WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Незалежна Карпатська Україна - Реферат

Незалежна Карпатська Україна - Реферат

постали майже в кожному населеному пункті Карпатської України. Імена молодих закарпатських українських націоналістів С. Росохи, І. Рогача, І. Рожко-Ірлявського за рівнем їх громадського авторитету в середині 30-х років стояли в одному ряду з видатними і визначними діячами Закарпаття. А І. Рогач став особистим помічником А. Волошина.
Сьогодні слід відверто визнати, що саме ідеї українського націоналізму стали тією консолідуючою силою, під впливом якої свідомість переважної частини населення краю в історично короткий термін зробила колосальний стрибок від політичного русинства та локалізму до розуміння себе в загальноукраїнському контексті як частини єдиної нації.
1938 року гітлерівська Німеччина прилучає до себе спершу Австрію, а згодом чинить тиск на Чехословаччину, домагаючись територіальних поступок. Карпатська Україна стала об'єктом домагань з боку Угорщини та Польщі, які почали претендувати на її землі.
За таких умов національно-патріотичні сили Закарпаття за допомогою ОУН розпочали відкриту боротьбу за незалежну українську Карпатську державу. У відозві Теренової Екзекутиви ОУН, поширеної по всій території Карпатської України закликалося:
"Надходить великий час! Закарпаття мусить стати Самостійною Українською Державою! Воно мусить стати зародком одної великої Самостійної Соборної Держави від Попраду і Татрів аж до Каспійського моря і гір Кавказу!
Стати цим зародком мусить бути для нас найбільшою честю! Ми будемо горді, що якраз ми перші будемо тими, що зачнуть відбудовувати Українську Державу! Що ми поможемо нашим братам скинути московське, польське й румунське ярмо! В цій відбудові поможе нам тільки єдність народу, велика віра в свої сили й віра в те, що Бог призначив нас повести свій нарід до Волі!".
Визвольні змагання карпатських українців знайшли широку підтримку з боку українських організацій у Європі (особливо активно виступали українці Галичини) та Північній Америці, де заходами Проводу ОУН та націоналістичної Організації Державного Відродження України у головних містах США відбулися багатолюдні мітинги й маніфестації, постав Комітет оборони Закарпаття в Америці.
На хвилі загального національного піднесення Перша Руська (Українська) Центральна Народна Рада на чолі з Августином Волошиним, яка об'єднувала широке коло українських партій та організацій національно-патріотичного спрямування, перетворилася на провідну політичну силу краю. 4 вересня 1938 р. за ініціативою С. Росохи та І. Рогача засновується молодіжна напіввійськова організація Українська Національна Оборона. В короткий термін до її лав вступило близько 15 тис. членів.
За цих умов, під гаслом створення єдиного національного українського фронту та здобуття автономії Закарпаттям у складі Чехословаччини, 8 жовтня 1938 р. об'єднана українська делегація виїхала до Праги. Після кількох днів складних переговорів чеський уряд вимушено пішов на поступки і затвердив перший уряд сфедерованої з чехами і словаками Карпато-Української Держави.
А 22 листопада 1938 року Парламент Чехо-Словацької Республіки ухвалив закон про автономію Карпатської України.
Однак процес національно-державного будівництва українців Закарпаття наразився на змову Польщі та Угорщини (підтримуваних Німеччиною та Італією) щодо передачі Карпатської України під владу Угорщини.
За несправедливими умовами Віденського арбітражу від 2 листопада 1938 року, до Угорщини мали відійти Ужгород, Мукачеве та Берегове. Центральні українські установи вимушено перебралися до Хуста. Перед постійною збройною загрозою з боку Угорщини та Польщі Організація Національної Оборони була реорганізована на ОНО "Карпатська Січ", яка мала яскраво виражений воєнізований характер і структуру. На заклик нового Голови Проводу ОУН полковника А. Мельника захищати Карпатську Україну прибула ціла низка авторитетних діячів організації, в т. ч. його заступник О. Ольжич (Кандиба), досвідчені військові старшини - генерали М. Капустянський та В. Курманович, Я. Барановський, М. Гузар-Колодзінський, З. Коссак, С. Сулятицький, Я. Оршан-Чемеринський, М. Бажанський, М. Михалевич, М. Чирський, В. Комаринський, Ю. Таркович та інші, влившись у структури Карпатської Січі та сформувавши її Генеральний штаб.
З метою повної реалізації принципу народовладдя уряд на чолі з А. Волошиним оголосив вибори до Першого Сойму Карпатської України. До того ж, рішенням федерального уряду Чехословаччини від 23 грудня 1938 р. в країні було припинено діяльність усіх політичних партій. Тому з огляду на майбутні вибори в середині січня 1939 р. національно-патріотичними силами Закарпаття, серед яких домінувала ОУН, у Хусті було засновано Українське Національне Об'єднання. За свідченнями А. Волошина, ідейною основою політики УНО став український націоналізм, до об'єднання влилися колишні члени багатьох партій та організацій. У короткий термін почали діяти його 200 низових осередків.
12 лютого 1939 року відбуваються на території Карпатської України вільні вибори. Діставши 92,8% голосів виборців, УНО переконливо виграло вибори.
В умовах розпаду Чехословаччини та спираючись на право націй на самовизначення, 14 березня 1939 року голова уряду Карпатської України о. Августин Волошин оголосив її повну державну незалежність. А 15 березня 1939 року Перший Сойм Карпатської України ухвалив Конституційний закон.
Після прийняття цього закону Сойм обрав о. А. Волошина першим Президентом Карпатської України, який, склавши присягу перед головою Сойму А. Штефаном, затвердив новий уряд тепер вже суверенної Карпатської України на чолі з Ю. Реваєм, як прем'єром.
Таким чином, Карпатська Україна стала незалежною державою українського народу, дотримавшись всіх демократичних державно-правних засад, прийнятих у цивілізованому світі.
Та вже 15 березня 1939 рокуодночасно на трьох напрямках 100-тисячна угорська армія вдерлася на територію Карпатської України. Президент і головнокомандуючий Августин Волошин дав наказ захищати молоду державу. Організацію Національної Оборони "Карпатську Січ" було проголошено регулярною армією. Уряд Карпатської України оголосив загальну мобілізацію. Однак озброїти вдалося лише трохи більше тисячі бійців.
Під керівництвом начальника штабу М. Колодзінського січовики мужньо обороняли столицю, стримуючи угорську армію на Красному Полі під Хустом. Того ж дня на квартирі Президента А. Волошина відбулася нарада. Угорський парламентер вимагав негайної капітуляції. Цього домагався і німецький консул в Хусті Гофман. Присутній на нараді Колодзінський відповів, що в словниковому складі українського націоналіста такого поняття, як "капітуляція" немає. Жменька озброєних гвинтівками січовиків протягом кількох днів тримала фронт проти всієї угорської армії, а окремі партизанські загони згодом боролися ще впродовж кількох тижнів. Власне, саме їхня героїчна боротьба дала змогу Сойму Карпатської України ухвалити історичні рішення та забезпечила евакуацію уряду.
Ідея суверенної Карпатської України не згинула разом з окупацією Закарпаття мадярською армією. Президент та уряд Карпато-Української Держави були впевнені, що рано чи пізно політична кон'юнктура може змінитися. Тож важливо було зберегти легітимний характер демократично обраної влади Карпатської України з огляду на можливий розгляд питання її долі міжнародними
Loading...

 
 

Цікаве