WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Вузлові питання соціально-економічної історії раннього нового часу - Реферат

Вузлові питання соціально-економічної історії раннього нового часу - Реферат

східна й північна частини не брали участі в торгово-економічному розквіті ХVІІ століття. Вони були втягнуті в релігійні та династичні війні, які зруйнували їхекономічний потенціал.
Найбільше виграв регіон, який прилягав до Ла-Маншу. Нідерланди, Англія й Північна Франція мали вільний вихід до Атлантики й лежали на шляху між Північною та Південною Європою. Оскільки Франція впродовж ХVІ століття вела численні зовнішні та внутрішні війни, то найбільше скористалися наслідками географічних відкриттів Нідерланди та Англія.
Притік золота й, особливо, срібла з іспанських колоній привів до значного збільшення обсягу дорогоцінних металів в Європі, який виріс упродовж ХVІІ століття щонайменше втричі. Безпосереднім і очевидним наслідком цього був тривалий (але нерівномірний) ріст цін.
Революція цін викликала численні дискусії про її механізми, наслідки й навіть причини. Наприклад, серед наслідків згадується широке коло феноменів - від збідніння селян і дворянства до "виникнення капіталізму".
У ретроспективі виясняється, що багато "наслідків" революції цін були або надто перебільшені, або приписані їй помилково. Хоча у відсотках ріст цін упродовж століття був суттєвим, однак його не можна порівняти зі щорічними темпами росту цін у другій половині ХХ століття. Не викликає сумніву лише те, що революція цін, як і будь-яка інфляція, привела до перерозподілу доходів і багатства як серед окремих осіб, так і серед соціальних груп. Вона прискорила капіталізацію виробничих відносин. Хоча ріст чисельності населення не був причиною абсолютного росту цін, він, можливо, зіграв важливу роль у відставанні рівня заробітної плати від загального рівня цін, оскільки сільськогосподарське виробництво й промисловість виявилися нездатними поглинути надлишок робочої сили. Можна припустити, що головною причиною падіння реальної заробітної плати були не монетарні проблеми, а несприятливе співвідношення між ростом чисельності населення й ростом продуктивності сільського господарства.
Сільське господарство виявилося неспроможним забезпечити продуктами харчування зростаюче чисельно населення. У ньому не було якісних технологічних змін, які би підвищили продуктивність праці, не дивлячись на окремі регіональні відмінності (Нідерланди). Треба пам'ятати, що, по-перше, в ХVІІ столітті сільське господарство залишалося основною галуззю європейської економіки, по-друге найважливішим чинником і ресурсом виробництва була ручна праця. Основні елементи фізичного капіталу в сільському господарстві не зазнали суттєвих змін. У результаті врожайність зернових була не більше сам-4 - сам-5 для всієї Європи загалом.
Найбільш розвинутим сільськогосподарським районом Європи були Нідерланди, особливо північна їх частина, ядром якої була провінція Голландія. В тій частині Європи модернізація сільського господарства в ХVІ-ХVІІ століттях виявилася настільки глибокою, що Голландію можна назвати першою країною з "сучасною" сільськогосподарською економікою. Впадає в око, що кардинальні зміни в голландському селі тісно пов'язані із вражаючим ростом домінації Голландії в торгівлі. Щоб зрозуміти успіх трансформації голландського сільського господарства, треба звернути увагу, що він безпосередньо пов'язаний зі спеціалізацією. Вона стала можливою завдяки величезному попиту з боку швидко зростаючих міст. На відміну від більшості європейських селян, які виробляли продукцію переважно для власного споживання, голландські фермери намагалися якнайбільше поставити цієї продукції на ринок, і в той же час на ринку вони купували багато споживчих товарів та інвентар. Варто підкреслити, що більша частина голландських фермерів спеціалізувалася на виробництві продукції з великою часткою доданої вартості, особливо тваринницької та молочної.
Про прибутковість голландського сільського господарства може свідчити той факт, що в країні продовжувалося розширення посівних площ, що вимагало великих капіталовкладень. Інвесторами виступали місцеві купці.
В інших країнах Європи розвиток ринку був недостатньо високим для того, щоб економічно вигідною стала спеціалізація та інтенсифікація праці й капіталу в сільському господарстві.
Ринкова орієнтація європейської економіки була більш виразною в промисловості, завдяки чому підприємці скорочували виробничі витрати й швидко реагували на зміни споживчого попиту. Інновації в промисловості проходили постійно, хоча й повільно. На шляху їх впровадження існували перешкоди, насамперед, цехова монополія та відсутність вільного ринку праці. Недосконалість джерел енергії та конструктивних матеріалів природним чином обмежували ріст промислового виробництва. Спеціалізація в європейській економіці була ще недосконалою й дуже залежала від низькопродуктивного сільського господарства. Багато промислових робітників, особливо в текстильній промисловості, продовжували займатися сільським господарством, а більшість селян мала також додаткові заробітки, пов'язані з обробкою дерева, шкіри, металу тощо.
У ХVІ-ХVІІІ століттях найдинамічніше розвивалася торгівля. ХVІ століття навіть називають століттям "торгової революції". Зрозуміло, що тоді обсяг міжнародної торгівлі зріс найбільше, але переважна частина товарообігу як за обсягом, так і за вартістю припадала на локальну торгівлю. Міста отримували продукти харчування безпосередньо з навколишньої округи та в обмін поставляли їй промислові товари й послуги. Це була дрібна торгівля, в характері якої мало що змінилося. Найбільші зміни з економічного погляду сталися в міжнародній торгівлі.
Відкриття нових торгових шляхів привело до переміщення центру європейської торгівлі з Середземного моря до північних морів, де на тривалий час голландці змогли забезпечити собі перевагу.
У ХVІ столітті змінився асортимент сукупного товарообігу міжнародної торгівлі: значну його частину складали зерно, ліс, риба, сіль, метал, сировина для текстильної промисловості. Торгівля товарами з низькою ціною за одиницю об'єму стала можливою завдяки зниженню транспортних витрат, що було пов'язано з удосконаленням конструкції суден.
Зазнали трансформацій також форми торгової організації: домінуючою формою стало партнерство, яке переважно базувалося на письмовому контракті з визначенням прав і обов'язків кожного з партнерів. Деякі з компаній ставали акціонерними, тобто об'єднували капітал своїх членів і розпоряджалися ним під загальним управлінням. Знаменною була поява Амстердамського банку: тут можна було розмістити кошти й перевести їх з одного рахунку на інший.
У ХVІ-ХVІІІ століттях змінилася економічна політика європейських держав. Якщо в епоху Середньовіччя місцеві органи управління мали широкі повноваження в галузі економічного контролю й регулювання (вони збирали мита з товарів, які ввозилися чи вивозилися з відповідних територій, цехи фіксували рівень заробітної плати й цін, регулювали
Loading...

 
 

Цікаве