WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Правова система Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) - Контрольна робота

Правова система Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) - Контрольна робота

служити; 4) затверджувати розпорядження адміністративних повітових властей загального характеру; 5) давати дозвіл на носіння зброї цивільному населенню;
6) здійснювати нагляд за діловодством усіх державних інституцій і службових осіб у повіті.
У справах громадської безпеки повітовому комісару підпорядковувалися повітові військові коменданти і коменданти жандармерії. У господарських справах повітовікомісари повинні були співпрацювати з повітовими харчовими комітетами.
4. Органи охорони порядку, судова система
Після проголошення ЗУНР у багатьох повітах і населених пунктах було ліквідовано колишню австрійську жандармерію. Замість неї місцеві комісари почали на добровільних засадах формувати, так звану, народну міліцію. Але така система не могла забезпечити надійної охорони порядку в усій державі. Тому 6 листопада 1918 p. Українська Національна Рада прийняла рішення про утворення корпусу української державної жандармерії. До нього набирали добровольців, в першу чергу з числа військовослужбовців. Державна жандармерія підпорядковувалась спочатку Державному секрета-рству військових справ, але з часом була відокремлена від військової влади.
Незабаром в усіх повітах було утворено станиці державної жандармерії, які очолювали жандармські повітові коменданти. Вони повністю підпорядковувались повітовим комісарам, а по службовій лінії - команді державної жандармерії, а остання - відділу громадської безпеки секретарства внутрішніх справ.
Система державної жандармерії, яка склалася на практиці, отримала законодавче закріплення в спеціальному законі Української Національної Ради від 15 лютого 1919 p. Що стосується народної міліції, яка утворилась в багатьох населених пунктах, то вона й надалі продовжувала діяти як орган самооборони.
За основу організації судової системи було взято попередню, австрійську. Усіх суддів, які не скомпрометували себе антинародною, антиукраїнською діяльністю і які зобов'язувалися служити українському народу і українській державі та склали про це відповідну присягу, власті ЗУНР залишили на своїх місцях.
Незабаром Державний Секретаріат розгорнув активну діяльність щодо перебудови судової системи. В першу чергу на території ЗУНР було створено 12 судових округів і 130 судових повітів .
В січні 1919 p. було проведено реорганізацію армії. У війську Української і Галицької армії у травні 1919 p. налічувалося понад 100 тис. чоловік .
Законодавство ЗУНР. З найважливіших законів ЗУНР цього періоду був закон від 15 лютого 1919 р. про українську мову в державних установах, але водночас він дозволяв національним меншинам користуватися своєю рідною мовою у взаємовідносинах з державними властями. 8 квітня було схвалено закон про українське громадянство, за яким особи інших національностей до 20 травня мали заявити, чи хочуть вони стати громадянами Української держави. Якщо вони цього не зробили, то вважалися чужинцями і за бажанням могли виїхати з України. Кожен, хто заявив себе громадянином України, вважався за такого на усій території ЗУНР.
Було створено окрему комісію Української Національної Ради для опрацювання земельного закону, прийнятого на сесії 14-15 квітня 1919 p. Цей закон націоналізував поміщицькі, монастирські, єпархіальні, церковні землі, а також землі установ. З них мав бути створений земельний фонд ЗУНР, який розподілявся обласними, повітовими і громадськими комісіями за встановленими державою цінами. Ліси мали перейти під оруду держави, а наділення землею мало бути вирішене майбутнім Сеймом. Самовільне захоплення землі каралося.
5. Законодавство та практична діяльність ЗУНР
Поряд із політичними партіями у ЗУНР діяли профспілки, селянсько-робітничі союзи та ін. Усі польські політичні партії і громадські організації Галичини були противниками Української держави. Одні єврейські партії частково підтримували українців, інші поляків. Українців в основному підтримувала сіоністська партія Галичини, а також Єврейська Національна Рада як представницький орган єврейського населення Галичини. Українська Національна Рада та Державний Секретаріат прийняли ряд рішень щодо політичного вирішення єврейського питання. Директивами Державного Секретаріату під загрозою кримінальної відповідальності заборонялась антисемітська агітація та пропаганда. На спільній нараді УН Ради та представників Єврейської Національної Ради було прийнято рішення про включення представників євреїв до виборчої комісії з правом дорадчого голосу.
ЗУНР опинилась у важкому соціально-економічному становищі внаслідок багаторічної війни і розрухи. Населення знаходилось перед загрозою голоду. Першими рішеннями уряду стала монополізація продуктів харчування та товарів першої необхідності. Але, незважаючи на ці заходи, ситуація залишилась критичною. У цей час допомогу подала Директорія УНР, яка прислала 1299 вагонів з продуктами та надала велику фінансову підтримку. Дисертантом досліджено приклади з різних архівних джерел та подано аналіз законодавчих актів спрямованих, на стабілізацію соціально-економічного становища держави.
Одним із найважливіших питань у державі залишалось земельне питання та його правильне вирішення. Воно набувало не тільки економічного, але і політичного значення. Дисертантом проаналізовано закони УН Ради "Про вивласнення великих табулярних посілостей", "Про земельну реформу" та ряд розпоряджень Державного Секретаріату і Державного секретарства земельних справ. Прийняття закону "Про земельну реформу" відбувалося у дуже гострій дискусії між представниками різних політичних сил. Земельне питання широко дискутувалось також у пресі. На прийняття земельного закону вплинула і тогочасна суспільно-політична ситуація.
Прийнятий закон мав компромісний характер: конфісковувались землі великих землевласників, власників, які зі зброєю в руках воювали проти Української держави та землі, які перебували у державній власності Австро-Угорської монархії. Землею наділялись у першу чергу військовослужбовці української армії та безземельні і малоземельні селяни. Земельний закон ЗУНР значно відрізнявся від земельного закону Центральної Ради УНР, за яким було конфісковано і передано у власність усі поміщицькі та церковні землі без викупу. Також досліджено законодавчі акти та заходи парламенту і уряду про відбудову знищеної війною країни, відновлення транспорту, промисловості.
З перших днів існування держави органи влади масово переводили польські школи на українські. Активно працювала у галузі освіти та культури освітня комісія УН Ради. Дисертантом проаналізовано закони і розпорядження, які регулювали діяльність державних органів щодо створення власної освітньої системи. Це закони - "Про основи уладження шкільництва на Західній области Української Народної Республики", "Про полегші при іспитах
Loading...

 
 

Цікаве