WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Незалежна Карпатська Україна - Реферат

Незалежна Карпатська Україна - Реферат

інституціями. Ідейну та політичну підтримку їм у цьому надала ОУН. 21 липня 1939 р. у Венеції був затверджений акт, який офіційно оформив відносини та основні засади співробітництва між Проводом ОУН та урядом Карпатської України.
Подальша доля першого Президента Карпатської України склалася трагічно. Радянські агенти заарештували о. А. Волошина у Празі 15 травня 1945 року і доставили в Москву, де його "поселили" в Лефортовську тюрму. Допити розпочалися 22 травня. З інтервалами вони тривали до 20 червня, по 3-4 години кожного разу. Провина Волошина, за висновками слідчих, полягала в тому, що він був зв'язаний з українським націоналістичним рухом і проводив роботу для створення самостійної Української Держави. У своєму заключному чині у двобої з тираном Й. Сталіним, який вимагав від нього офіційної відмови від поста Президента Карпатської України або приєднання Карпатської України до СРСР, о. А. Волошин проявив непохитну вірність раз і назавжди обраним ідеалам. 19 липня його нескорене серце перестало битися. В застінках НКВД загинули й інші будівничі Карпатської України - Юлій та Михайло Брайщаки, М. Долинай, Ю. Перевузник, С. Клочурак, Ф. Ревай та багато інших.
Однак започаткована ними справа дістала своє продовження. Змушені емігрувати до США, до кінця 70-х - середини 80-х років продовжували свої офіційні репрезентативні функції прем'єр Карпатської України Ю. Ревай, голова Сойму Карпатської України А. Штефан та його заступник С. Росоха, секретар Сойму Л. Романюк. Представник уряду Карпатської України входив до Уряду Української Народної Республіки в екзилі на правах заступника голови уряду. Таким чином була забезпечена спадковість та легітимність державотворчих змагань українців майже до кінця ХХ ст. З передачею повноважень екзильного уряду України його останнім Президентом і Головою Проводу ОУН М. Плав'юком в 1992 р. Президенту України Л.Кравчуку незалежна Україна офіційно стала правонаступником УНР та Карпатської України.
Висновки
З вищенаведеного можна зробити наступні висновки:
Після розпаду Австро-Угорщини більшість населення Карпатської України не бажала залишатись у складі Угорщини, навіть у автономній "Руській Країні". На Всенародних зборах угорських українців у Хусті 21 січня 1919 року було ухвалено з'єдиненнє українських комітатів зі Соборною Україною.
Проблема Карпатської України восени 1938 року стала однією з провідних у європейській політиці. Крім Німеччини, свою зацікавленість у подальшій долі Карпатської України демонстрували Угорщина та Польща. Особливо активною була Угорщина, яка домагалася відокремлення чехословацької території, заселеної угорцями, і надання словакам і західним українцям права на самовизначення. Польща підтримувала угорські загарбницькі плани, сподіваючись на те, що коли буде встановлено спільний угорсько-польський кордон у Карпатах, і вона матиме змогу створити державу між Балтійським і Чорним морями, щоб протидіяти Німеччині та СРСР.
Та вже 2 листопада 1938 року за рішенням німецько-італійського арбітражу у Відні Карпатська Україна мусила віддати Угорщині 1 856 км кв. своєї території з населенням 180 тис. жителів, куди входили найбільші міста: столиця Ужгород та Мукачеве. Уряд переїхав до нової столиці -- Хуста. Це рішення було своєрідним авансом для Угорщини, яку Німеччина намагалася перетворити на свого сателіта. Водночас, зберігши Карпатську Україну, Гітлер залишив у своєму активі серйозні засоби тиску не тільки на Угорщину, яка не отримала всього, чого бажала, а й на Польщу та СРСР, за рахунок територій яких могла з часом бути створена Велика Україна.
