WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Деякі концептуальні аспекти викладання нової історії в школі - Реферат

Деякі концептуальні аспекти викладання нової історії в школі - Реферат


Реферат на тему:
Деякі концептуальні аспекти викладання нової історії в школі
У восьмому й дев'ятому класах учні вивчають бурхливі, повні драматизму й динаміки події кінця XV - початку XX століть. Протягом цих чотирьох сторіч, які за традицією називаються новим часом, відбувалося становлення основ сучасної цивілізації.
Існує чимало точок зору з питання сутності нового часу. Ми у своїх підручниках з нової історії події, що відбувались у світі з кінця XV до початку XX століття, розглядаємо в руслі концепції модернізації, як рух від аграрної цивілізації до індустріальної, від традиційних основ життя до сучасних, оновлених, який розпочався в західній частині Європи й потім поступово охопив світ у цілому, заклавши підвалини світової індустріальної цивілізації. Цей період має свій логічний початок (початок кризи християнського середньовічного світосприйняття, кризи аграрної цивілізації на європейському Заході, відкриття світу європейцями) і своє логічне завершення (початок кризи новочасового світосприйняття, кризи індустріальної цивілізації, становлення західноцентристського світу із властивими йому протиріччями, яскравим проявом яких стала перша світова війна). Світоглядні кризи відбивають стан кризи того або іншого типу особистості людини (середньовічного, новочасового), яка є головною діючою особою всесвітньої історії.
Умовно всю історію Нового часу можна розділити на три етапи.
І етап ХVІ-ХVШ століття - криза аграрної цивілізації в Європі й формування євро-американського Заходу;
II етап XIX століття (до 70-х років) - становлення західної індустріальної цивілізації;
III етап ХІХ - початок ХX століття - становлення основ світовий індустріальної цивілізації.
Хоча учні вивчають модернізаційні процеси, починаючи з першої частини нової історії, сам термін "модернізація" вводиться тільки в підручнику дев'ятого класу при вивченні другої частини нової історії. Це пов'язане з тим, що розгорнута характеристика індустріальної цивілізації подається у зв'язку з вивченням процесів і явищ XIX століття. У восьмому класі школярі знайомляться з поняттям "криза аграрної цивілізації", що включає найважливіші прояви модернізації Заходу ХVІ-ХVІІІ століть:
- народження господарсько-самостійної особистості, автономної від станових, корпоративно-общинних, кланових, сімейних та інших традиційних зв'язків і залежностей; усвідомлення нею своїх особливих, приватних інтересів; перетворення особистості в суб'єкт подальших модернізаційних процесів;
- руйнування традиційних станів і корпорацій, початок формування класів на основі розвитку приватної власності;
- перехід від традиційної індивідуальної праці (сільськогосподарського й ремісничого виробництва) до кооперативної праці з поділом функцій (мануфактурна промисловість);
- руйнування традиційної економічної системи, що ґрунтується на пануванні натурального господарства й розвитку ринкових відносин і пов'язаних з ними атрибутів;
- подолання традиційних форм общинності (станово-корпоративної, територіальної, конфесійної, етнічної та іншої замкнутості), поява громадськості - надстанових виразників спільних інтересів, народження суспільства як єдиного, цілісного організму;
- прагнення суспільства стати суб'єктом власної історії, здобуття народом суверенітету (повноти влади в державі) в ході буржуазних революцій, перетворення його в буржуазну націю; становлення цивільно-правового, конституційного ладу, що ліквідував традиційні форми влади;
- поступова ліквідація традиційних форм державного устрою (імперія, сенйорійно-васальні форми, патерналізм), становлення сучасних державних форм (федеративна держава, унітарна держава-нації);
- перехід від традиційних міждинастичних відносин до сучасних систем міжнародного права й міжнародних відносин;
- перехід від традиційної великородинної (домової) громади, патріархальної родини до малої демократичної родини;
- раціоналізація всіх сторін життя суспільства в цілому й окремої людини зокрема, виведення їх з-під влади традицій, церкви, релігійного світогляду, поширення світських ідеологій, народження науково-раціоналістичного світогляду; цінності прогресу;
- поступовий перехід від традиційного панування культури усного слова до книжково-писемної культури; перехід від традиційних способів передачі досвіду й інформації до розвитку системи освіти, до виникнення друкарства й мас-медіа.
Процес модернізації в ХVІ-ХVІІІ століттях тією чи іншою мірою торкнувся більшості держав і народів Європи й Америки, а також Російської й Османської імперій. Однак до кінця XVIII століття традиційні основи життя були практично повністю зруйновані тільки в Англії, Голландії та їх "білих" колоніях (згодом - США), а також значною мірою у Франції. Якісні зміни в житті суспільства тут відбулися ще в доіндустріалъну епоху. Ці країни називають країнами першої "хвилі" модернізації. Для них притаманно наступне:
Особистість та родина
" людина перестає жорстко залежати від станів, корпорацій та традицій;
" особистість набуває громадянських прав та свобод, у тому числі - економічних, володіє приватною власністю;
" у власних вчинках людина керується особистими інтересами;
" людина дотримується раціонального способу життя;
" особистість орієнтується на досягнення успіху;
" індивідуалізм;
" поступово руйнується велика патріархальна родина, виникає мала демократична сім'я;
" жінка отримує право володіти власністю, право на розлучення, аліменти;
" діти менше залежать від волі батьків;
" у родинах утверджується протестантська етика й мораль, цінності добробуту.
Виробництво та економіка
" широке використання вторинних природних ресурсів;
" поява техніки;
" перехід від ремесла до мануфактури;
" перехід від мануфактури до фабрики(промисловий переворот);
" спад ремісничого виробництва (цехового устрою), внутрішньоконтинентальної торгівлі;
" "революція цін" та розвиток ТДО, спеціалізація галузей;
" поступовий розлад натурального господарства;
" меркантилізм, протекціоналізм, торговельні монополії;
" світова торгівля, работоргівля, грабунок колоній.
Влада й суспільство
" централізація влади в державі;
" суспільство вимагає права впливати на владу;
" його представники під час буржуазних революцій беруть владу до своїх рук;
" влада обмежується законом (конституційний лад);
" існує розподіл влади, закладаються основи правової держави;
" переборюється станово-корпораційна замкненість, общинність: надстанова громадськість виражає інтереси суспільства як цілісного організму;
" суспільство отримує автономію від держави; закладаються основи громадянського суспільства;
" на зміну традиційному станово-корпоративному суспільству йде класове, буржуазне.
Нація й духовне життя
" централізація держав, переборення замкнутості держав;
" поява літератури національними мовами, інтелігенції, національнихцерков;
" осмислення загальнонаціональних інтересів та цілей;
" відчуття людьми національно-державної єдності, спільноти;
" перехід суверенітету (повноправ'я) від монарха до народу, народ стає нацією;
" національні ідеї, національно-визвольна боротьба;
" розвінчання середньовічного релігійного світовідчуття, утвердження світського, науково-раціонального;
" народження релігій Нового часу, ідеологій гуманізму та Просвітництва;
" послаблення впливу церкви й релігії на різні сторони життя;
" наукові революції, проникнення наукових ідей до освітньої сфери;
" книгодрукування, широке розповсюдження грамотності; друк;
" розподіл культури на елітарну й народну.
Всі країни й народи першої "хвилі" модернізації мали давні
Loading...

 
 

Цікаве