WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Військово-політичні міжслов’янські конфлікти другої половини XVI століття - Курсова робота

Військово-політичні міжслов’янські конфлікти другої половини XVI століття - Курсова робота

жителям Дерпта. Шуйський прийняв найенергійніші міри, щоб зберегти життя, спокій і багатство жителів, не допускаючи ніяких образ і насильства населення. Все це свідчило про твердий намірруського керівництва міцно утвердитися у Лівонії.
Після таких перемог Росії, жителі Лівонії були безпорадні, всі звинувачували магістра Фюрстенберга у поразці. І він відмовляється від своїх повноважень. На його місце рицарі вибрали більш молодого і енергійного Кетлера. Саме вибрання Кетлера знаменувало перемогу того угрупування, яке прагнуло зблизитись із Польщею і Литвою, і і готове було іти на значні поступки Сигізмунду ІІ Авгстові, щоб тільки позбавитись від грізного "московита". Так переговори з Сигізмундо ІІ Августом вів голова польсько-литовської партії Гатард Кетлер, який пізніше став великим магістром замість перестарілого Фюрстенберга. Вони відбулись у Вільно 31 серпня 1559 року, де Сигізмунд ІІ Август прийшов в свою "клієнтеллу і протекцію" Орден. Також королівський протекторат був поширений і на рижського архієпископа. Король зобов'язувався захищати лівонських феодалів від Росії, взамін він отримував південно-східну частину країни. Цей договір у Вільно був важливим рубежем у ході Лівонської війни. Війна між Російською державою і німецько-лівонськими військами перетворилась на Лівонське успадкування між всіма зацікавленими в балтійському питанні державами. Так за Сигізмундом ІІ Августом в лівонські події активно вступили Данія. Також у кінці липня 1561 р. поспішила заволодіти своєю долею і Швеція. Але в цей період, незважаючи на сприятливі для російської держави обставини, майже підчас повного підкорення Лівонії, у військових і політичних планах російськоо керівництва проходиь непердбачуваний поворот. Лівонії було представлено перемир'я - з березня по листопад 1559р. Які були причини продовження перемир'я. Напевно, основною причиною було те, що у цб війу починають вступати Швеція і Данія. І тому Росія укладає мир, щоб оцінити ситуацію і бути готовою до нового удару. І другою важливою причиною була постійна боротьба із питань внутрішньої і зовнішьої політики, яка проходила в кінці 50-хр. при дворі Івана Грозного.
1560р. російські війська ознаменувались рядом важливих перемог. Так 9 лютого військам, які знаходились під командуванням І.Ф.Мстиславського, П.І.Шуйсько і В.С.Серебряного вдалось взяти сильно укріплене місто Марієбург. Також у травні 1560р. великі сили руської армії були кинуті на Феллін, це був найкращий замок у Лівонії. Щодо Польщі, то Сигізмунд ІІ Август не поспішав допомагати лівонцям, він чекав поки подальші військові невдачі повинні були заставити лівонських феодалів піти на повне підкорення Польщі. 1561р. також був роком подальших військових успіхів руських військ у Прибалтиці. І саме у цьому році 28 листопада 1561р. Віленським договором всі Орденські володіння переходили під владу Литви і Польщі. Останній великий магістр Ордену Г.Кетлер ставав васалом польського короля. Офіційно договір про підкорення Лівонії був підписаний в Ризі у лютому 1562р.
І тепер Росії протичтояла вже не розділена внутрішніми чварами Лівонія. Вона зіткнулась з притензіями Литви, Швеції, Данії. Руському керівництву належало вирішити, яка із держав була головним противником. І тут Іван Грозний знову показує свій талант ведення війни. Він укладає у 1561р мир із Швецією на 20 років, де Ерік XIV брав на себе обов'язок не давати допомоги у війні проти Росії польському королю і магістру Лівонського Ордену. І на початку 1563р. руське командування направило основний удар проти важливого польського замку Полоцьк. Цей напрямок теж був досить добре статегічно обдуманий. Із переходом до руських Полоцька в їх руках зосереджувався ключ по найважливішому для Прибалтики водному шляху по Західній Двіні. Разом з тим взяття Полоцька відкривало для руської армії шлях до столиці Великого князівства Литовського - Вільно. Після довготривалої бротьби 15 лютого 1562р. Полоцьк був взятий. Зазнавши вагому поразку лтовці почали вести мирні переговори. Російські дипломати вимагали, щоб литовці віддали Київ, Волинь і навіт Галицькі землі, литовські посли вимагали Новгород, Псков, Полоцьк, Смоленськ. Безперечно жодна із сторін на такі умови погодитись не могла. І тоді литовські дипломати просили продовжити перемир'я на пів року. Але руське керівництво прагнуло на довший час вивести Литву із гри і розв'язати руки для завершення завоювання Прибалтики. Тому вони пригнули заключити перемир'я на 10-15 років. Але литовське посольство відмовилось прийняти такі умови і знову відновлено військові дії. Але Росія була досить виснажена у цій боротьбі і вона йде іще на один крок. В 1564 році цар видав проект відбудови розореного Лівонського Ордену. Пропонувалось, що Орден буде знаходитись під протекторатом руської держави, великим магістром повинен був стати Фюстенберг. Спадкоємцем назначився син Г.Кетлера - Вільгельм. У випадку успіху цього плану Литва, а також Швеція і Данія позбавлялись усіх юридичних прав на лівонські території.
Отже, ми бачим, що переговори з Фюрстенбергом змінили куср руської зовнішньої політики в балтійському питанні. Мова йшла про те, щоб відкрити Руській державі вихід до балтійського побережжя не шляхом прямого включення усієї Прибалтики в склад Росії. Але всі переговори з Фюрстенбергом закінчились повною поразкою російської дипломатії. Також для російського керівництва постала нова проблема - Люблінська унія 1569р. між Литвою і Польщею. Лівонія вважалась загальним володінням як Литви так і Польщі. Але тут важливу роль знову зіграла руська дипломатія. В травні 1570 р. було проведено преговори з польсько-литовським посольством, які закінчились укладенням трьохрічного миру.
І так провівши вдалі переговори з Річчю Посполитою, Іван Грозний знову починає активні військові експедиції на Лівонію. Цим подіям активно сприяв яскравий тріумф російської дипломатії. А саме в Лівонії було проголошено нового короля і ним став герцог Магнус, який був одружений на племінниці Івана Грозного Євфимії Володимирівні. Також вступаючи в союз з Магнусом Грозний розраховував на союз з Данією. І 21 серпня 1570р. головний удар російської армії було направлено на Ревель. Успіх цього походу забезпечував Росії все Балтійське побережжя до Риги. Але облога Ревеля тривала 30 тижнів і закінчилась відступом Магнуса і руських військ із міста. Основна причина невдачі цього походу була спричинена тим, що Данія у вирішальний момент не підтримала Росію. А саме Фріднріх ІІ мав рушити із своїм флотом до обложеного міста. Але Фрідріх ІІ пішов на договір з Швецією, тим самим розв'язавши руки Юхиму ІІІ. Також в цей період російська дипломатія була зврнена до Речі Посполитої. Зі смертю в 1572р. короля Сигізмунда ІІ Августа припинилась династія Ягеллонів. В Речі Посполтій почалось безкоролів'я (1572-73), що супроводжувалось жорстокою передвиборною боротьбою. На Польський престол претендували Шведський король
Loading...

 
 

Цікаве