WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Нова історія очима дев’ятикласників - Реферат

Нова історія очима дев’ятикласників - Реферат

перерахувати конкретні досягнення й пішли шляхом узагальнення. Умовно ці відповіді можна згрупувати за шістьма напрямками: наука та культура, державотворення, соціальна, політична та економічна галузі, міжнародні стосунки. Загалом відповіді дали 70% опитаних. Найчастіше основними досягненнями нової історії дев'ятикласники називають наукові відкриття (32%), здобутки в царині культури (9%), просвітництво як унікальне явище нового часу (5%), появу нових ідей, формування нових якостей особистості (4%) ("В людині було закладено всі якості, що визначають сучасну людину"). Загалом за напрямком науки й культури - 46%. Другим за значущістю напрямом виявилися соціальні перетворення (21%), насамперед, скасування кріпацтва в Росії (13%), революційні зміни в Європі (4%), здобуття людиною особистої свободи (4%). 14% учнів пов'язують новий час з економічними трансформаціями: переходом до капіталізму (7%), промисловим переворотом (5%), створенням економічних основ сучасного життя (2%). 12% школярів звернули увагу на інтенсивні процеси державотворення: формування нових держав (6%), здобуття незалежності окремими державами (6%). 6% опитаних підкреслили, що "потеплішали" міжнародні відносини (4%), скоротилася кількість міжнародних конфліктів (2%). Лише 5% учнів згадали про позитивні політичні зміни: суспільні відносини стали більш демократичними (1%), були здобуті права людини (4%) ("Встановлювалося правосуддя й права людини"), зазнала реформування політична система (2%).
Відповідь на десяте запитання мала визначити характер уявлень учнів про повсякденне життя в нові часи. Більше половини опитаних (53%) вважають, що однією з суттєвих ознак повсякденного життя є його поляризація внаслідок розшарування суспільства (з одного боку, "їздили на конях, відбувалися бали, носили гарний одяг, їли смачну їжу", а з іншого "гноблення та розчарування простих людей щодня", "люди були постійно завантажені й знесилені"). Майже 70% учнів напряму пов'язують повсякденне життя з економікою суспільства, тому слова "праця", "робота" відіграють провідну роль. Звичайний день пересічної людини уявляється дев'ятикласниками досить одноманітним та статичним ("прокинувся, поорав на пана й спати", "працював, їв, спав", "робітник цілий день працював на господаря, а потім на себе, а потім спав", "кожного дня одне й те саме" тощо). Не зважаючи на статичність щоденного життя, 24% учнів помічають, що протягом тривалих відрізків часу (десятиліть) намітилася позитивна тенденція: "Повсякденне життя селянина нового часу не було легким. Довгий робочий день і велике навантаження. Але з кожним десятиліттям життя ставало легшим", "Людина нового часу працювала на господаря, була небагатою навіть після звільнення, й лише при капіталістичному ладі стала отримувати заробітну платню". 32% учнів проводять паралелі між сучасною людиною й людиною нового часу: "Їх життя багато в чому було схожим на повсякденне життя наших сучасників", "Як у нас", "Людина працює, відпочиває, створює сім'ю, спілкується з людьми, займається спортом", "Займається своєю справою (роботою), служить своїй владі, намагається бути вільною та добре забезпеченою людиною, жити у своїй країні". Деякі учні (9%) звернули увагу на політичну обмеженість людини та політичний тиск: "держава постійно гнобила селян, не давала їм дивитися на речі з власного погляду". Отже, з огляду на зазначені обставини, повсякденне життя людини в нові часи видається сучасним учням непривабливим.
