WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Щастя і трагедія Василя Кука - Реферат

Щастя і трагедія Василя Кука - Реферат

Дехтярова-Дехтяревського)" (1989).26
Писав Василь Кук і розділи до Української радянської енциклопедії (1969-1970): "Азовська провінція", "Волоське право", "Галицьке намісництво", "Гетьман Великий Коронний", "Єлисаветградська провінція", "Казенна палата", "Катеринославська провінція", "Катеринославське намісництво".27
У 1990-х роках тематика суттєво змінюється. З'явилися такі праці: "Відновлення Української Держави (до 50-річчя Акта 30 червня 1941 р.)" (1993), "Рукописна партитура творів Артема Веделя" (1995), "Кирило Осьмак (1890-1960)" (1995), "Головне - своя держава" (1995), "Отець Микола Хмельовський", "У річницю смерті Головного Командира УПА ген.-хорунжого Романа Шухевича (Спогад)" (1996), "Ми боролися проти всіх окупантів" (1996), "Генерал Роман Шухевич - Головний командир УПА" (Київ: видавництво "Бібліотека українця", 1997. - 110 с.), "Військовик за покликанням (Дмитро Грицай-"Перебийніс" (1997), "Степан Бандера - його державницька діяльність", "Ярослав Старух - Провідник ОУН і керівник національно-визвольної боротьби на Західно-Окраїнних Землях України" (1997), "Слово про національного героя Дмитра Мирона - "Максима", "Орлика" (1997), "Разом із велетами ОУН і УПА: спогади і роздуми... (Київ, 1997. - Записи Григорія Дем'яна) та інші.28
Від 1990 р. працював Василь Кук у різних архівах, збираючи матеріали з історії Національно-визвольної боротьби 1930-1950-х років для публікації у збірниках документів. Тісно співпрацював і співпрацює з редакцією "Літопис УПА". Бере активну участь у діяльності Головної булави Всеукраїнського братства ОУН і УПА та Київського братства ОУН і УПА. Є головою наукового відділу Всеукраїнського братства ОУН і УПА. Часто виступає з лекціями і статями про історичне минуле. Дав також чимало інтерв'ю на радіо та телебаченні.
Доля і недоля Василя Кука
Щаслива доля ВасиляКука-Коваля в тому, що майже 25 років життя він віддав збройній боротьбі за свободу своєї Батьківщини - проти польських, німецьких і російських окупантів; в тому, що й зараз, маючи вже 90 років, продовжує активно і творчо працювати на добро України.
Трагедія ж полягає у тому, що велетенського напруження сил (і його, і всього героїчного покоління волиняків, галичан та українців інших земель) виявилося недостатньо. Попри героїзм мільйонів, настала темна і люта ніч російської неволі... Та найжахливіше, що пролита кров героїв не проросла в наступних поколіннях.
Навряд чи нині Василь Кук бачить серед нас гідну зміну, гідних спадкоємців... Більше того, він не може не бачити величезної прірви між поколінням героїв і нашим поколінням - поколінням симпатиків національної ідеї... А різна якість борців і симпатиків та дистанція між ними очевидна....
Напевно Василь Кук порівнює керівників Національно-визвольного руху 1930-1940-х рр. з поколінням керівників українського руху нинішнього. На жаль, рівень вчителів виявився для послідовників недосяжним. Те саме можна сказати й про середню керівну ланку та членство - рівень енергетичної напоєнності сьогодні неспівмірно нижчий... А ідеалізм, здається, остаточно вивітрився, у кращому разі, став реліквією.
Хтось скаже: тоді був інший час, інша епоха, епоха воєн, тоді було модним воювати, тоді було модно бути героєм. Так, дійсно, зараз інший час: нині українським героєм, навіть українським патріотом бути не модно. Більше того, для владоможців та їхніх "граждан", точніше "подданных" український патріотизм пахне "шовінізмом", а на український націоналізм навісили ярлик "фашизму".
Невже виявилася пророчою безвідповідальна фраза одного відомого письменника, грайливо кинута ним у 1996 р. на презентації книги публіцистики Івана Багряного - "час леопардів і національних героїв закінчується, настає час нормальних людей"?
Покоління "нормальних людей" навряд чи спроможне на ідеалізм, альтруїстичне служіння своїй Батьківщині. Хіба здатне воно не відірвати від себе і покласти у загальнонаціональну скриню свої гаразди? "Нормальні люди" вважають героїзм патологією. Тому й не вилонило покоління "дев'яностих" великих...
Із керівного складу ОУН-УПА у нас сьогодні залишився тільки Василь Кук.
Але чи перебуває він у центрі духовного життя українського?
Чи йдуть до нього на пораду лідери громадсько-політичного життя?
Ні владі, ні опозиції, як мені здається, він не потрібен.
Як охарактеризувати тих, хто не потребує мудрої поради героя? Зарозумілими? Чи вони просто імітують сходження, тому порад як піднятися не потребують...
Напевно були гіркими думки полковника УПА Василя Кука-Коваля, коли у грудні 2002 р. повертався він із вечора пам'яті героїв минулого Біласа і Данилишина, на який прийшло трохи більше 10 чоловік... Напевно застрелив би як провокатора Василь Кук (чи віддав під військово-польовий суд) пророка, який на початку 1940-х напророчив би таку перспективу...
Та досить ятрити рани...
Давайте віддамо за життя шану тому, хто зумів підпорядкувати власні інтереси інтересам української нації, тому, хто все своє життя альтруїстично служив нашій Батьківщині і спонукав до цього інших. Тисячі інших. Які крізь ворожі підступи і кулі йшли до абсолютного національного ідеалу.
Вони не дійшли до перемоги, але, високо піднявши українські прапори, так освітили їх своїми світлими, безсмертними душами, що, здається, й серця малоросів мали б наповнитися щемом і гордістю...
Навіть, якщо наше покоління виявиться яловим, все одно знайдуться одинаки-фанатики, які продовжать боротьбу за честь української нації.
А поки давайте вшануємо людину, яка народилася 11 січня далекого 1913 року в селі Красне Золочівського повіту Тернопільського воєводства у селянській родині. І з Україною в серці пройшла тернистий шлях, повний втрат і надій.
Література
1. Кук В. Василь Кук - полковник Василь Коваль. Автобіографія. Київ, 10 червня 1995 р. На правах рукопису.
2. Лемішка Л. Пашні буряки. - 1937. - 80 с. (Про конспірацію підпільника).
3. Гранатовий вишкіл. - 1938. - 80 с. (Військова інструкція про застосування річних гранат. Розповсюджена без підпису).
4. Кук В. Василь Кук - полковник Василь Коваль. Автобіографія. Київ, 10 червня 1995 р. На правах рукопису.
5. Лиманич Василь. Про що говорить нам державний бюджет СССР на 1945-46 рр.
6. Леміш Юрко. Колгоспне рабство. - 1950. - 100 с. Машинопис.
Loading...

 
 

Цікаве