WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Нова історія очима дев’ятикласників - Реферат

Нова історія очима дев’ятикласників - Реферат

опитаних мають ускладнення щодо тривалості нового часу, 5% вважають, що вона тривала одне століття, 27% - два століття, 19% - три століття, 6% - чотири століття. Ще гіршим виявилося визначення етапів у межах періоду. Так, більше 70% учнів взагалі відмовилися відповісти на поставлене запитання, сприймаючи нову історію як єдиний етап в історії людства. 17% учнів виділяють два етапи: до Французької революції кінця ХVІІІ століття та після неї. 4% учнів відзначають три етапи: 1) ХV століття - ХVІІІ століття; 2) ХVІІІ століття - ХІХ століття; 3) ХІХ століття - ХХ століття. 3% дев'ятикласників здійснюють розподіл нової історії не за хронологічними, а за територіальними ознаками: період нової всесвітньої історії та період нової історії України. В цілому, уявлення дев'ятикласників про тривалість та етапність періоду нової історії можна схарактеризувати як дуже приблизні й уривчасті.
Відповідаючи на п'яте запитання: "З якими країнами у вас асоціюється нова історія?", 77% учнів змогли назвати країни, загальний перелік яких складає 22 позиції. Найчастіше як арену подій нової історії дев'ятикласники згадують Росію (73%), Францію (62%), Велику Британію (57%), Німеччину (45%), Австрію (32%). Україну з цієї нагоди згадують 24% опитуваних, переважно через те, що вважають її історію об'єктом дослідження іншого навчального предмету - історії України. Інколи учні навіть зазначають: "Увесь світ, крім України". Далі в переліку згадується Польща (12%), Японія (10%), Китай (5%), Туреччина (4%), Іспанія, Швеція, Португалія, Бельгія (по 2%).
Разом з тим привертають увагу два моменти у відповідях учнів: дуже обмежений перелік країн та дуже часте згадування Росії як головного плацдарму подій нової історії. Якщо перше можна пояснити загальними особливостями сприйняття учнями певного віку історії, то другий аспект скоріше викликаний особливостями регіону, в якому здійснювалось анкетування (територіальна близькість до Росії, великий наплив відпочиваючих з Росії влітку), що створює певну зацікавленість у знанні історії саме цієї країни.
Наступне запитання вимагало від учнів назвати найяскравіші, на їх погляд, події періоду нової історії. Усього учнями була згадана 31 подія. Якщо їх згрупувати за характером, то можна зробити висновок, що найчастіше учні називають революційні події (40%): Французьку революцію кінця ХVІІІ століття (19%), революцію 1848-1849 років в Європі (6%), війну за незалежність США (5%), англійську революцію ХVІІ століття (4%), "помаранчеву революцію" в Україні (?) (4%), національно-визвольний рух у Нідерландах та російську революцію 1905 року (по 1%). На другому місці за частотою згадування - військові події (30%): наполеонівські війни (15%), франко-прусська війна (7%), російсько-турецькі війни (4%), тридцятирічна війна (2%), Північна та перша світова війна (1%).
24% учнів визначають знаковими подіями нової історії реформи: скасування кріпацтва в Росії (17%), політичні реформи (5%), столипінську аграрну реформу в Росії (2%). 21% дев'ятикласників наголошують на значущості визвольних рухів: звільнення рабів у США (10%), об'єднання Італії (6%), польські повстання, робітничий рух, Паризька комуна (по 1%). 15% учнів замість конкретних подій написали історичні процеси та явища: перехід від феодальної до капіталістичної суспільно-економічної формації (7%), промисловий переворот (6%), наукові досягнення (2%). Лише 5% учнів згадали про події, пов'язані із міжнародними відносинами: утворення Троїстого союзу (2%), утворення Антанти (2%), Віденський конгрес (1%). Це свідчить про живучість формаційно-класового підходу, який через застарілі підручники або однозначні погляди вчителів, передається учням і відбивається у специфічному доборі подій, та прагнення підмінити фактичний матеріал соціологічною схемою.
