WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Нова історія очима дев’ятикласників - Реферат

Нова історія очима дев’ятикласників - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Нова історія очима дев'ятикласників
Одним із найважливіших навчальних завдань шкільної історичної освіти є формування в учнів історичих уявлень. Під історичими уявленнями психологи розуміють збережений і відтворений у свідомості чуттєво-наочний образ раніше сприйнятих предметів, фактів чи явищ минулого. Розрізняють три різновиди історичних уявлень: про факти минулого (матеріальні, соціально-політичні, історично-культурні тощо); про історичний час (тривалість і послідовність історичних подій і явищ); про історичний простір (прив'язка подій до конкретної місцевості). Всі вони в комплексі складають загальний образ певного історичного відрізка часу.
Для того виявлення загальних уявлень учнів про нову історію, нами було застосовано методику, запропоновану при дослідженні уявлень шестикласників про історію стародавнього світу [1, с.10-13]. В її основу покладено аналіз анкетування учнів 9 класів чотирьох шкіл м.Бердянська Запорізької області (ЗОШ № 3,5,11,16). Обрані школи достатньо великі й розташовані в різних районах міста. Історію у восьмих та дев'ятих класах у них викладають шість учителів різного віку й статі, з різним педагогічним стажем. У навчанні використовуються підручники видавництва "Просвіта", "Генеза" [2] та "Прем'єр" [3].
Анкетування, яким було охоплено 189 учнів, проводилося наприкінці квітня 2004-2005 навчального року. Під час відповідей в учнів не було підручників і зошитів, тому що заздалегідь їх не попереджували, а за розкладом уроку історії в цей день не було. У більшості випадків заповнення анкет відбувалося за відсутності вчителя історії іншими вчителями або студентами-практикантами, що давало можливість школярам бути більш розкутими у своїх відповідях. Зрозуміло, повністю ізолювати їх один від одного неможливо, шанс підглянути до товариша залишався. Проте зазначені умови позбавляли сенсу таку дію. Було запропоновано одинадцять запитань, кожне з яких спрямоване на виявлення певних образів нової історії, що закарбувалися в їхній пам'яті. Враховуючи те, що нова історія вивчається у 8 та 9 класах і на момент анкетування її вивчення ще не було завершено, учням нагадувалося, що йдеться про матеріал, з яким вони ознайомилися в минулому навчальному році й продовжують роботу над ним у цьому. Спочатку учням було запропоновано самим визначити найяскравіший образ цього періоду ("Коли ти чуєш назву "нова історія", які образи в тебе виникають?"). Відповіді дев'ятикласників показали, що майже половина з них (49%) пов'язують цей період історії з драматичними, кровопролитними, але разом з тим абстрактними політичними подіями: війнами (29%), революціями (18%). 12% учнів асоціюють нову історію з економічними явищами (промисловим переворотом - 8%) або їх окремими проявами (паровий двигун - 2%, техніка, індустрія - 2%). Значна частина опитуваних (47%) намагалися уособити нову історію, пов'язуючи цей період з історичними особами - абстрактними (королі, президенти, визначні особи - 5%) або конкретними (Наполеон - 19%, Бісмарк - 7%, Петро І - 2%, Б.Хмельницький - 2%, Людовик ХІV - 2%, Іван Грозний, Борис Годунов, Генріх VІ, Бетховен, Столипін та інші - 1%. Конкретні історичні події називаються учнями дуже рідко й переважають ті, що вивчалися останнім часом (скасування кріпацтва в Росії - 3%, об'єднання Італії - 3%, Франко-прусська війна - 2%, паризька комуна - 1%). У деяких учнів відбувається підміна образу соціологічною схемою. Наприклад, капіталістична формація - 2%, національно-визвольний рух - 2%, політична централізація - 1%. П'ята частина учнів або взагалі не спромоглася відтворити образ (16%), або підмінила образ історичного періоду ставленням до історії як до навчального предмету, бо вони пов'язують нову історію з книгами, підручниками, вчителем, який розповідає матеріал, або річною оцінкою з цього предмету.