Відповідаючи на запитання: "Якщо б вам довелося жити у нові часи, в якій країні, в який час та ким ви хотіли б бути?", учні найчастіше називали ХІХ - початок ХХ століття, четвірку провідних країн світу та вищі сходинки суспільства. 42% хотіли б жити у ХІХ столітті, 21% - на початку ХХ століття, 16% - у ХVІІІ столітті й лише одиниці - у ХVІІ (1%) та ХVІ століттях (5%). Називаються 9 країн: Велика Британія (27%), Росія (24%), Франція (17%), США (15%), Україна (7%), Німеччина та Швеція (2%), Австрія та Італія (по 1%). Найчастіше учні уявляють себе в ролі голів держав та урядів (королів, президентів, прем'єр-міністрів - 28%, представників аристократії - 28%). "Перевтілитися" в конкретних історичних осіб виявили бажання 12% учнів: 5% - у Наполеона, 2% - в Олександра ІІ та Катерину ІІ, 1% - у Шевченка, Бісмарка та Петра І. 2% воліли б стати людиною, наближеною до історичної особи, - друзі, родичі, діти. 10% уявляють себе пересічними громадянами, 5% - діячами культури, 3% - військовими ("Я хотів би бути в Італії у ХІХ столітті в складі бойових сил, брати участь у боях або очолити повстання"). Частина учнів обрали еклектичні образи, поєднавши країну та осіб, які не зберігалися в часі: "Хотів би бути Наполеоном у Великій Британії ХV століття", "Бути Наполеоном і жити в Росії", "Бути замість Вільгельма ІІ у 1890 році, але у Франції".
Якщо ж брати до уваги мотиви вибору учнів, то серед тих, хто їх називає (35%), переважають такі: 1) бажання реалізувати власні мрії про заможне й розгульне життя ("Хотіла б бути багатою поміщицею, їздити по різних містах, де їла б смачненькі страви", "Жила б у Петербурзі (ХVІІІ-ХІХ століття), їла б смачненьке та жила б у своє задоволення, займалася б своїми поміщицькими справами", "Хотіла б жити в Росії з багатим чоловіком"); 2) прагнення виправити історичні помилки, змінити перебіг історичних подій ("Хотів би жити в Росії й бути головним помічником Леніна в революції", "Хотіла б стати Катериною ІІ, щоб виправити помилки").
Підсумовуючи відповіді учнів, можна зробити висновок про те, що нова історія уявляється дев'ятикласникам як драматичний, сповнений агресією та швидко змінюваний період історії. Цей період відносно цікаво вивчати, але жити в ньому незручно й страшно. Розпочався він десь у ХVІ - ХVІІ столітті й закінчився в ХІХ - на початку ХХ століття. Історичний розвиток відбувався більш-менш рівно, тому й етапи визначити важко. Він пов'язаний переважно з історією Росії, Франції, Великої Британії, Німеччини, Австрії та України, був сповнений революціями, війнами, реформами тавизвольними рухами. Провідну роль у новий час відігравали монархи, діячі культури та полководці, переважно російські, українські, німецькі, англійські та американські. Люди, які жили в ті часи, мали інші психічні властивості та світогляд, сповідували інші моральні цінності, інакше ставилися до землі, праці, прибутків, були соціально утиснуті й менш захищені перед законом. У повсякденному житті люди залежали від свого соціального становища та економічних можливостей. Їхнє життя було одноманітним і мало відрізнялося від життя сучасного працівника. Разом з тим, нова історія - це значущий період в історії людства, оскільки саме в ці часи було здійснено визначні наукові відкриття та культурні досягнення, сформовано нові держави, скасовано особисту залежність селян - "суспільство стало більш демократичним, а в економіці відбувся промисловий переворот".
Література
1. Баханов К.О. Якщо б я жив у давні часи...(Образи стародавнього світу в уявленнях шестикласників) // Історія в школах України. - 2005. - №2. - С.10-13.
2. Всемирная история. Новое время. Часть вторая (конец ХVІІІ - начало ХХ вв.): Учеб. для 9 кл. сред. общеобраз. учеб. завед. / С.В.Белоножко, И.М.Бирюлев, А.Р.Давлетов, В.Г.Космина, Л.А.Нестеренко, Ф.Г.Турченко. - Запорожье: Просвіта; К.: Генеза, 2002.
3. Всесвітня історія. Навч. посіб. для 9 кл. серед. загальноосв. шк. / Авт.-упоряд. Я.М.Бердичевський, С.О.Осмоловський. - Запоріжжя: Прем'єр, 2000.
Loading...

 
 

Цікаве