WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Військово-політичні міжслов’янські конфлікти другої половини XVI століття - Курсова робота

Військово-політичні міжслов’янські конфлікти другої половини XVI століття - Курсова робота

Гульський. І на початку березня 1592 року комісари прибули до Фастова, звідки почали вести переговори з козаками. Декілька разів вони вимагали від повстанців припинити будь-які дії, видати Косинського, але козаки не погодились на таку пропозицію і продовжують свої напади ще з більшою силою. Повстання починає охоплювати Київщину, Східне Поділля і Волинь. Так можна відмітити волинський похід на початку 1593 року, загін селян і козаків чисельністю в декілька тисяч чоловік під проводом Косинського вирушив на Волинь. І 23 січнядоре озброєне та споряджене панське військо під командуванням В.К.Острозького і інші повстанці на чолі з К.Косинським зустрілися під містечком П'ятка на Волині. Більша частина повстанського війська була озброєна переважно косами, ціпами. Стояли люті морози, земля померзла, окопатися було неможливо, Проте повстанці майже тиждень мужньо відбивали атаки супротивника. Шляхта зазнала відчутних втрат і змушена була розпочати переговори. Було досягнуто угоди. Перед реєстровими слухняно служити королеві і скинути К.Косинського з гетьманства, і не робити походів на "волость". А також Острозький зажадав особистого вибачення Косинського, який впав на коліна перед старим князем і просив вибачення . Так ганебно завершилось повернення Косинського на Запорожжя. Але Косинський не припиняє боротьби. Зібравши нове військо у травні 1593р. двохтисячний загін рушив під Черкаси - "на волость". Обложений у Черкасах місцевий староста княз О.Вишневецький змушений був піти на переговори з повстанцями, дав їм гарантії на володіння майном, на вольний перехід із Січі в міста і села, і звідти на Січ. Водночас упевнившись у неможливості власними силами придушити повстання, княз під приводом мирних переговорів запросив Косинського у свій замок і там підступно вбив його.
Існує легенда, що Косинського зрадою захопили у полон і живцем замурували у католицькому монастирі . Також козаки ще здійснили похід на Київ і оточили його, проте звістка про напад татар на Січ змусила козаків повернутись на Запоржжя.
Так саме по собі закінчилось перше козацьке повстання на Україні. У більш широкому плані воно було тільки першим етапом великого козвцького руху 1591-1596рр. Короткий і точний підсумок цим подіям дав польський хроніст Р.Гейденштейн: "Був то дуже важливий випадок, бо Косинський першим дав початок тим розрухам козацьким, які потім вибухнули під проводом Лободи і Наливайка" .
Значення діяльності особисто Криштофора Косинського полягало у тому, що він зміг відобразити козацькі настрої і надати боротьбі козацтва досить організованих форм.
Щож до другого періоду повстання під проводом С.Наливайка то тут простежується помітна особливіст: майже всі повстання починаються з важкої образи провідника, що й призводило до його акту помсти (згадаймо К.Косинського, який був якось ображений Острозьким і далі за помсту в своїх змаганнях не пішов, через що й повтання мало більше деструктивний, як конструктивни характер). Це саме було і в Наливайків: його родина, живучи в Гусятині, мала ворога - гусятинського дідича Мартина Калиновського, який побив батька братів, від чого той помер. Після чого родина переселилася в Острог. В.Доменицький називає Наливайків кушнірами, інші дослідники - шевцями. С.леп'явко, підставно гадає, що вони були із зубожілого боярського роду, який уже міг займатися ремеслом . С.Наливайко спершу вступив до військового почту князя К.Острозького. Польський хроніст Белоський пише: "Се був красень із себе, людини видатна, якби він тільки на добре повернув те, що йому Бог дав; до тогож і чудовий пушкар". Також він брав участь у боротьбі у битві під П'яткою (лютий 1593р.) на чолі загону особистої охорони князя К.Острозького, де було завдано зачних втрат К.Косинському. Але Наливайко вже тоді, очевидно, мав певні задуми, які саме, годі сказати, але принаймні він вважав за потрібне помиритися із Запорізькою Січчю, яка дихала на нього вогнем за участь у присмиренні К.Косинського, тобто за войну супроти своїх. Також наприкінці ХVI ст. намітився виразний розлом між українським панством, яке дедалі більше денаціоналізувалося і виступало заодно із польськими нахідниками, руйнуючи давні вольності селян та міщан, захоплюючи землі й накладаючи новітні шляхетські господарства, які самоорганізовувалися, і маючи прихильну собі оружну силу у формі козацтва, не тільки опиралися натиску верхів, а певною мірою переставали вважати ті верхи своїми. Також С.Леп'явко переконливо говорить, що Наливайко "скористався можливістю розгорнути самостійну діяльність, маючи в руках могутній козир, як благословення найбільш могутнього магнатського роду в Україні" Також щодо державотворчих планів, то можна вважати, що Наливайко прийшов до них після молдавських походів, де він починає захоплювати Брацлавщину. Повстання міщан Брацлава почалося навесні 1594р., коли на Брацлавщині почав організовувати свої селянсько-козацькі загони С.Наливайко, який мав тісні зв'язки з керівником повсталих Брацлава Романом Титченком. І 24 березня повстанці здобули собі замок і звільнили мість від польсько -шляхетської адміністрації. А у вересні 1594р. у Брацлав повернувся із молдовського походу С.Наливайко з козацькими військами. Він вимагав від шляхти давати "стеції" для козаків, підтримував боротьбу повсталих міщан з шляхтою і старостинським урядом. Про це ми довідуємось з документу, виявленого у фонді Оссолінських: "С четверга на пятницу,- свідчить він,- на том местцу з иншою некоторою шляхтою, которые теж справы свое на тых же роках земских в Брацлавли мели неподалеку их станови ж через долину на особливом становиал у своем ноговал и кгды было сполночи с бургомистры, радгами, лавниками и всеми мещаны маючи з собою на помоче з разных месць многих помочников и голтайства, а межи иншими Наливайка з бургою… одних до смерти позабивали, других поранили с куреныв загнали, до всей маетности злупили и розбили" .
Після цього погрому шляхти під Брацлавом і королівським замком, де була артилерія, повністю заволоділи міщани і козаки. Вони захопили градські книги, заровадили міське самоврядування, шляхту змусили до стецій. Король тоді з тривогою писав про те, що козаки і міщани переслідують шляхту, що повстанський рух поширився на всю Брацлавщину, що повстанці пустошать маєтки, вбивають шляхту, захоплюють замки та міста. Після цього вдалого походу повстанці у кінці листопада 1594р. осідають на Поділлі, як описує Сергій Леп'явко: "На загальному колі козаки вирішили встановити повний контроль над місто і околицями. По довколишніх маєтках було розіслано універсали з вимогою, щоб їм там живність всіляку посилали". Реквізиції були поставлені на регулярну основу. По селах їздили спеціальі постачальники, які описували шляхетські господи в околицях. Отже, козаки встановлювали свій лад, тобто самоорганізовувались, що, зрештою, й ставало початком козацької держави. Після цих вдалих походів С.Наливайко починає активний
Loading...

 
 

Цікаве