WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Історія рідного краю в нову добу в контексті національної та всесвітньої історії - Реферат

Історія рідного краю в нову добу в контексті національної та всесвітньої історії - Реферат


Реферат на тему:
Історія рідного краю в нову добу в контексті національної та всесвітньої історії
"Велика" історія України цілком вибудувана на подіях, що відбувалися в конкретних регіонах. Проте "малій" історії відводиться роль простого доповнення до "великої". Діюча шкільна програма, передбачаючи (хоча й не послідовно) проведення уроків з історії рідного краю, відводить їм другорядне місце. Ці уроки, як правило, проводяться після вивчення конкретних тем (підтем) курсу вітчизняної історії; події в регіоні механічно прив'язуються до "більшої" історії; на вивчення місцевого матеріалу відводиться 17 год. у курсі історії України. Проте існує інший шлях, коли історія рідного краю вивчається як самостійна шкільна дисципліна.
З 1 вересня 2004 року в загальноосвітніх школах Полтавської області введено курс "Історія Полтавщини", який вивчається в 6-11 класах, для чого в кожному класі виділяється 17 годин на рік за рахунок варіативної складової змісту загальної середньої освіти. Завершується створення унікального навчально-методичного комплексу, який включає: 1) програму курсу; 2) тематичне планування; 3) комплект підручників для учнів 6-11 класів; 4) серію посібників для вчителів; 5-6) іменний звід історії Полтавщини (словникова частина та вибрані біографії); 7) комплекти кольорових репродукцій "Пам'ятки історії та культури Полтавщини". Подібного комплексу не має жодна область України [1, с.9-23].
Зусиллями авторського колективу, що складається з академічних учених і шкільних учителів, протягом 2003-2005 років у Полтаві створена принципово нова версія регіональної історії, вписана до загальної картини часу та до українського й євразійського цивілізаційного контексту.
Контекст забезпечується: а) хронологічною симетрією; б) структуризацією змісту; в) композицією тексту; г) підбором ілюстрацій, карт, таблиць, схем, документальних свідчень; д) формулюванням запитань і завдань.
А) Контекст: Хронологія.
Всі історичні періоди висвітлюються в їх хронологічній послідовності, при цьому історія не викладається як "тріумфальний рух прогресу". За хронологічну основу взято періодизацію всесвітньої історії. Історія краю поділена на: 1) давню (ХХ тис. до н. е. - V століття); 2) середньовічну (V - І половина XVI століття); 3-4) нову (ІІ половина XVI - ІІ половина XVIII століть, остання чверть XVIII - початок ХХ століть); 5-6) новітню (І половина ХХ століття, середина ХХ - початок ХХІ століття).
Хронологічні таблиці (>50), складені до кожного відрізку історії, не мають аналогів в Україні. Усі "історії" (всесвітні, національні, регіональні) розміщені на "своїх" територіях і витримані в однаковому масштабі часу й простору. Це дозволяє врахувати розмірність епох, визначити місце регіону у світових подіях. До лінії часу прив'язується графіка змісту. Горизонтальна шкала дає змогу простежити розгортання історичних процесів у часі, вертикальна дозволяє синхронізувати зміст цих процесів у різних регіонах чи в межах заданої величини (явища). На відміну від звичного "Запам'ятайте ці дати", хроноскопи дозволяють простежити історичний розвиток, порівняти фази цього розвитку (початок-середина-кінець), а також "побачити" вплив осіб, передусім правителів, які визначали політику своїх країн і значною мірою поведінку людей.
Б) Контекст: Структура змісту.
Матеріал розбито на розділи, теми, параграфи, підпараграфи. Розділи позначено римськими цифрами. Кожному розділові передує шмуцтитул із назвою розділу та переліком тем. Теми позначені великими арабськими цифрами. Кожна тема починається на сторінці зліва. Поряд, на лівому полі, наведено перелік параграфів. Вони позначені двома цифрами: перша - це номер теми, до якої відноситься параграф, друга - номер власне параграфа. Кожна тема починається з інтродукції - короткого вступу, який містить виклад найсуттєвіших знань з даної теми, а також вказує на основні положення, ідеї та концепції, які будуть вивчатися. Текст інтродукції взаємопов'язаний з раніше вивченим матеріалом різних курсів історії.
