WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Правова система Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) - Контрольна робота

Правова система Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) - Контрольна робота

учителів середніх шкіл", розпорядження "В справі приватних шкіл" та ряд інших правових актів. Внаслідок прийнятих законодавчих актів було відкрито 30 середніх шкіл, з них 20 гімназій. Вчителів визнано державними службовцями та присвоєно службові ранги. З дозволу органів влади ЗУНР продовжували діяти польські та єврейські навчальні заклади. На вільні посади вчителів оголошувався конкурс у пресі. Для матеріальної підтримки вчителів та членів їхніх сімей прийнято ряд законів та розпоряджень про підвищення зарплати. Органи влади ЗУНР вжитили ряд заходів щодо підтримки культури.
6. Паризька конференція. Кінець ЗУНР
Західноукраїнська Народна Республіка не поспішала остаточно об'єднатися з Наддніпрянською Україною, і на те були поважні причини. У січні 1919 p. обидві республіки послали спільну делегацію на мирну конференцію до Парижа, де обстановка у чотирьох частинах України розглядалася окремо. Найкращим було становище Галичини, бо з розпадом Австрії всі народи, що входили до її складу, дістали право на розбудову власного життя у власній державі.
На практиці сталося інакше. Уряд ЗУНР негайно, в листопаді
1918 повідомив президента Вільсона про своє оформлення і просив захисту проти намагань Польщі анексувати Галичину. Польський комітет народовий, представник Польщі на мирній конференції, вжили заходів, щоб донести світові, що українські війська перебувають під командою німецьких старшин і що створення України в інтересах Німеччини та Австрії.
Наприкінці лютого 1919 p. мирна конференція направила місію до уряду ЗУНР для переговорів з приводу перемир'я з Польщею. Члени місії виявили повне нерозуміння взаємовідносин Галичини і Польщі, і, поставивши вимогу негайно припинити воєнні дії, запропонували демаркаційну лінію між Галичиною та Польщею. Третина Східної Галичини зі Львовом та Дрогобицьким районом (нафта) залишалася за Польщею. Уряд ЗУНР цієї пропозиції не прийняв, і війна з Польщею продовжувалася. Внаслідок скарг уряду ЗУНР до мирної конференції 4 квітня 1919 p. було вислано іншу комісію під головуванням генерала Боти. Новий міжнародний проект українсько-польської угоди був більш сприятливий. За Галичиною залишався Дрогобицький повіт. Уряд ЗУНР .прийняв цей проект. У квітні
1919 р. до Польщі із Франції прибула добре озброєна армія генерала Галлера. Вона була призначена Антантою виключно для боротьби проти більшовиків, але польський уряд спрямував її проти галицької армії. Перед переважаючими силами французів війська галицької армії відступили.
На початку червня, щоб запобігти падінню дисципліни, було. проведено реформу: президентові Є.Петрушевичу надано права диктатора, він створив Раду уповноважених (С.Голубович, С.Вит-вицький, В.Курманович, І.Мирон). Диктатура сприяла заспокоєнню у війську й припинила анархію. Внаслідок цього галицька армія мала успіхи, але вони були нетривкі.
У середині липня 1919 p. Українська галицька армія перейшла р. Збруч, щоб об'єднатись з військами У HP. Але об'єднати два уряди було неможливо - цьому перешкоджали ідеологічні та персональні чинники.
С.Петлюра і весь провід УНР вважали Є.Петрушевича диктатором недемократичним і незаконним, а Є.Петрушевич і провід ЗУНР вважали перебування С.Петлюри на чолі армії шкідливим для справи.
Так закінчився короткий і глибоко трагічний період історії ЗУНР, яка дала багато прикладів національної солідарності та розуміння державних інтересів.
Висновок
У ЗУНР було утворено демократичну політичну систему, у якій широко представлено весь спектр політичних партій, громадських та профспілкових організацій. Крім українських партій, у політичну систему входили і єврейські партії та організації. Законодавство ЗУНР гарантувало широкий обсяг політичних прав і свобод - друку, слова, мітингів і зборів, недоторканість особи та ін.
Усі законодавчі акти ЗУНР забезпечували широку участь національних меншин в управлінні державою та гарантували їм політичні, економічні та культурно-освітні права. За порушення національної рівноправності передбачались санкції кримінального, адміністративного та дисциплінарного характеру.
Значних успіхів органи влади ЗУНР досягли у галузі освіти, де на правовій основі було створено власну систему початкової та середньої освіти, в тому числі приватної. Діючими законодавчими актами ЗУНР гарантувалось навчання рідною мовою також представникам національних меншин.
Дипломатична служба ЗУНР під час перебування органів влади на західноукраїнських землях працювала не на досить високому рівні, на що мали вплив як об'єктивні, так і суб'єктивні чинники. Західноукраїнська дипломатія програла польській стороні боротьбу за визнання держави на міжнародній арені. Наявність паралельних дипломатичних представництв ЗУНР і УНР завдало значної шкоди іміджу України у світі та у її боротьбі за незалежність.
Діяльність органів влади під час проголошення Президента УН Ради Є.Петрушевича Диктатором та в період функціонування урядових структур за межами України відбувалась також на правовій та демократичній основі. Уряд ЗУНР в "екзилі", перебуваючи у дуже несприятливих умовах, досяг певних успіхів в дипломатичній діяльності та правотворчості.
В цілому державний механізм ЗУНР, незважаючи на тяжке військове та соціально-економічне становище держави, забезпечував її нормальну життєдіяльність. Отже, не існувало серйозних внутрішніх причин втрати незалежності. Основною причиною втрати державності ЗУНР стала зовнішня агресія набагато сильніших ворогів - Польщі і Румунії.
Утворення та діяльність Західноукраїнської Народної Республіки - стало фактом величезного міжнародного та внутрішньо-українського значення. Значно зросла національна свідомість українського населення і віра у власні сили. Існування ЗУНР створило реальну базу для майбутньої боротьби за відновлення Української соборної держави.
Історія боротьби за державне відродження України свідчить, що успіх міг бути досягнутий у важкий період 1917-1920 pp. тільки за умов згуртованості народу, його солідарності. На жаль, цього не трапилося.
Список використаної літератури
1. Гунчак Т. Україна: перша половина XX століття - С. 159-160.
2. Гнатевич Б. Історія українського війська - Т. 2.
3. Історія держави і права України. Частина 2: Підруч. для юрид. вищих навч. закладів і фак.: У 2 ч. / За ред. акад. Академії правових наук України А. Й. Рогожина. - К.; 1н Юре. - 1996. - 448 с.
4. Національні відносини в Україні у XX ст.: 36 документів та матеріалів. К., 1994.
5. Полонська-Василенко Н. Історія України. - К., 1998.
6. Слюсаренко А. Г., Томенко М.В Історія української конституції, К, 1993.
7. Тищик Б. Й., Вівчаренко О. А. Західноукраїнська Народна Республіка. 1918-1923 pp. - Коломия, 1993.
Loading...

 
 

Цікаве