Варва (2037), Срібне (1830), Пирятин (1479), Хорол (1279), Глинськ (1269), Комишня (1194), Чернов (Чорнухи; 944), Гака (Гадяч; 821). В Полтаві налічувалося 812 господарств. В найменшому поселенні Опанасівка (Гадяччина) нараховувалося 17 господарств.
Табл. 25.3.
Реєстр володінь князя Ієремії Вишневецького на Вишневеччині (1640-і рр.):
Господарств Колес млинарських Господарств Колес млинарських
Лубни 22646 40 Кропивна 184 -
Хорол 1297 8 Самбір 198 -
Горошин 1107 11 Глинськ 1264 16
Лукомль 5524 - Варва 2037 21
Оржиця 991 - Переволочна 426 10
Буромль 1158 6 Сокиринці 128 12
Вереміївка 3327 - Срібне 1830 11
Жовнин 3312 9 Чернухи 944 9
Чигирин Діброва 1137 6 Снятинка 436 14
Пирятин 11749 38 Вороньки 145 1
Білошапки 374 3 Многа 285 3
Держикрай 318 - Курінка 346 24
Золотоноша 273 13 Лохвиця 3325 35
Піщана 230 8 Піски 349 6
Домонтів 243 5 Сенча 1403 31
Прилуки 366 36 Комишня і Ручинці 1194 9
Полтава 812 11 Хомутець 446 8
Монастирище 939 12 Сергіївка і Робишівка 214 -
Галка 824 6 Царів Брід 104 2
Журавка 474 16 Липова Долина 150 2
Городня 312 12 Райгород 137 -
Гмирівка 135 2 Опанасівка 17 -
Ічня 1494 3 Талалаївка 60 -
Іваниця 336 3 Ромен (Ромни) 6000 -
Голенка 304 2 Мошни 1400 -
Красне (Красний Колядин) 995 4 Корибутів 600 -
Липове 381 9 Кулигородище 80 -
Разом: 39610 423
[Додатковий блок]:
Подібно іншим власникам земель на "кресах", І. Вишневецький мав турбуватися про примноження людності у своїх маєтках. З цією метою він надавав поселенцям звичні "слободи" й слідкував, щоб вони не обкладалися додатковими повинностями поверх установлених княжими універсалами. Як дбайливий господар, князь мав турбуватися, щоб його піддані не розійшлися через кривди з боку орендаторів. І. Вишневецький заохочував цеховий устрій у своїх містах. У Лубнах при ньому діяли кравецький, шевський,кушнірський та ковальський цехи.
Свідчення 8.
Лист князя І. Вишневецького про заснування в м. Прилуки різницького цеху (11 грудня 1636 р.):
"Иеремей Михаил Корибут, князь на Вишньовцы в. в., чиню ведомо тем моим листом, иж по прошению мещан, подданных моих прилуцких цеху резничого, позволяем им цех свой особливий иметь. А для лучшего в том цеху их порядку мают себе цехмейстера, человека добраго и честнаго, избрать, которий начальство обыкновением инних мест в том их цеху иметь будет. А резники все, так в месте, яко и футорах, до единаго цеху належати будут. З других же местностей, которые до Прилуки не надлежат, егда резник який з резницством для торгу приедет, мает тот обявить цехмистровы под виною на замок 3-х коп литовских, а до скриньки их под половиною той вини так, як и в протчих местах моих, то есть в Лубнах. Позволяю им канонов 2 на рок выситить, еден на боже рождество, а другий на святую покрову по 2 каде. А они тую повинность на замок отдавать будут, якую в других местах моих. Который то мой лист для крепости и веры лутшой рукою моею власною подписалем, печать мою притиснути повелел.
Дан в Прилуце дне 21-го декабря 1636-го года".
Контекст - запитання й завдання [до параграфу 25.5.]:
7. Простежте формування латифундії Вишневецьких на Полтавщині. Зробіть висновки щодо значення діяльності князів Вишневецьких в історії краю.
8*. Чи погоджуєтеся Ви з думкою, що Вишневеччина являла собою зародок незалежної української держави європейського типу?
9*. Чи міг князь Ярема стати українським королем?
Література
1. Білоусько О.А. До характеристики навчально-методичного комплексу шкільного курсу "Історія Полтавщини" / Наукові та технологічні засади шкільного курсу "Історія Полтавщини": Зб. наук. пр. / Відп. ред. Білоусько О.А. - Полтава: Оріяна, 2003. -184с.
2. Білоусько О.А., Мокляк В.О. Нова історія Полтавщини (друга половина XVI - друга половина XVIII століття): Пробний підручник для 8 класу загальноосвітньої школи. - Полтава: Оріяна, 2003. - 264 с., іл., карти.
3. Білоусько О.А., Мирошниченко В.І. Нова історія Полтавщини (кінець XVIII - початок ХХ століття): Пробний підручник для 9 класу загальноосвітньої школи. - Полтава: Оріяна, 2003. - 264 с., іл., карти.
Loading...

 
 

Цікаве