Програма передбачає як синхронне викладання історії Полтавщини паралельно з іншими історичними курсами, так і асинхронне самостійне вивчення. Методика проведення уроків залежить від кількості та якості інформації, що може бути використана, та умов її мобілізації. Матеріал згруповано відповідно до віку учнів, тобто по класах, і розбито на 15 розділів і 75 тем. За тематичну основу взято перебування краю в складі певних державних утворень. Виняток становлять первісні часи, а також великі соціальні потрясіння - Українські Національні революції XVII і ХХ століття. Кожний розділ і кожна тема вписані до структури української та всесвітньої історії, але не механічно. Теми Програми не співпадають з темами уроків. Учитель на свій розсуд може виділяти ключові моменти програмних тем, які можуть бути взяті за теми уроків. Для полегшення цієї праці наводиться приблизний розподіл тем уроків у календарному плані.
Новій історії краю (8-9 класи, 34 години) в курсі "Історія Полтавщини" відведено 5 (3+2) розділів і 21 (12+ 9) тему [2; 3]:
Розділ VI. Під владою Речі Посполитої. Друга половина XVI - перша половина XVII століття.
Тема 25. Перехід під владу Речі Посполитої. Тема 26. Полтавщина - арена козацьких воєн проти Польщі кінця XVI - початку XVII століття. Тема 27. Культурний розвиток.
Розділ VII. У роки Української Національної революції. Середина - третя чверть XVII століття.
Тема 28. Хмельниччина. Тема 29. Громадянська війна. Тема 30. Зміни в суспільній свідомості. Розділ VIII. У складі Гетьманської держави. Остання чверть XVII - друга половина XVIII століття.
Тема 31. Адміністративно-територіальний устрій і управління. Тема 32. Суспільні відносини. Тема 33. Мазепинська доба (кінець XVII - початок XVII століття). Тема 34. В тіні російського орла. Тема 35. Економічний розвиток. Тема 36. Досягнення в царині культури.
Розділ ІХ. Інтеграція до Російської імперії. Остання чверть XVIII - перша половина ХІХ століття.
Тема 37. Запровадження в краї загальноімперського адміністративно-територіального устрою. Тема 38. Зміни у становищі населення. Тема 39. Протиріччя господарського розвитку. Тема 40. Ідейно-політичне життя. Тема 41. Розвиток культури.
Розділ Х. Наростання дезінтеграційних процесів. Друга половина ХІХ століття - початок ХХ століття.
Тема 42. Великі реформи. Тема 43. Соціально-економічні наслідки реформ. Тема 44. Суспільно-політичне життя. Тема 45. Нові тенденції в розвитку культури.
Відкриває курс тема 25. Перехід під владу Речі Посполитої. Вона включає 6 параграфів: 25.1. Початок польської експансії на Полтавську землю. 25.2. Поділ території краю між староствами Київського воєводства. 25.3. Полтавські поселення на карті Г. де Боплана. 25.4. "Селітряна" держава. 25.5. Вишневеччина. 25.6. Козацька організація. Параграф 25.5. Вишневеччина включає три підпараграфи: 25.5.1. Земельні загарбання князів Вишневецьких на Полтавщині.25.5.2. Лубенська держава князя Ієремії Вишневецького. 25.5.3. Князь Ієремія Вишневецький [історичний портрет].
В) Контекст: Композиція тексту.
Історична інформація синтезована в трьох блоках: 1) теоретичному; 2) довідковому й 3) ілюстративному, поєднуючись та урізноманітнюючись у різних блоках. Іншою новиною є поділ матеріалу на основний і додатковий блоки, набрані різним шрифтом. Додаткова частина містить інформацію, адресовану допитливим учням. Наукові терміни, що зустрічаються, частково розшифровуються авторами, пояснення решти доводиться шукати в словниках самостійно, але це піде тільки на користь. Блочний принцип поєднання й урізноманітнення інформації відкриває простір для творчої ініціативи, уможливлює внесення змін та доповнень. Текст скомпоновано так, що розгляд будь-якого питання неминуче переростає регіональні рамки і виходить на євразійський простір. Підручник дає можливість для порівняльного вивчення історії шляхом опису фактів під іншим кутом зору чи опису подій в різних частинах світу, а також шляхом розгляду того, як зовнішні події вплинули на регіональну історію або як різні
Loading...

 
 

Цікаве