А ще 26 жовтня 1938 року, за рекомендацією Берліна, уряд Чехословаччини звільнив із посади прем'єр-міністра Бродія, який виступав за приєднання Закарпаття до Угорщини. Новим прем'єр-міністром став доктор теології о. Августин Волошин, який заснував і очолював Народно-християнську партію.
В останні місяці 1938 року Гітлер розпочав демонстративно підтримувати Карпатську Україну. 7 грудня було підписано німецько-карпатсько-українську угоду. До Хуста розпочали з'їжджатись дипломати, навіть уряд Японії вирішив заснувати тут консульство, що свідчить про досить серйозне сприйняття намірів Гітлера створити Велику Україну.
12 лютого 1939 року відбулися вибори до сейму Карпатської України. У них взяли участь 92,5% населення, з них 92,4% проголосували за Українське національне об'єднання (УНО), яке очолював Августин Волошин. Створено Українську національну оборону, що була реорганізована у Карпатську Січ, яку очолив Дмитро Климпуш. На Закарпаття з Галичини переходило багато членів ОУН. Однак для створення міцної держави та її надійної оборони не вистачало ні часу, ні засобів, ні кадрів.
А Берлін знову змінив орієнтацію і став шукати союзу з Москвою. За таких умов від українських планів треба було відмовитись. Тож 6 березня 1939 р. Гітлер вирішив остаточно ліквідувати залишки Чехословаччини, окупувавши Богемію та Моравію і давши дозвіл на створення незалежної Словаччини та окупацію Угорщиною Карпатської України.
У ніч з 13 на 14 березня 1939 р. угорська армія розпочала воєнні операції біля Мукачевого. За цих обставин Августин Волошин на Хустському радіо проголосив цілковиту самостійність Карпатської України, надіславши до Берліна телеграму, у якій зазначалося, що самостійність проголошено під охороною рейху. У відповідь Німеччина не тільки відмовила у підтримці, а й порадила не чинити опору угорським військам. А. Волошин сказав тодікореспондентові аґентства Рейтер: "Німці ганебно нас обманули..."
Карпатська січ, яка на той час налічувала в своїх лавах 10-12 тис. погано озброєних стрільців, чинила відчайдушний опір агресії, але після 5 днів запеклих боїв територія Закарпаття була окупована. Ще три тижні тривала партизанська війна. Саме в Карпатській Україні пролунали перші постріли війни, яка за кілька місяців стала Другою світовою.
Список використаної літератури
1. Болдижар М. Закарпаття між двома світовими війнами: Матеріали до історії суспільно-політичних відносин: У 2-х ч. - Ужгород, 1993.
2. Белень М. Карпатська Україна в портретах: Науково-популярне видання. - Ужгород, 1998.
3. Вегеш М.М., Віднянський С.В. Країни Центрально-Східної Європи та українське питання. 1918-1939. - К.-Ужгород, 1998.
4. Вегеш М.М. Карпатська Україна 1938-1939 років у загально-європейському історичному контексті: У 2-х т. - Ужгород, 1997.
5. Вегеш М. Карпатська Україна і Німеччина 1938-1939 років. - Ужгород, 1996.
6. Вегеш М., ЗадорожнийВ. Велич і трагедія Карпатської України. Ужгород., 1993. - С. 25-26.
7. Гунчак Т. Україна: перша половина XX століття. - С. 217.
8. Жуковський А., Субтельний О. Нарис історії України. Львів, 1992 -С.116.
9. Кандиба-Ольжич О. Вояки-будівничі // Голос України. - 1994.- 12 берез.
10. Литвин М. P., Науменко К. Є. Історія галицького стрілецтва. - С. 217.
11. Росоха С. Сойм Карпатської України: В 10-ліття проголошення самостійності. - Львів, 1991.
12. Стерчо П. Карпато-українська держава: До історії визвольної боротьби карпатських українців у 1919-1939 роках. - Львів, 1994.
13. Химинець Ю. Закарпаття - земля української держави: Нотатки з історії Закарпаття. - Ужгород, 1991.
Loading...

 
 

Цікаве