WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → До питання про шкільний і вузівський підручник зі всесвітньої історії - Реферат

До питання про шкільний і вузівський підручник зі всесвітньої історії - Реферат

капіталістичного виробництва, притаманні XVI - XVII століттям. Протягом першої половини XVIII століття в економіці Англії (однієї з перших країн, що вступила на шлях капіталістичного розвитку) відбувалися серйозні зміни, що переросли в 60-х роках цього століття в стрибок, відомий під назвою промислового перевороту. Цеявище мало місце у всіх країнах при переході від мануфактурної до промислової стадії капіталізму. У підручниках дається знову-таки інша хронологія зазначених процесів. Так, в Англії хронологічні рамки промислового перевороту охоплюють 60-ті роки XVIII - 40-ві роки XIХ століття; у Франції - остання третина XVIII - 50-ті роки XIХ століття; у Німеччині - 30-70-ті роки XIХ століття тощо. Інакше кажучи, промислова революція відбувалася скрізь, хоча терміни її здійснення були різними. Це, у свою чергу, привело до особливостей поведінки промислового пролетаріату в умовах індустріального суспільства.
У низці підручників датування промислової революції здійснюється інакше. Наприклад, в Англії її хронологія включає останню третину XVIІІ - 30-ті роки XIХ століть; у Франції початком цієї події ряд авторів уважає закінчення наполеонівських воєн і т.д. Крім того, цілком очевидно, що, розглядаючи промислову революцію, необхідно вказати її найважливіші передумови, а саме: буржуазні революції, що усували ряд перешкод для розвитку капіталістичних відносин; роль і місце центральних мануфактур на шляху подальшого поділу й спеціалізації ручної праці; значення аграрних революцій, наслідком яких стало вивільнення робочих рук; форми й методи первісного нагромадження капіталу.
Крім того, укладачам підручників для шкіл необхідно чіткіше визначати причини й наслідки найважливіших подій. Так, розглядаючи значення промислової революції, автори пишуть про те, що "кризи відбивали недосконалість капіталістичного виробництва XIХ століття". Мимоволі виникає питання про те, чим же були викликані економічні кризи XХ століття й, якщо причина залишається колишньої, то куди йде Україна: "у недосконале виробництво"? Як бачимо, навчальний матеріал вимагає обережного й вдумливого до себе ставлення, оскільки може з'явитися однією з причин невірних узагальнень і висновків.
Далі, історія нового часу - це історія революцій, у першу чергу буржуазних. Для їхньої оцінки варто враховувати такі моменти: причини, головне питання революції, основні й другорядні завдання, рушійні сили та їхнє розміщення, передова сила тих або інших революцій, ступінь соціальної активності народних мас, форми й методи революційної боротьби, результати й історичне значення революцій. Через це викликають подив деякі заяви авторів із приводу революцій. Так, криза абсолютизму у Франції кінця ХVIII століття пояснюється відсталою системою державного керування й поділу суспільства на стани. У питаннях же до параграфа, де йдеться про причини революції у Франції, чомусь запропоновано учням розповісти про систему поділу влади в Україні. Викликає здивування зміст табличного матеріалу. Зокрема Ж.-Ж. Руссо позначений як прихильник рівності у володінні приватною власністю, А.Вольтер - як прихильник освіченого абсолютизму, проте Д.Дідро відзначений лише як людина, яка випустила "Енциклопедію". Головні питання революцій - аграрне й питання про власність, згадані мимохіть. У той же час наголошується на зміні структури влади, форми державного устрою. В навчальному матеріалі досить часто зустрічаються неточності й навіть помилки. Так, М.Робеспьер і його соратники у висновках до параграфа обвинувачуються в нездатності обережно користуватися владою; війни Наполеона одним махом зараховано винятково до "загарбницьких", а в переліку революцій, які пережила Франція, значаться наступні дати: 1789, 1830, 1848 і 1871 роки. Останню дату важко зрозуміти. Якщо йдеться про події Паризької Комуни (18 березня 1871 року), то вона не віднесена авторами до революцій. Що ж тоді означає ця дата? У той же час події 4 вересня 1870 року позначені як повстання, але не революція. Седанська катастрофа (вересень 1870 року) подана як оточення французьких військ німцями, що викликало наказ Наполеона III про капітуляцію; зовсім не показані співвідношення сил обох сторін, людські й матеріальні втрати й т.ін.
Певна плутанина виникає й під час викладу матеріалу з історії партій і соціальних рухів. Так, у тому самому підручнику, але на різних сторінках зустрічаються зовсім протилежні дані (перші партії створилися в Англії в середині XIX століття, а через кілька сторінок вказується, що в Англії ще в середині XVII століття традиційно існували дві основні політичні партії - віги й торі). Має потребу в уточненні дата заснування Демократичної партії в США. У підручнику наведено 1828 рік, у довіднику "США" зазначено, що ця партія була заснована в 1794 році Томасом Джефферсоном, але до 1928 року називалася Демократично-Республіканською. Те ж відзначено й у фундаментальній роботі М.О.Трояновскої "США: у джерел двопартійної системи".
Перелік подібних неточностей і недомовленостей можна було б продовжити, однак, як ми вже відзначали вище, ми бачимо своє завдання не в критиці, а в конструктивній допомозі авторам шкільних підручників. Нас хвилює відсутність чіткого уявлення про процес історичного розвитку, в першу чергу, в тієї частини випускників, що обирає історію своєю спеціальністю. Робота зі студентами, що мають фрагментарні знання та оцінюють історичні події, залежно від поглядів авторів підручника, яким була забезпечена дана школа, утруднюється необхідністю коректувати сталі уявлення, уповільнює процес підготовки кваліфікованих фахівців.
Автори статті вважають за доцільне проведення представницьких конференцій, присвячених якості навчальної літератури, методиці викладання історії в школі й ВНЗ. Бажано вести систематичну роботу в цьому напрямку на сторінках спеціальних видань.
Література
1. Бурин С. Н. Новая история. 1640 - 1918. - М.: Дрофа, 1998.
2. Дейвіс Н. Європа: Історія / Пер. з англ. - К.: Основи, 2000.
3. Историческая хрестоматия по новой и новейшей истории. Пособ. для уч. и преп. / Сост. Я.Г.Гуревич. - СПб, 1901. - Т.1.
4. История: Учеб. Пособ. для вузов. - Ростов-н/Д: Феникс, 2000.
5. Історія сучасного світу: соціально-політична історія XV - XVI ст. Навч. посіб. за ред. Ю.А.Горбаня. - 2-е вид. - К.: Вікар, 2003.
6. Маккенни Р. XVI век. Европа. Экспансия и конфлікт / Пер. с англ. - М.: Российская политическая энциплопедия, 2004.
7. Новиков С.В., Маныкин А.С., Дмитриева О.В. Всеобщая история. Справочник для студента. - М., 2000.
8. Павленко Ю. Історія світової цивілізації: Соціокультурний розвиток людства. Навч. посібник. Вид. 2-ге. - К.: Либідь, 1999.
Loading...

 
 

Цікаве