Сьоме питання спрямовувало учнів на виявлення видатних осіб періоду нової історії. Загалом дев'ятикласники назвали 33 особи, серед яких переважають монархи та правителі - 18 ("гетьмани та полководці", "президенти усіх країн та всі, хто працює в депутатах"). Згадуються 8 діячів культури, 4 полководці, 4 суспільних діяча, 1 представник визвольного руху. За приналежністю визначних осіб до певної країни переважають російські діячі (14 осіб). Їх рейтинг склався таким чином: Петро І (15%), Олександр ІІ (12%), Столипін (11%), Олександр І (8%), Кутузов (6%), Ленін, Жуковський Пушкін, Лермонтов (3%), Іван ІІІ, Іван ІV, Катерина ІІ (2%). Друге місце у переліку посідають українські постаті: Шевченко (22%), Франко (8%), Костомаров, Драгоманов (4%), Ющенко (3%), Хмельницький, Богун (2%). Далі видатні діячі: німецькі (Бісмарк (15%), Вільгельм І (1%), Гітлер (1%)); французькі (Наполеон (50%), Людовик ХІV (15%)), американські (Т.Рузвельт (2%), Лінкольн (4%)); англійські (королева Вікторія (2%)); шведські (Карл ХІІ (1%)). Найпопулярнішими історичними постатями опитувані визначили Наполеона (50%), Шевченка (22%), Бісмарка та Петра І (по 15%).
Наступне питання: "Чим людина нового часу відрізнялася від сучасної?" - учні розв'язували в різних площинах. Переважна частина (57%) дев'ятикласників звернула увагу на психологічні відмінності людини нового часу: інший рівень інтелекту - 27% ("Вони були тупішими, ніж зараз", "Тоді люди міркували більш широкими поняттями", "Більше обмірковували власні вчинки", "Були споживачами більшої кількості інформації"); інший світогляд - 21% ("Вони мали інші погляди на життя, на все, що відбувається навколо", "У них була надія змінити на краще наш світ, а в сучасної людини вже немає надій", "Зовсім про інше міркували" тощо); були хитрішими та кмітливішими - 6%, інші риси характеру.
22% опитаних школярів визначили вищий культурний рівень людини нового часу порівняно із сучасною: освіченість та вихованість - 6%, інтелігентність, шанування розуму та розумової праці - 4%, поведінка в суспільстві - 3%, моральність - 3%, патріотизм - 3%, оптимізм - 2%, інформованість - 2%. На третьому місці виявилися соціальні відмінності (19%); наявність економічної залежності (14%) ("У них були інші поняття, вони звикли жити за іншим соціальним ладом", "З ними інколи поводилися, як із худобою", "Люди нового часу були залежними, а сучасні - вільні", "Вони відрізнялися меншою свободою праці, думки й узагалі життя"); непримиренність зі своїм становищем, войовничість (5%) ("Вони були більш войовничо налаштовані"). У свою чергу, 19% учнів вважають, що найсуттєвішими є побутові відмінності: різниця в одязі та житлі (8%) ("Сучасні люди не одягають шуби та діаманти", "Вонивідрізнялися стилем одягу та житлом" тощо), загальний рівень життя (6%) ("У них були інші потреби"), харчі та засоби гігієни (3%), стан здоров'я (2%). 11% дев'ятикласників називають серед суттєвих економічних відмінностей інше ставлення до землі (3%) ("Раніше всіх цікавила земля", "У ті часи земля була всім"); надання переваги іншим галузям виробництва, насамперед землеробству (3%); наявність у людини нового часу якостей, які втрачають значення для сучасної людини, зокрема працелюбності (2%); недостатнє технічне забезпечення господарської діяльності (2%); більша зацікавленість у результатах власної праці (2%); інші обсяги прибутків (1%). Лише 6% учнів підкреслили відмінності в політиці: інший погляд на політичний лад держави (4%), беззахисність перед законом (2%) ("У тих людей були зовсім інші закони, тому з ними іноді поводилися нечемно").
Дев'яте питання вимагало від учнів визначити внесок нової історії в історію людства. Відповідаючи на запитання, школярі відмовились
Loading...

 
 

Цікаве