WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Військово-політичні міжслов’янські конфлікти другої половини XVI століття - Курсова робота

Військово-політичні міжслов’янські конфлікти другої половини XVI століття - Курсова робота


Курсова робота на тему:
Військово-політичні міжслов'янські конфлікти другої половини XVI століття
?
План
Вступ…………………………………………………………………………….3
1. Лівонська війна російсько-польський військовий конфлікт…………..….5
2. Загострення украйнсько польських відносин під час
козацько-селянських виступів кінця XVI ст……………………………..18
Висновок………………………………………………………………………..26
Список використаних джерел та літератури…………………………………28
Вступ
На території Центрально-Східної Європи станом на XVI ст. Існувало два могутні слов'янські політичні утворення, котрі опинилися по різні сторони барикад і неминуче мусили вступити в конфлікт.
У центрі Європи в другій половині XVI ст.(1569р.) утворилася Річ Посполита - східний "Легіон" католицизму, котра під гаслами поширення "правової віри" чинила запеклу експанчію на схід. Проте в цьому регіоні її натиск зустрівся із зустрічним, який вівся російською державою - активним "збирачем" руських земель. Конфлікти як на міждержавному рівні, так і внутрішні суперечності між слов'янами різних релігій, культур і, врешті - решт, цивілізацій, мали значний вплив на розтановку сил в тогочасній Європі, а перемога тієї чи іншої сторони - на подальшу її долю. Саме тому вивчення військово-політичних міжслов'янських конфліктів другої половини XVI ст. залишається актуальним.
По-перше, актуальність даної теми зумовлюється тим, що незважаючи на достатню висвітленість проблеми в історичній літературі, конкретного дослідження і досі не створено. Окрім того, авторам, наприклад, радянського періоду, важко було вийти за усталені ідеологічні рамки.
По-друге, актуальністьроботи полягає у величезному впливі, який мали ці події на подальшу долю всіх без винятку народів регіону. Тому потрібно скурпульозно рокрити витоки та причини міжслов'янських конфліктів, а також їх наслідки.
Об'єктом дослідження виступають військово-політичні міжслов'янські конфлікти другої половини XVI ст., як частина складного процесу міждержавних відносин.
Предметом дослідження є закономірності розгортання цих конфліктів, а також особливості розвитку кожного з учасників вказаного явища.
Хронологічні межі охоплюють період другої половини XVI ст., що позначився різкою активізацією конфліктів. Нижню межу тсановлять 50-ті рр. XVI ст., коли розпочалася багатолітня лівенська війна, одним з найважливіших наслідків якої стала поява Речі Посполитої, котра виникла в результаті об'єднання Польщі та вкрай ослабленого Великого князівства Литовського. Це надовго продовжило конфліктність і напруженість у регіоні. Верхню межу становлять 90-ті рр. XVI ст. - час заворушень в середині самої Речі Посполитої. Це були перші предвісники кривавих воєн, котрі незабаром матимуть тут місце, козацько-селянські виступи під проводом О.Косинського та С.Наливайка були одними з першихпроявів серйозних етно-національних, релігійних та соціально-економічних протиріч між панівною католицькою шляхтою і пригнобленими православними масами. Зазначені межі можна вважати значною мірою умовними, оскільки для того, щоб зрозуміти причини та передумови всіх цих подій, потрібно було звертатись до більш ранніх часів.
Мета цього дослідження полягає в якомога об'єктивнішому висвітленні міжслов'янських конфліктів. Потрібно вирішити в ході роботи такі завдання:
- розкрити причини, хід та наслідки російсько-польського конфлікту - Лівонської війни;
- показати загострення українсько-польських відносин, що вилились у козацько-селянські виступи кінця XVI ст.
Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що вміщені у роботі висновки, опрацьований і переосмислений фактичний матеріал можуть бути використані для створення інших видів наукових робіт, о також при підготовці до занять з відповідного курсу.
Структура курсової побудована за проблемним принципом, її зміст і постідовність виикладу матеріалу зумовлені логікою самої проблеми, а також метою і завдвнням дослідження. Робота складається зі вступу, з розділів, висновків та списку використаної літератури.
Розділ І. Лівонська війна: російсько-польський військовий конфлікт
Розглядаючи це питання слід визначити, що спонукало Росію вступати у Лівонську війну, які мала позитиви для Росії така зовнішня політика. Слід відзначити, що Росія до кінця 50-х років XVI ст., напередодні Лівонської війни являла собою могутню військову державу у Європі. І така могутня держава вже не могла задовільнитись старими досягненнями, Росіїї потрібно було здійснювати більш гостру зовнішню політику для реалізації своїх економічних потреб. І досить успішно реалізувати ці завдання російської зовнішньої політики зумів Іван Грозний. Він досить розумно і зважено реалізував початок своїх дій. Основним завданням було обрати напрямок своєї зовнішньої політики. А це не було так легко. В Росії існував гострий соціальний конфлікт між дворянством, як було вірною опорою самодержавства Івана Грозного, і реакційним боярством. Дворяни були зацікавлені у посиленні царської влади. Саме з її допомогою воно розраховувало розширити свій земельний фонд за рахунок боярських земель. І саме в цей період кінець 50-х - поч. 60-х років XVI ст. відбувається протиріччя між дворянством і боярством. Про ворожнечу між Іваном Грозним і "вибраною радою", яка виражала настрої боярства, свідчить сам цар. "Как же убо воспомяну,- писав він в першому посланні Курбському,- о германських градах супротивословне попа Селивестра и Алексея и всех вас на всяко время, еже би не ходити бранию, и какого убо, лукавого ради напоминания Датского короля, лето цело дасте рифлянтом збиратися?" . "Вибрана рада" підтримувала програму боротьби з Кримом і Туреччиною. Можливо, що одним із мотивів Бояр було прагнення за рахунок крупних завоювань на півдні задовільнити земельний голод дворянства і запобігти таким чином конфіскації державою боярських земель. Але Іван Грозний не пішов на таку пропозицію він чудово розумів чим це все може завершитись. Іван Грозний знав, що Росія не зможе воювати з могутнім Кримом. Починаючи війну Росії потрібно було мати вірних союзників, такими могли бути лишень Литва і Польща. Але польський король Сигізмунл ІІ Август вів обережну політику, щодо турецького питання. І польські феодали прагнули зберегти мирні відносини з Османською імперією, володіння якої підійшли близько до польського кордону. Оьже, Польща ні за яких обставин не погоджувалась на такий союз проти Османської імперії. І це досить чудоворозумів Іван Грозний. І тоді він звертається до інтересів дворянства і посадської верхівки, які відстоювали програму боротьби проти Прибалтики. Дворянство розраховувало на нові помісні землі в Прибалтиці. І також дворянство, яке втягувалось у ринкові відносини, потребувало у встановленні правильних торгових відносин з країнами Сходу і Заходу Європи. Особливо велике значення торгівля через Прибалтику мала для руських міст. Руські купці
Loading...

 
 

Цікаве