WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Незалежна Карпатська Україна - Реферат

Незалежна Карпатська Україна - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Незалежна Карпатська Україна
ПЛАН
Вступ
1. Соціально-політичне становище Закарпаття на передодні виникнення Карпатської України
2. Українське питання у міжнародній політиці напередодні другої світової війни. Проголошення автономії Карпатської України
3. ОУН і Карпатська Україна. Кінець Карпатської України
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Актуальність даної теми очевидна, оскільки не так давно - 65 років тому на крихітній частині розділеної тоді між різними державними утвореннями української землі, здійснилася заповітна мрія українців - створення своєї держави. 15 березня 1939 року в Хусті, на засіданні Сойму (обраному 12 лютого 1939 року, за Українське Народне Об'єднання проголосувало - 92,4 відсотка виборців з тих, які прийняли участь в голосуванні) було проголошено незалежність Карпатської України. Президентом став Августин Волошин.
Сойм ухвалив закон, який містив такі положення: " 1. Карпатська Україна є незалежна держава. 2. Назва держави є: Карпатська Україна. 3. Карпатська Україна є республіка з президентом, вибраним Соймом Карпатської України, на чолі. 4. Державна мова Карпатської України є українська мова. 5. Барва державного прапору Карпатської України є синя і жовта, при чому барва синя є горішня, а жовта долішна...". Було також затверджено нинішній гімн України - "Ще не вмерла Україна..." Сойм затвердив організацію народної оборони "Карпатську Січ".
До цього визначного акту тодішня Підкарпатська Русь, яка була складовою частиною новоствореної Чехословаччини, пройшла складний шлях свого політично-національного відродження у період між двома світовими війнами, поборюючи реакційні течії тутешняцтва, мадяронства, русофільства. В цій напруженій боротьбі за перемогу української національної ідеї визначну роль відіграли культурно-просвітницьке товариство "Просвіта", пластунський рух, національно свідоме учительство, зорганізоване в "учительській громаді".
З дозволу Гітлера, для якого українська проблема була неприйнятна, Угорщина розпочала 13-14 березня 1939 року окупацію Карпатської України. Багатотисячній регулярній армії загарбників протистояли солдати Карпатської Січі, яка на той час була в стадії становлення. Спротив чинився по всій лінії наступу окупантів від Перечина до Хуста. Кровопролитний бій відбувся на Красному полі поблизу Хуста. Це місце стало Крутами Карпатської України. Якщо глянути на значимість цієї історичної події з погляду віхи світової події, то Красне поле символізує збройний спротив фашизму, який тут дістав перший відчутний опір у Другій світовій війні. А це вже справа історичної науки, яку дату вважати початком тієї страшної війни.
Доля ж президента Карпатської України закінчилася трагічно в Лефортовській катівні. Велич о. д-ра Августина Волошина як культурно-національного і громадсько-політичного діяча Закарпаття полягає в тому, що в умовах іноземного поневолення зумів консолідувати закарпатських українців на боротьбу за свою державність, утвердити українську національну ідею за Карпатами. Від подій 1938-1939 рр. на Закарпатті, в епіцентрі яких був А. Волошин, розпочинається новий відлік в історії закарпатських українців, який завершився у 1991 р. проголошенням незалежної Української Держави.
Августин Волошин повертається до нас і як вчений - педагог, філолог, письменник і публіцист. Його спогади, наукові праці з історії педагогіки, церковно-релігійного життя, дослідження з мови й літератури, п'єси не втратили свого наукового, виховного та ідейно-естетичного значення. Творча спадщина А. Волошина цілком заслуговує, щоб посісти належне їй місце в науковому, культурно-історичному й політичному розвитку Закарпаття і всієї України XX ст.
1. Соціально-політичне становище Закарпаття
на передодні виникнення Карпатської України
Після розпаду Австро-Угорщини більшість населення Карпатської України не бажала залишатись у складі Угорщини, навіть у автономній "Руській Країні". На Всенародних зборах угорських українців у Хусті 21 січня 1919 року було ухвалено з'єдиненнє українських комітатів зі Соборною Україною.
Ось як пише про ці події тодішній заступник секретаря закордонних справ ЗО УНР Михайло Лозинський: "Одначе рішень сих зборів не довелося перевести у життє. Українські відділи, які з Галичини вступили на територію угорської України, мусіли уступити перед переважаючими силами Чехів і Румунів, які з двох сторін, з заходу і сходу, посунулись на українську часть Угорщини.
Тим часом чеське правительство розвинуло сильну міжнародню акцію за прилученням української части Угорщини до Чесько-Словацької Республіки. Президент Масарик вже в грудні 1918 р. в своїм посланію до чеських Національних зборів зазначив, що т. зв. Карпаторуси, себто угорські Українці, через своїх представників у Америці заявилися за злукою з Чехо-Словаччиною. Масарик мав на думці договір, який він заключив у Америці з д-ром Жатковичем, провідником українських еміґрантів з Угорщини. На основі сього договору призначено Жатковича на голову автономного правительства Закарпатської України, якій договір обіцював автономію в рамках Чесько-Словацької Республіки".
На з'їзді у Гомстеді в липні 1918 року закарпатські українці, що проживали у США, висловились за приєднання Закарпаття до Галичини. Але Масарикові вдалось переконати їхніх провідників, і у листопаді 1918 року на з'їзді у Скрентоні більшість закарпатських імміґрантів обрала Чехословаччину.
10 вересня 1919 року Закарпаття офіційно увійшло до складу Чехословацької Республіки. 29 лютого 1920 р. у Конституцiї Чехословаччини з'явилася назва Пiдкарпатська Русь, а першим губернатором Закарпаття був призначений Георгій Жаткович.
Не завжди однозначно можна оцінювати ставлення президента Чехословаччини Масарика до українства. Томаш Масарик був насамперед творцем Чехословацької держави, і тому в політиці він керувався насамперед власними національними інтересами. Чехи, на відміну від українців, зробили у Першій світовій війні ставку на перемогу не Серединних держав, а Антанти. Тому їхні політичні лідери співпрацювали з урядами США, Британії, Франції та Росії (навіть більшовицької). На просторах колишньої Російської імперії, зокрема в Україні, з чеських та словацьких військовополонених у 1917-1918 роках формували національні військові частини, які планували використати у війні проти Німеччини та Австро-Угорщини.
Коли значну частину України взимку 1918 року захопили більшовицькі війська чехословацький легіон зберігав у цій боротьбі нейтралітет. Однак коли армія УНР разом з німцями розпочала наступ проти більшовиків у березні 1918 року, дійшло до боїв між українськими та чеськими частинами, які воювали на радянському боці...
Празька влада визнавала руський характер краю, дозволивши представникам місцевого населення обіймати адміністративні посади. Помітними були зрушення у розбудові національної освіти та піднесенні економіки. Чехословаччина надавала притулок іфінансову підтримку одразу декільком українським вищим навчальним закладам -- Українському вільному університету, Високому педагогічному інституту ім. Драгоманова у Празі, Українській господарській академії у Подєбрадах. Однак жодна з цих вищих шкіл не була заснована на українських етнічних землях, а у далекій
Loading...

 
 

Цікаве