WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → "Чорна рада". Художнє осмислення історичного минулого. Реалістичне і романтичне у зображенні подій 1663 р. (конспект уроку) - Реферат

"Чорна рада". Художнє осмислення історичного минулого. Реалістичне і романтичне у зображенні подій 1663 р. (конспект уроку) - Реферат

Дніпрові приклонилися під одну булаву! Я одже скоро одбуду царських бояр, хочу іти на окаянною Тетерю. Виженем недоляшка з України, одтиснем ляхів до самої Случі, держачись за руки з Москвою, і проженемоусякого, хто покуситься ступити на руську землю."
В цих словах його позитивна програма. Але ця мрія в розумінні Сомка пов'язана з утвердженням старшинських інтересів та приборканням народних мас. Для заможної козацької старшини він взірець лицарства, мужності, відвертості і благородства.
Але цілком закономірно, що його не підтримали ні посполити, ні міщани, ні рядові запорожці, бо вони в його очах дурна "чернь", "голодранці", "голота". Після того, як відбулася Чорна рада і Сомко потрапив у в'язницю, то він в відмовляється від порятунку ціною самопожертви Кирила Тура.
"Того слухаю мовчки,- одвітує Сомко,- що з сієї бучі пуття не буде. Багато розлив християнської крові Виговський за те нещасне панство до гетьманства, багато й Юрась погубив земляків, добиваючись того права, щоб над обома берегами гетьманувати, невже ж не ужметься плисти по Вкраїні кров християнська ні на часину? Отже, я ще почну одного супротив другого ставити і за своє право людську кров точити! Бо Іванець з козаками стоїть тепер міцно; щоб його збити, треба хіба усю Вкраїну надполовинити; а навіщо? Щоб не Брюховецький, а Сомко гетьманував"!
Сомко мужньо приймає смерть, відмовившись від можливого порятунку, бо "погибає Україна"'
Путівник. Так закінчилась наша зустріч з Якимом Сомком. Яку ж оцінку дасть критик, знаючи про ставлення автора до цього героя?
Критик. Художністю образ Сомка поступається перед іншими образами роману. В ньому, на мою думку, багато спрощеного, надуманого, схематичного. Сомко виступає в романі не стільки художнім образом, скільки рупором, через який письменник проголошує свої погляди про старшинську зверхність над народними масами, висловлює свої поняття кращих рис вдачі гетьмана.
Письменник. Найповніше я змалював групу прихильників Сомка, показав їх у по штивному плані При цьому я посилався на діяльність Б. Хмельницького як на зразок державної мудрості к патріотизму.
Путівник. На сторінках роману ми зустрічаємось з паволоцьким полковником Шрамом. Яка ж його роль на сторінках роману?
Оповідач. Шрам - найвірніший однодумець Сомка. Ось яким він постає перед нами: "Був він син паволоцького попа, по прізвищу Чепурною, учився в Київській братській школі і вже сам вийшов. Як же піднялись козаки з гетьманом Остряницею, то він устряв до козацького війки, бо гарячий був чоловік Шрам і не всидів би у своїй парафії, чуючи як дасться рідна йому кров за безбожний глум польський консистентів і урядників над українцями".
Шрам зображається як людина пильної, мужньої суворої вдачі, загартований і пошматований в боях воїн.
"Сидів він замовником серед дикого степу на Низу взявши собі зо жінку бранку туркеню, проповідував він слово правди божої рибакам і чабанам запорозьким, побував він на полі й порі з низцями, видав не раз і не два смерть перед очима та загартувався у воєнному ділі так, піднявся на ляхів Хмельницький, то мав з його велику користь і підмогу, ніхто краще його не ставав до бою; ніхто не крутив ляхам такої веремії. У них-то случаях пошрамовано його вздовж і впоперек, що козаки ,як прозвали його Шрамом, то й забули його реєстрове прізвище". Шрам - поборник об'єднання України, прихильник міцної гетьманської влади. Він веде на правобережжі боротьбу проти шляхетно-польського ставленика Тетері, а на Лівобережжя прибув, щоб підтримати Сомка на Чорній раді. Він вступає в суперечки з міщанами.
