WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Доба високого відродження: мистецтво та релігія - Реферат

Доба високого відродження: мистецтво та релігія - Реферат

набули також і картини світської тематики. Чи не найбільших збитків зазнали скульптори, витвори яких практично цілком призначалися для католицьких храмів. Магістрати теж не забезпечували художників великими суспільними замовленнями. Не існувало й розвинутого інституту меценатства. Тому нерідко художники на свій ризик намагалися знайти й розробити нові шляхи в мистецтві. Наслідком цього став динамічний розвиток таких жанрів, як пейзаж, натюрморт та графіка. Свій ренесанс переживало й прикладне мистецтво. Безробітні художники й скульптори перекваліфіковувалися на ювелірів та граверів, виготовляли прикраси, оздоблювали зброю, декорували меблі тощо. Іноді спроби продати свій товар виглядали як сміх крізь сльози. В 1529 році рада Нюрнберга назавжди прогнала з міста Ганса Зебальда, якому інкримінували поширення гравюри непристойного змісту. На звинувачення магістрату художник відповів, що він не винний, оскільки подібні сюжети користуютьсяпопитом, а мадонн, у зв'язку із Реформацією, ніхто вже не купує [10, с.86]. Таким чином, можна підсумувати, що загалом живопис та скульптура занепадали.
Не можна сказати, що лютеранські богослови зовсім заперечували мистецтво, але в більшості своїй воно розглядалося лише з точки зору корисності пропаганди нового віровчення. Тому в реформаційний час спостерігалися певні тенденції на вироблення власної протестантської іконографії. Почали з'являтися сюжети, перевантажені складними й абстрактними алегоріями, які розтлумачували або наочно зображали головні лютеранські догмати. Картини були настільки завантажені символікою й надто багатослівною протестантською алегорікою, що потребували просторих і детальних написів-пояснень.
Дзеркалом процесів, що відбувалися в мистецтві, стала творчість Лукаса Кранаха, придворного художника патрона німецької Реформації Фрідріха Саксонського. Хоч Л.Кранах жодного разу не був в Італії, але ідеї Ренесансу йому не були чужі. Відомо, що він захоплювався творчістю Лоренцо Коста і Якопо Понтормо, а перебуваючи в Нідерландах, познайомився із творчістю фламандських художників, які, у свою чергу, були шанувальниками італійської культури. Після початку Реформації Кранах, підтримуючи ідеї Лютера, одним із перших почав втілювати канони протестантського мистецтва, характерною ознакою яких була перевантаженість алегоріями. Проте він не залишався байдужим і до світських сюжетів. Л.Кранах одним із перших у Німеччині почав створювати живописні картини на міфологічну античну тематику, запроваджуючи таким чином до німецького мистецтва практику зображення оголеного тіла. Щоправда, персонажі античних мотивів усе ще перебували в полоні середньовічних уявлень про гріховність плоті.
У реформаційний час відбулися важливі зрушення в такому жанрі образотворчого мистецтва, як гравюра на дереві та міді. Значною мірою це пояснюється тим, що реформатори цінували малоформатні листівки та брошури - "летючі листки" (Fl?gschriften), які зазвичай супроводжувалися малюнками дидактичного змісту та вигадливими карикатурами. Невеличкі за розміром друковані листівки або брошурки відрізнялися актуальністю та широким тематичним спектром. Окрім своєї головної місії - висвітлення теологічних питань, летючі листки торкалися правових питань, культури, політики та економіки. Не обмежені суворими літературними нормами автори листівок широко використовували народну сатиру, прислів'я, фольклор. Іноді для більшої переконливості автор свідомо спрощував образи персонажів, не соромився уїдливих народних висловів, дошкульно висміював супротивника. Твори часто писалися в діалогічній формі, що давало можливість висвітлювати проблему з багатьох ракурсів, і супроводжувалися гравюрами-ілюстраціями. Гравюра, окрім декоративної функції, суттєво посилювала публіцистичні можливості летючих листків, слугувала засобом візуальної пропаганди, допомагала неписьменним осягнути складні теологічні, та й не тільки, питання.
Створення найбільш традиційної гравюри на дереві вимагало певної кооперації художника, який створював малюнок, і різьбяра по дереву. Із різних причин (головним чином, через нестачу кваліфікованих різьбярів та художників) гравюри на дереві в більшості виходили досить грубими, невисокого художнього рівня. Інша справа - гравюра на міді. Тут замовниками виступали заможні бюргери, церковні та політичні діячі, поодинокі меценати. Нерідко замовник сам визначав сюжет. Орієнтація художника на більш вузьке коло споживачів сприяла розвиткові нових тенденцій у мистецтві. Малюнок стає самостійним витвором мистецтва. В цьому жанрі плідно працювали такі видатні художники Німеччини, як Лукас Кранах Старший, Альбрехт Дюрер, Матіс Нітхардт та інші.
Таким чином, можна зробити висновок, що мистецтво Італії та заальпійської Європи епохи Відродження мало свої власні шляхи розвитку. В італійському мистецтві культивувався гуманістичний ідеал героїзованої людини, гармонійно розвинутої й вільної особистості, яка володіє безмежними можливостями, для якої не існує перешкод для пізнання світу й творчої діяльності. Великий вплив на мистецтво Італії мав розвинений інститут меценатства.
На формування німецької національної мистецької школи XVI століття значним чином вплинула Реформація, яка супроводжувалася релігійною боротьбою та соціальними змінами. Вимоги нової реформаційної теології привели до занепаду монументального мистецтва, натомість розквітло мистецтво малих форм, особливо гравюра й декоративно прикладне мистецтво. Релігійне мистецтво стало зрозумілим навіть для найнижчих верств населення, а його образи - доступними для сприйняття й співпереживання. Церковний авторитаризм у мистецтві підготував ґрунт для маньєризму й бароко.
Література
1. Бенеш О. Искусство Северного Возрождения. - М.: Искусство, 1973.
2. Буркхардт Я. Культура Возрождения в Италии. - М.: Искусство, 1972.
3. Володарский В.М. Культура Германии в конце XV - XVI в. // Культура Западной Европы в эпоху Возрождения.
4. Дюрер А. Дневники, письма, трактаты. - Москва - Ленинград, 1957. - Т. 2.
5. Лосев А.Ф. Эстетика возрождения.
6. Ранке Л. Римские папы и их церковь и государство. - СПб., 1842.
7. Aus einem Lateinischen Brif an Ioachim Camerarius von 15 M?rz 1533 // D?rer und die Nachwelt. - Berlin, 1955. - S.42 - 46.
8. Martin Luthers Werke. - Weimar, 1905.
9. Panofsky E. D?rerskunsttheorie. Vornehmlich in ihrem Verh?ltnis zur Kunsttheorie der Italiener. - Berlin, 1915.
10. Zschelletzschky H. Die "Drei gottlosen Maler" von N?rnberg. - Leipzig, 1975.
Loading...

 
 

Цікаве