WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Вузлові питання соціально-економічної історії раннього нового часу - Реферат

Вузлові питання соціально-економічної історії раннього нового часу - Реферат

умови праці), то тепер ці функції були перенесені з місцевого рівня на загальнонаціональний. Центральний уряд намагався уніфікувати економіку держави. Для стимулювання національного виробництва імпорт зарубіжних товарів був заборонений або обкладений високими протекціоністськими митами, які також були джерелом державнихдоходів. Внутрішнє виробництво так само стимулювалося наданням монопольних прав і субсидій. Якщо сировина була недоступна всередині країни, то її імпорт звільнявся від ввізних мит, не дивлячись на політику обмеження імпорту. Регулювання споживання було орієнтоване на зменшення споживання ввізних товарів і заохочення споживання товарів місцевого виробництва.
Класичним прикладом проведення такої політики була Франція за Людовіка ХІV, особливо коли її здійснював його перший міністр Ж.Б.Кольбер. Саме він систематизував і раціоналізував апарат державного контролю над економікою, намагаючись зробити Францію економічно самодостатньою.
На початок ХVІІІ століття в Західній Європі спостерігалася значна концентрація сільської промисловості, переважно текстильної. Це було сільське надомне виробництво, організоване міськими підприємцями, які вивозили продукцію на віддалені ринки, а не на місцеві. Робітниками такого виробництва були члени домашнього господарства, котрі також обробляли невеликі земельні ділянки, забезпечуючи себе частково продуктами харчування.
Найбільш яскраво ці явища були помітними в Англії. Ця країна знаходилася в першому ряді європейських країн за рівнем продуктивності праці в сільському господарстві. Поряд з поліпшенням сівозміни важливими процесами тут були обгородження й концентрація полів. У результаті на початок ХVІІІ століття змінився сільський ландшафт: замість сіл, оточених відкритими полями, він складався з компактних, консолідованих і обгороджених (стіною, парканом чи живоплотом) ферм, які переважно мали від 100 до 300 акрів землі. Прийнято вважати, що обгородження привело до "обезлюднення" села, насправді абсолютна чисельність сільськогосподарської робочої сили скоротила лише тоді, коли були запроваджені сільськогосподарські машини. Дослідники історії англійської економіки підкреслюють, що приблизно століття з 1660 року до 1760 року сільське господарство країни виробляло "надлишкову продукцію", яка направлялася на експорт, перш ніж темпи росту чисельності населення обігнали темпи росту продуктивності праці в цій галузі. Орієнтоване на ринок сільське господарство було також ринком збуту для різних промислових товарів.
Комерціоналізація сільського господарства супроводжувалася ростом зовнішньої торгівлі й розвитком фінансової організації країни. "Полюсом" всієї англійської економіки став Лондон, перетворившись у найбільше місто Європи.
Треба також наголосити, що одним з наслідків так званої Славної революції була передача державних фінансів до рук парламенту, що суттєво знизило витрати державних запозичень і таким чином звільнило капітал для приватних інвестицій. Система оподаткування до певної міри сприяла нагромадженню капіталу для інвестицій, хоча більше податків платили особи з низьким рівнем доходів.
У роботах з історії індустріалізації наголошується на швидкій механізації та рості текстильної промисловості впродовж двох останніх десятиліть ХVІІІ століття. Однак найбільш значні поліпшення в технології полягали у використання машин і механічної сили для виконання завдань, які раніше виконувалися значно повільніше й з використанням великої кількості праці людей і фізичної сили тварин, або завдань, які взагалі не можна було виконати. Йдеться про заміну дров і деревного вугілля кам'яним вугіллям як палива і про початок використання парового двигуна в гірничій та обробній промисловості й на транспорті. Хоча виплавка металу з руд практикувалася людьми протягом століть, але використання кам'яного вугілля й коксу знизило ціну на метали й сприяло їх поширенню.
Рання індустріалізація мала важливі соціальні наслідки, серед яких треба виділити внутрішню міграцію, яка, наприклад, в Англії змінила географічний розподіл населення. По-перше, зросла густота населення на північному заході країни, по-друге, прискорилася урбанізація. Умови життя в містах були жахливими, тому темпи природного приросту міського населення залишалися дуже низькими, через те швидкий ріст міст відбувався винятково за рахунок міграції людності із сільської місцевості. Той факт, що люди погоджувалися жити в поганих умовах, свідчить про значний економічний тиск, який змушував їх перебиратися в міста.
При описі промислової революції часто наголошується на зайнятості жінок і дітей на фабриках, ніби це було чимось новим. Але треба згадати, що зайнятість жінок і дітей у сільському господарстві та надомному виробництві практикувалася здавна, цим і скористалася фабрична система виробництва.
Однією зі складних проблем є рівень життя перших промислових робітників. Без сумніву, що робітники на фабриках отримували вищу зарплату, ніж сільськогосподарські робітники чи робітники надомної промисловості. Фабрики могли платити більш високу заробітну плату, бо в них була вища продуктивність праці, обумовлена як технологічним прогресом, так і більшою капіталізацією праці. Тому в динаміці реальної заробітної плати переважала тенденція до зростання.
Загалом у ході індустріалізації продовжився перерозподіл доходів і багатства. Зрозуміло, що доходи людей у формі ренти, процентів і прибутку значно зросли.
Отже, протягом тисячоліть сільське господарство було основним заняттям для абсолютної більшості населення Землі. Це було обумовлено тим, що за дуже низької продуктивності просте виживання людей вимагало концентрації усіх зусиль на виробництві продуктів харчування. З ростом продуктивності в сільському господарстві, який став помітним у ХVІ-ХVІІІ століттях, все більше людей змогли зайнятися промисловою діяльністю. Тим самим були започатковані перші важливі структурні зміни в економіці, які були завершені аж у середині ХХ століття.
Література
1. Бурин С. Н. Новая история. 1640 - 1918. - М.: Дрофа, 1998.
2. Дейвіс Н. Європа: Історія / Пер. з англ. - К.: Основи, 2000.
3. Историческая хрестоматия по новой и новейшей истории. Пособ. для уч. и преп. / Сост. Я.Г.Гуревич. - СПб, 1901. - Т.1.
4. История: Учеб. Пособ. для вузов. - Ростов-н/Д: Феникс, 2000.
5. Історія сучасного світу: соціально-політична історія XV - XVI ст. Навч. посіб. за ред. Ю.А.Горбаня. - 2-е вид. - К.: Вікар, 2003.
6. Маккенни Р. XVI век. Европа. Экспансия и конфлікт / Пер. с англ. - М.: Российская политическая энциплопедия, 2004.
7. Новиков С.В., Маныкин А.С., Дмитриева О.В. Всеобщая история. Справочник для студента. - М., 2000.
8. Павленко Ю. Історія світової цивілізації: Соціокультурний розвиток людства. Навч. посібник. Вид. 2-ге. - К.: Либідь, 1999.
Loading...

 
 

Цікаве