WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Висвітлення концептуальних питань шкільної історії в сучасних російських шкільних підручниках - Реферат

Висвітлення концептуальних питань шкільної історії в сучасних російських шкільних підручниках - Реферат

сеньйор міг розпоряджатися землями свого домена, орендуючи їх багатим селянам, які обробляли наділи за допомогою найманих робітників - батраків. Великі орендарі - в Англії їх часто називали фермерами - іноді були багатшими за своїх сеньйорів.
Процвітала менша частина селян. Доля інших виявилася важкою. В умовах, коли сеньйори збільшили орендну плату, а держава - податки, будь-яка невдача або неврожай могли розорити селянське господарство. А нерідко сеньйори спеціально домагалися цього, щоб витиснути власників з їхніх ділянок і здати землю в оренду фермерам за вищою ціною або ж самостійно організувати прибутковіше виробництво. Намагаючись звести кінці з кінцями, селяни брали в борг у лихварів, розорялися, втрачали землю й змушені були найматися в батраки й працювати вже на чужій землі за вбогу плату. Воля селянина виявилася порівняно недовгою, змінившись економічною залежністю, але це були вже не феодальні, а капіталістичні відносини."
До поняття індустріальної цивілізації ми підводимо учнів вже після вивчення промислового перевороту в Англії встановлюючи пряму залежність між ними: стверджуючи, що "промисловий переворот заклав основи нової, індустріальної цивілізації".
Не менш важливе питання, яке потребує свого висвітлення в підручниках, - збереження феодальних рис і соціальні зміни в новому часі.
Зміни в суспільстві в російських підручниках пов'язані з ґенезою капіталізму й соціальної структури раннього Нового часу. Тому цікавим є питання про феодальне в ранньому Новому часі. Я простежив, наскільки систематично цей термін уживається у вітчизняних підручниках з Нового часу. Виявилось, що будь-яка системність відсутня. Автори уникають цього аспекту, але іноді йдуть за запозиченими звідкись штампами, з певними поворотами. Скажімо, без будь-якої логіки автори заявляють про якісь феодальні риси в розвиткові Англії початку ХVІІ століття, між тим у розвиткові Німеччини напередодні селянської війни ні про що таке не йдеться. Якщо вже говорити про феодальне в ранньому Новому часі, то в Німеччині його було більше, ніж у Англії кінця правління династії Тюдорів. Там збережено традиційні для цього суспільства верстви населення: шляхта й селяни; в них відбуваються традиційні з точки зору розуміння специфіки цієї епохи як окремого періоду у всесвітній історії зміни, а вивчення соціальної структури може багато в чому допомогти їх розумінню.
З одного боку, мова йде про певні пережитки старого; з іншого, про те, що тільки зароджується й досягне своєїзрілості в пізніший час, але при цьому є риси епохи того часу. В нові часи існують соціальні прошарки з різних паралельних епох, існує шляхта й виникає буржуазія. Щоправда її важко розглядати як клас у більш пізньому розумінні, оскільки це було своєрідне оточення, яке прагнуло припинити бути собою.
Щойно який-небудь буржуа, всіма можливими шляхами зібравши статок, отримував високе положення у своєму прошарку, як він негайно прагнув перейти до шляхти.
Відбувається масова міграція: люди, стаючи буржуа-шляхтичами, припиняють займатися своїм колишнім бізнесом, змінюють форму діяльності, набувають земель, посад, титулів і за покоління цю людину вже не впізнати.
А з іншого боку, шляхта в цей час теж дуже оновлюється, до неї входять нові люди, що сприяє різкій диференціації за ієрархічними сходами. Різним було становище титулованої знаті, середніх прошарків та низької шляхти з точки зору організації господарства за зразком нової шляхти. При цьому всі юридично залишаються в одному прошарку: шляхта шпаги й мантії у Франції. У результаті в межах цієї шляхти виникає надто складний баланс сил. І тільки враховуючи це можна умовно говорити про рівновагу сил між шляхтою й буржуазією. Не тому що буржуазія така ж впливова, як і шляхта. Це далеко не правильно. У будь-якій європейській країні того часу шляхта є основою існування влади. Але шляхта неоднорідна за своїм складом і королівська влада вміло грає на протиріччях між його фракціями й уводить до цієї системи протиріч буржуазію, що дає абсолютизмові можливість мати значну свободу дій.
І останній момент, на якому хотілося б зосередити увагу: добірка країн, історії яких вивчаються в курсі нової історії.
Є країни, наприклад Німеччина, про які більш-менш систематично йдеться в наших підручниках. Але є й такі, яким менше пощастило в цьому плані, адже наявне цілком чітке обмеження: бажано вкластись у 28 параграфів. Тому окремо говорити про Польщу, Угорщину не зовсім виходить, тим більше, що про Польщу мова йде при вивченні подій ХVІ- ХVІІ століть у Європі, а в курсі російської історії - у зв'язку з Великим князівством Литовським. Звісно, добре було б сказати про неї окремо й, можливо, дещо переструктурувати підручник, щоб у межах 28 параграфів знайшлося місце для обговорення шляхетських вільностей тощо. Про Угорщину в російських підручниках йдеться лише у зв'язку з тим, що вона припиняла існувати під натиском Османів і була розмежована. При чому це не лише в моєму підручнику цим регіонам не пощастило. Вочевидь, це слід виправляти.
Стосовно ж України в підручниках із загальної історії цей матеріал взагалі не розглядається, але при цьому він вивчається в курсі російської історії. Стосовно ж визвольної війни українського народу все-таки переважає точка зору возз'єднання України й Росії.
Література
1. Бурин С. Н. Новая история. 1640 - 1918. - М.: Дрофа, 1998.
2. Дейвіс Н. Європа: Історія / Пер. з англ. - К.: Основи, 2000.
3. Историческая хрестоматия по новой и новейшей истории. Пособ. для уч. и преп. / Сост. Я.Г.Гуревич. - СПб, 1901. - Т.1.
4. История: Учеб. Пособ. для вузов. - Ростов-н/Д: Феникс, 2000.
5. Історія сучасного світу: соціально-політична історія XV - XVI ст. Навч. посіб. за ред. Ю.А.Горбаня. - 2-е вид. - К.: Вікар, 2003.
6. Маккенни Р. XVI век. Европа. Экспансия и конфлікт / Пер. с англ. - М.: Российская политическая энциплопедия, 2004.
7. Новиков С.В., Маныкин А.С., Дмитриева О.В. Всеобщая история. Справочник для студента. - М., 2000.
8. Павленко Ю. Історія світової цивілізації: Соціокультурний розвиток людства. Навч. посібник. Вид. 2-ге. - К.: Либідь, 1999.
Loading...

 
 

Цікаве