WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Теоретичні підходи до розуміння та вивчення міжнародних відносин у шкільному курсі нової історії - Реферат

Теоретичні підходи до розуміння та вивчення міжнародних відносин у шкільному курсі нової історії - Реферат


Реферат на тему:
Теоретичні підходи до розуміння та вивчення міжнародних відносин у шкільному курсі нової історії
Важливу роль у шкільному курсі історії, в тому числі й історії нового часу, займає тематика, прямо або дотично пов'язана з міжнародними відносинами, зовнішньою політикою різних держав, проблемами війни та миру. Тому на особливу увагу заслуговує формування в учнів відповідних знань на основі оволодіння конкретним навчальним матеріалом. Успіх цього значною мірою залежить від сприйняття та розуміння базових категорій, без яких немислиме ефективне засвоєння тематики з історії міжнародних відносин. Понятійний апарат насамперед включає такі терміни: "міжнародні відносини", "міжнародна політика", "зовнішня політика", "учасник або актор міжнародних відносин", "національний інтерес", "національна безпека", "міжнародна безпека", "міжнародне право". Всі вони у більшій чи меншій мірі властиві для періоду нової історії, бо в той час не лише формувалися національні держави з притаманними їм національно-державними інтересами, в тому числі у сфері зовнішньої політики, але й почалося становлення системи міжнародних відносин, що об'єктивно вимагало створення відповідних принципів міжнародної безпеки та засадних основ міжнародного права. З цієї точки зору наведений нижче матеріал може бути корисним учителям історії як стислий синтетичний виклад змісту вузлових категорій історії міжнародних відносин, сучасних наукових дискусійних підходів до їх розуміння та застосування.
Після Другої світової війни були сформовані дві концепції або два підходи до розуміння змісту й направленості міжнародних відносин. Перший одержав назву "традиціоналістського" й найбільш повне втілення знайшов у працях американського політолога Ганса Дж. Моргентау (наприклад, "Політика націй"). Учений визначав міжнародні відносини як "політичні взаємини між націями", в основі яких лежить боротьба за владу - єдиний "національний інтерес" для всіх учасників або акторів міжнародного життя. Це, на його думку, зумовлюється їхньою природною схильністю до насильства й жагою влади.
Прихильники другого підходу - "модерністського" - намагалися сформулювати більш широкі та різнобічні уявлення про сутність міжнародних відносин. Але на практиці вони часто ігнорували загальні соціальні закономірності й обмежували дослідження міжнародних відносин пошуками шляхів оперативного втручання в їх розвиток. Найчастіше "модерністи" розглядали тільки окремі компоненти міжнародного життя, наприклад процес прийняття зовнішньополітичних рішень, їх оптимізації та втілення у життя. Тому наука про міжнародні відносини фактично зводилася до визначення поведінки окремих суб'єктів цих відносин, найчастіше до вивчення політики окремих держав, хоча й не завжди. Так, представник школи біхевіоризму Д.Сінгер запропонував вивчати поведінку всіх можливих учасників міжнародних відносин - від індивідів до глобальної спільноти - зовсім не турбуючись про встановлення пріоритету відносно їх ролі на світовій арені. В цілому міжнародні відносини розглядалися "модерністами" насамперед як звичайна сукупність зовнішніх політик окремих держав, що робило можливим виявлення оптимальних засобів досягнення окремих національних інтересів, але недооцінювало небезпеку їхнього зіткнення.
Загалом представникам обох підходів не вистачало розуміння міжнародних відносин як цілісної системи та функціональної єдності її складових компонентів, з одного боку, і як діяльності на міжнародній арені різноманітних політичних акторів (держав, народів, суспільних і громадських рухів, організацій тощо) - з другого. Такий комплексний підхід почав формуватися з початку 70-х рр. ХХ ст. Він базувався на поглядах французького соціолога М.Мерля, який у праці "Соціологія міжнародних відносин" пропонував використовувати системну модель американського політолога Д.Істона для дослідження міжнародних відносин.
Фактично М.Мерль запропонував ввести новий критерій для визначення специфіки міжнародних відносин і назвав його "критерієм локалізації". За цим критерієм специфіка міжнародних відносин визначається як "сукупність угод або потоків, які перетинають кордони або ж мають тенденцію до перетинання кордонів". Таке визначення дозволяє враховувати особливості кожного етапу в розвитку міжнародних відносин і не зводити їх лише до міждержавних взаємодій. У його зміст також вписуються найрізноманітніші класифікації міжнародних відносин. Виходячи з системного підходу й "критерію локалізації" М.Мерля, можна як дати визначення міжнародним відносинам (хоча, треба зауважити, стосовно дефініції цього поняття у фахівців досі немає одностайної думки), так і вести мову про різні типи, види, рівні та стани міжнародних відносин.
Запропонуємо таке, на наш погляд, найбільш прийнятне визначення міжнародних відносин як системної сукупності політичних, економічних, дипломатичних, правових, воєнних, гуманітарних та інших зв'язків і відносин між суб'єктами світового співтовариства, до яких належать держава, народ, суспільні та громадські рухи, різноманітні організації тощо. Це, в цілому, не суперечить точці зору Р.Арона, у відповідності з якою основний зміст міжнародних відносин становлять взаємодії між державами, а незаперечним прикладом міжнародних відносин є міждержавні угоди. Щоправда відомий американський спеціаліст у галузі міжнародних відносин Дж.Розенау висловив думку, що структурні зміни останніх десятиріч у світовій політиці стали основною причиною взаємозалежності народів і суспільств, викликали трансформаційні зміни у міжнародних відносинах, їх головними діючими акторами стають уже не держави, а конкретні особи (індивіди), які вступають у відносини між собою при мінімальній посередницькій ролі держав або навіть всупереч їй. Звідси символічними суб'єктами міжнародних відносин у Р.Арона виступають дипломат і солдат, а в Дж.Розенау - турист і терорист. Свого роду спробою поєднати обидві точки зору на визначення й зміст міжнародних відносин може вважатися дефініція політолога І.Кравченко: "Всі форми обміну діяльністю, яка є предметом відносин між державами (правові, наукові, техніко-виробничі й багато інших), аж до індивідуального спілкування, утворюють міжнародні відносини". При цьому треба мати на увазі, що в системі міжнародних відносин діє величезна кількість різноманітних взаємозумовлених факторів (географічний, економічний, національний, релігійний, воєнний, науково-технічний, ідеологічний тощо), які повинні
Loading...

 
 

Цікаве