"Де в світі видано, щоб увесь люд жив при одному праві? Усякому своє..."
Коли інша козацька старшина прагнула до наживи, захоплювала земельні маєтності, то Шрам вів скромне життя. Він був не тільки полковником, але й попом, тому й одягався своєрідно "... по одежі і по сивій бороді, сказать би, піп, а по шаблюці під рясою, по пістолях за поясом і по давніх шрамах на виду - старший козарлюга".
В розмові Шрам часто говорить про долю України: привернем усю Україну до одної булави, зніметься пожежа по всій Україні, ляхи та недоляшки душили Україну, барабашів тепер повна Україна".
Критик. В образі Шрама Куліш ідеалізує старшинську свідомість, честь і звичаї. Якщо Шевченко вважав кращими рисами героїв зв'язки їх з народною масою, то Куліш, навпаки, вбачав позитивні риси героя в його непримиренному ставленню до "черні". Ідея старшинською аристократизму знайшла свою конкретизацію і в образі Шрама.
Путівник. Подорожуємо далі. Народне уявлення про героїчне плем'я запорожців розкривається в образі Кирила Т'ура.
Козак. Я виходець з гірської Чорногори, побратим Кирила Тура. Саме про нього і хочу розповісти. Незважаючи на велику енергію, хоробрість, лицарство, він не підносився серед козацтва вище курінною отамана. Та й не прагнув Кирило Тур поширюватися у значне заможне козацтво. Його батько був запорожцем, мати і сестра - звичайні селяни. Ніколи він не виявляє інтересу до панства і власної користі. Зміст його життя - товариство, побратимство, лицарська честь, незалежність.
Це образ химерного запорожця, який хоче бути таким характером, як що про їхні вчинки оповідає народ. Кирило приваблює до себе своєю вдачею. Він часто висловлює свої думки і почуття мовою народних пісень та дум. Його мова незвичайна, а піднесена, забарвлена дотепами, прислів'ями, вигадками, жартами. Він зневажає буденне життя, бо волелюбна вдача прагне просторів, одчайдушних вчинків. Він мріє податися в гірську Чорногорію бо йому всюди тісно, ніде не знаходить він вдоволення жадоби лицарських вчинків і пригод.
Кирило Тур - завзятий лицар, щирий, вірний товариш. Перед гетьманом він тримає себе, як рівний з рівним. Вдачі запорожця відповідала його кремезна постать з розкішними вусами, "а очі такі лукаві, що разом здається, й що говорить, разом і морочить".
За рішенням ради запорожців Кирило Тур зазнав покарання, як говорив "січовий батько" Пугач за те, що "знюхавсь поганий з бабами і наробив сорому товариству на всі роки". За звичаями запорожців винуватця карають киями!
"Однак Кирило Тур показав себе добрим запорожцем і не зморщився, і не застогнав".
Після того, як відбулася Чорна рада і Сомко потрапив у в'язницю, Тур пробує визволити гетьмана, що чекав на страту. Але Сомко відмовився від порятунку ціною самопожертви Кирила Тура. Після цього Тур лагодиться за мною у далеку дорогу - в Чорногорію. "Наша мета - війна з бусурманами", говорить Кирило Тур, маючи намір брати участь у визвольній боротьбі чорногорців проти турецького гноблення.
Критик. В літературознавстві були спроби зіставити цей образ, зокрема, з образами Лермонтовського Печоріна, з героями "Корсара" Байрона, "Розбійників" Шиллера. У цьому зіставленні є частка істини. Але життєва сила образу Кирила Тура криється насамперед у народнопоетичній
Loading...

 
 

Цікаве