WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Коломия культурний центр західної. України в ХІХ – на початку ХХ ст. - Курсова робота

Коломия культурний центр західної. України в ХІХ – на початку ХХ ст. - Курсова робота

українського вчительства друкувались різні читанки, фольклорні збірники та художні твори українських письменників, публіцистів - Михайла Драгоманова, Івана Франка, Лесі Українки, Богдана Лепкого, Володимира Самійленка, Василя Стефаника, Леся Мартовича. Видання мали великий попит серед місцевого населення.
Були в Коломиї і дрібніші видавництва: "Жіноча бібліотека", "Мужицьке видавництво" під керівництвом Кирила Трильовського.
"Коломия - національно-видавничий центр, - сказав Микола Савчук, - бо саме тут до трудящого люду Галичини і інтелігенції ширилась прогресивна думка, а навколо друкарень і видавництв збиралися віддані українській справі люди. Саме на коломийських часописах і книгах формувалися майбутні гімназисти й студенти, митці, відомі релігійні і політичні діячі, майбутні січові стрільці і вояки УПА. Видавці Михайло і Теодор Білоуси хоч були москофільських поглядів, щиро і свідомо працювали на видавничій ниві. Вони постійно друкували газети, журнали, брошури, різні листівки, які розходились по всій Галичині і потрапляли за її межі. Першою листівкою у видавничій діяльності братів Білоусів був вихід 26 жовтня 1865 року першої в Коломиї газети "Голос народний".
З того часу місяць за місяцем, рік за роком виходили з білоусівських друкарень часописи, журнали, та інші періодичні видання. За підрахунками дослідників, з 1865 по 1912 рік було опубліковано 500 книг і брошур.
За наведеними у брошурі Миколи Савчука даними, в Коломиї видавалися з 1865 по 1916 роки понад два десятки газет.
У період ЗУНРу виходили в Коломиї такі українські газети: "Покутський вісник" (1918-1919), "Новини" (1919), "Громадський голос" (1919), "Учительський голос" (1919), "Січовий голос" (1919). У них публікувалися різні матеріали - економічні і політичні, художні твори письменників, статті вчителів на педагогічні теми, господарські поради, селянські вісті. На сторінках часописів читачі могли познайомитися з класичними творами таких українських письменників як Тарас Шевченко,Юрій Федькович, Іван Франко та інших. Цікаво, що в коломийській газеті "Голос народний" за 1867 рік був опублікований вірш-буклет "На пам'ятку шестих роковин смерти славного нашого батька Кобзаря Тараса Шевченка".
Другим відомим книговидавцем був Яків Оренштайн. В 1909 році він заснував в Коломиї видавництво "Галицька накладня". В ньому на початку ХХ століття видавались твори Тараса Шевченка, Івана Франка, Юрія Федьковича, Марка Вовчка, Пантелеймона Куліша. Як пишуть дослідники, всі книги з української і світової літератури видавалися під назвою "Загальна бібліотека". У післямові до першої виданої книги Богдана Лепкого "Начерк історії української літератури (До нападу татар)" видавець Яків Оренштайн писав: "Гадка Загальної бібліотеки виринула в кружку тутейших українців, щирих прихильників рідної культури, а нам припала честь перевести тую гадку в дію."
Я. Оренштайн обіцяв, що його видавництво опублікує багато книг з метою популяризації літератури серед народу. Він був переконаний, що в цьому йому допоможуть вчені міста, маючи на думці вчителів української державної гімназії. Було видано серію томів художньої прози українських письменників і деякі літературознавчі дослідження. У "Загальній бібліотеці" Якова Оренштайна на початку ХХ століття вийшло друком 60 книг.
???
переважної більшості видань дбали , насамперед, про політичну, економічну й культурну просвіту народу, орієнтували його на кращі світові набутки в різних галузях, формували національний світогляд, підводили думку своїх читачів-краян до необхідності здобути і побудувати вільну українську державу."
Жіночий рух і Коломия
В другій половині ХІХ століття зародилися в Галичині жіночі організації. Вони стали зародками жіночого руху. Вже на сторінках "Зорі Галицької" жінки піднімали голос за жіночі права.
Опираючись на Віденське товариство "Січ", Наталія Кобринська та її подруги провели в 1884 році у Коломиї перше Студентське віче, на якому піднімали питання про роль жінки в суспільному розвитку. В ньому брав участь молодий Іван Франко.
Велике значення для розвитку жіночого руху в Коломиї мало утворення тут передовими жінками "Руського жіночого гуртка".
У 20-30-х роках ХХ століття в Коломиї бурхливо розвиваються жіночі організації під впливом славнозвісної діячки Олени Киселевської. Журнал "Жіноча доля" згуртував довкола себе всю жіночу громаду Коломиї та Коломийщини.
Народний дім у Коломиї
Бурхливе зростання самосвідомості українського населення Коломиї в ХІХ столітті викликане розвитком освіти, невтомною громадсько-культурною діяльністю місцевих просвітителів, розвитком літературно-мистецьких і театрально-музичних процесів, утворенням різних українських товариств. Виникло питання про необхідність створення об'єднуючого центру, де б могла збиратися вся передова коломийська українська інтелігенція.
На різних засіданнях українських товариств передові діячі коломийської культури неодноразово висловлювались про потребу заснування Народного дому. Цю патріотичну ідею підхопив активний просвітитель, громадсько-культурний діяч о. Йосафат Кобринський, який на кінець ХІХ століття був широко відомим патріотом не лише в Коломиї, але і за її межами. Він по праву вважається засновником Народного дому в Коломиї.
Побудова Народного дому в Коломиї має цікаву історію. Про це детально розповів у своїй статті довголітній працівник Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини Любомир Кречковський. "Національна свідомість, - писав він, - та культура населення Галичини, яке опинилося під пануванням Австро-Угорщини, почали набирати сили, швидко зростати. Ідея побудови Народного дому в Коломиї для розвитку краю, поширення освіти, розвитку рільництва, ремесла та усіх галузей економіки простежується ще в протоколі загальних зборів передової інтелігенції Коломиї 9 червня 1887 року".
Відомо, що в 1880 році в Коломиї експонувалась етнографічна виставка, на якій, за ініціативою Йосафата Кобринського, було зібрано 650 золотих ринських на побудову Народного дому. Під цю новобудову закуплено площу в центрі міста. Михайло Білоус у своїй розвідці, присвяченій Йосафату Кобринському, посилається на газету "Рада", яка в 1928 році писала: "Ще в 1880 році, коли українське життя почало набирати сили, свідомість усього громадянства стала швидко підніматись, найшлися люди, які, розуміючи вагу цієї справи, стали запопадливо збирати гроші на фонд Народного дому в Коломиї. Зібрано гроші, закуплено в найкращій частині міста площу і доки що вибудовано на одній її половині великий двоповерховий дім, а на другій половині площі мала бути пізніше після плану добудована тетральна саля".
Loading...

 
 

Цікаве