На відміну від шестикласників, лише поодинокі з опитуваних учнів асоціюють нову історію з якимось конкретиним предметом чи архітектурною спорудою (паровий двигун - 2%). До історичної місцевості учні майже не прив'язуються. Лише один учень назвав символом нового часу Запорозьку Січ, і то, скоріше, як певний політичний, а не географічний орієнтир.
За емоційним забарвлення нова історія в учнів викликає образи здебільшого войовничі та агресивні (війна - 29%, революція - 18%, багато крові - 2%, роподіл території - 2% тощо), значно рідше - спокійні, позитивні (кімната, в якій підписують мирну угоду - 2%, свято - 2%, відродження - 2%).
Отже, за висловом одного з учнів: "Я уявляю те, що у книжці написано".
Означену тенденцію виявило й розв'язання учнями другого завдання, в якому пропонувалося схарактеризувати період нової історії за допомогою кількох прикметників. Переважна більшість учнів ухилилася від відповіді на питання, характеризуючи не історичний період, а процес його вивчення, тобто урок історії. Як наслідок, дев'ятикласники вживають прикметники: "цікава" (48%), "захоплююча" (27%), "пізнавальна" (25%), "нудна" (8%). Ті, хто правильно зрозумів завдання, здебільшого визначають войовничість цього періоду історії (32%), тому використовують прикметники: "жорстока" (10%), "революційна" (10%), "кровопролитна" (6%), "войовнича" (4%), "небезпечна" (2%), "недемократична" (2%). Значно менше дев'ятикласників наголошують на позитивних характеристиках згаданої епохи (13%): "інтелектуальна" (3%), "прогресивна" (2%), "просунута" (2%), "вільна" (2%), "реформаційна" (2%), "вражаюча, грандіозна" (3%). 27% учнів у власних визначенях відзначили мінливість та рухливість процесів нового часу, вживаючи прикметники "активна" (8%), "перехідна, переламна" (6%), "нестійка" (4%), "нова, новітня" (3%), "бурхлива" (3%), "неспокійна" (2%), "енергійна" (2%). Лише одиниці відзначають культурологічну значущість цього періоду: "науковий" (2%), "промисловий" (1%), "прогресивний" (1%).
Відповідь на третє питання вимагала від учнів визначитися, наскільки давно відбувалися події нової історії, що врешті-решт зводилося до визначення початкової та кінцевої дати означеного періоду. Близько 9% учнів взагалі не спромоглися дати більш-менш чіткої відповіді на запитання, обмежившись абстрактними фразами: "Коли ще не було мого прадіда" (1%), "Після феодальної формації" (1%), "Після середніх віків" (1%), "Давно" (5%), "Події нової історії відбувалися під час війни". З тих, хто визначився з межами нової історії, 2% вважають, що вона розпочалася у ХV столітті, 27% переконані, що початок її слід шукати у ХVІ столітті, 12% - у ХVІІ столітті,15% - у ХVІІІ столітті, 13% - у ХІХ столітті, 9% - у ХХ столітті. Щодо завершення цього періоду, думки учнів були такими: 6% вважають, що це - ХVІІ століття, 13% - ХVІІІ століття, 28% - ХІХ - початок ХХ століття, 21% - ХХ століття, 15% учнів переконані, що період нової історії продовжується й до нього слід віднести події "помаранчевої революції" в Україні. Прикладом цьому може бути така відповідь: "Події нової історії відбувалися зовсім недавно і, що важливо, відбуваються до сьогодні".Можливо, це можна пояснити тим, що на момент анкетування учні ще не завершили вивчення нової історії, а вступний урок, на якому йшлося про межі історичного періоду, відбувся більше року тому і в учнів ще не склалося цілісне враження про цей період. Ймовірно, дається взнаки відсутність повторювально-узагальнювальних уроків, що, переважно були замінені тематичними атестаціями. Як наслідок - складність, з якою стикаються дев'ятикласники при визначенні тривалості періоду нової історії. Майже 40%
Loading...

 
 

Цікаве