WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Історія УПА: історіографія, архіви, спогади - Реферат

Історія УПА: історіографія, архіви, спогади - Реферат

України УГВР перестала існувати.
Найбільш поширеною формою боротьби були: наскоки, засідки, практикувалися й ланцюгові засідки. Найчастіше вони здійснювалися вночі і на закритій місцевості.
7 квітня 1945 року курінь УПА здійснив наскок на загін НКВС, що дислокувався у селі Посічі. У тригодинному бою загинуло понад 120 енкаведистів, у повстанців загинув один стрілець.
Засідки ж робилися найчастіше малими силами - чотою чи роєм, інколи сотнею чи куренем.
22 березня 1945 року сапери повстанської сотні "Летуна" неподалік Калуша висадили в повітря дволокомотивний поїзд з енкаведистами, які їхали для здійснення облав на УПА. Тоді загинуло понад тисячу енкаведистів.
Велике значення мали і закордонні рейди УПА. В інформаційному бюлетні УГВР у травні 1950 року про значення закордонних рейдів підрозділів УПА зазначалося: "В історії УПА окреме місце займають бойово-пропагандивні рейди поза кордони СРСР, на території так званих народно-демократичних республік, народи яких, опинившись під фактичним пануванням московсько-більшовицьких імперіалістів, стали природними союзниками українського народу, поневоленого більшовицькою Москвою. У 1945-47 р.р. відділи УПА відбули вже декілька таких рейдів: на територію Чехословаччини, Польщі, а також в межах СРСР на тер. Білоруської ССР…".
Від початку заснування й до червня 1946 р. УПА втратила в боях 10 тис.вояків. до того ж перегрупувавши сили після війни, Москва кинула їх проти УПА та підпілля ОУН, щоб зовсім ліквідувати опір компартійній владі й загнати волелюбний український народ у "єдиний і недєлімий Советський Союз".
УПА протрималась майже до 1952 року, а окремі відділи з різних куренів - до 1954 року.
Ця десятилітня боротьба Української Повстанської Армії показала, на що може бути здатний поневолений народ, щоб добитися найзаповітнішої цілі - свободи, але на превеликий жаль, крім перемог існує ще болюча і трагічна статистика злочинів загарбників проти свідомих українців. Коротко про деякі з них зараз і піде мова.
Поблизу річки Золота Липастоїть коло невеликого парку старовинний замок Винявських. Коли було розбито замуровані льохи цього замку, то там знайшли людські трупи. Чимало замордованих більшовиками і зв'язаних по декілька до купи понесла вода Золотої Липи. Про це знають мешканці сіл Посухів, Потутори, Саранчуки.
В бережанській тюрмі перед втечею більшовиків було 1500 в'язнів. Після оголошення "Акту проголошення відновлення Української держави" 30 червня 1941 року з них віднайшли приблизно сотню, а всіх інших перед втечею відступаючі частини більшовиків вимордували. Навіть в невеличкому містечку Буську недалеко від Львова в тюрмі НКВД залишило 40 трупів свідомих українських діячів. Крім цих трупів у в'язниці знайдено ще 50 тіл закатованих, переважно дівчат, в каплиці в парку.
В Добромилі в ямі-шибі, глибиною 36 метрів знайдено 77 трупів - жертв московського терору, а інших - 51 труп - в двох могилах на в'язничному дворі.
В Дубні, на Волині, вночі з 24 по 25 червня 1941 р. НКВД у в'язниці вистріляло і по-звірськи закатувало 547 чоловіків і жінок та позаколювало кілька немовлят, яких народили у в'язниці жінки-в'язні. В Заліщиках 60 вантажних вагонів з в'язнями було облито горючою рідиною і запалено.
В золочівській тюрмі знайдено тіла по-звірськи закатованих 649 осіб, в ямі перед в'язницею було відкопано 432 особи, облитих бензином. В другій ямі на подвір'ї відкопано 217 осіб, яких паталогоанатоми, дослідивши, визнали живцем похованими.
Описів катувань українських патріотів є ще надзвичайно велика кількість. Про них описано і в книзі Степана Галамая "Боротьба за Визволення України" і в чудовій книзі Михайла Андрусяка "Брати грому", один з головних героїв якої, а саме сотенний Кривоніс - Мирослав Симчин, 6 років воював в УПА проти мадярських та більшовицьких загарбників, 11775 днів і ночей провів у комуністичних концтаборах і в'язницях…
Довгорічна боротьба УПА проти велетенської Московської імперії і Німеччини є переконливим доказом того, якою грізною силою може бути повстанська армія.
"Феномен УПА, якою командував генерал Роман Шухевич, заключається в тому, що вона в дуже короткий час зуміла вплинути на свідомість людей і організувати спротив іноземним зайдам, налагодити вишкіл старшинських кадрів, протистояти проти німців, мадярів, румунів, радянських партизан, десантних загонів НКВС, Армії Крайової та частин Червоної Армії, воюючи при цьому без власного тилу", - писав Г.Бурнашов. Крім того, повстанська армія проводила державницьку роботу, створивши УГВР. Досвід УПА вивчають в академії генерального штабу армії США, вивчали на Кубі, в Афганістані; її вважають воюючою стороною в Другій світовій війні. Але цю роль, на жаль, не можуть зрозуміти деякі кола в Україні.
Проте, цьогорічними зусиллями політичної фракції "Наша Україна" у порядок денний сесії Верховної ради України внесено законопроект "Про відновлення історичної справедливості в боротьбі за свободу і незалежність України" (автори: Я.Кендзьор, Б.Костинюк, І.Стойко). Законопроект передбачає визнання воюючою стороною в Другій світовій війні ОУН-УПА; боротьба ОУН-УПА визнається національно-визвольною і рухом опору тоталітарному режиму, а вояки ОУН-УПА - ветеранами руху опору.
Використана література:
1. Бібліотека Українського Націоналіста. - ч.2. - Хмель С.В. "Українська партизанка" (з крайових матеріалів). // "Шлях Перемоги" - Львів, 1994. - 128 с.
2. Бурнашов Г. В. Полководець УПА (видання перероблене і доповнене). - Івано-Франківськ, 1999. - 304 с.
3. Бурнашов Г. В. Лицарі честі і чину. - Івано-Франківськ. - Вид-во "Нестор",1998. - 258 с.
4. Галамай С.П. Боротьба за визволення України. 1928-1989 рр.. Репринт. вид. - Львів: "Каменяр", 1993. - 343 с.
5. Літопис УПА - Т.19. Група УПА "Говерля". Книга друга: спомини, статті та видання історичного мемуарного характеру. / Зібрав і упор. П.Содоль. - Торонто. - Львів, 1993. - 359 с.
6. Лебедь М. УПА: її генеза ріст і дії у визвольній боротбі країнського народу за Українську Самостійну Соборну Державу. - І частина.Німецька окупація України. Репринт. вид. - Дрогобич: "Відродження", 1993. - 208с.
7. Мірчук П. Українська Повстанська Армія. 1942-1952.(Документи і матеріали). - Львів, 1991. - 466 с.
Loading...

 
 

Цікаве