WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Коломия культурний центр західної. України в ХІХ – на початку ХХ ст. - Курсова робота

Коломия культурний центр західної. України в ХІХ – на початку ХХ ст. - Курсова робота

український письменник, революціонер-демократ Іван Якович Франко". За цей час він написав такі твори: "Вільні сонети", "Думи пролетарія", "Веснянки", "Вічний революціонер" та інші.
У Коломиї навчалися і творили представники образотворчого мистецтва. Серед них можна назвати Михайла Чернишевського, Нестора Кисілевського. Початкову мистецьку освіту вони здобули в Коломийській школі дерев'яного промислу, а далі продовжували свої студії в Академії мистецтв у Кракові. Згодом ці майстри створили цікаві скульптурні твори.
Треба згадати відомого українського живописці Модеста Сосенка (1875 - 1920), твори якого збереглися у деяких церквах на Коломийщині.
Безперечно, одним з найбільш талановитих художників-живописців і графіків був Ярослав Пстрак. Він народився 1878 року в містечку Гвіздець в родині різьбярів. Пізніше сім'я переселилася в Коломию, де майбутній митець вчився в місцевій українській гімназії.
Ярослав Пстрак здобув малярську освіту в Коломиї, продовжував студії в Мюнхенській Академії мистецтв. Повернувшись у Галичину, художник із властивою йому творчою індивідуальністю створив цілий цикл прекрасних картин, портретів із козацької та гуцульської тематики. На високому професійному рівні він малював карикатури та ілюстрації доукраїнських видань у Львові. Його соціальна спрямованість особливо проявилась у карикатурах до сатирично-гумористичного двотижневика "Комар" та "Зеркало".
Іван Кейван називає понад сто живописних і графічних творів Ярослава Пстрака. "В основі творчості Ярослава Пстрака, - пише він, - позначено реалізмом і наверствуванням мюнхенського історизму та з деякими прикметами імпресіонізму в трактуванні кольорів. Проте крізь його малярську творчість тягнеться червоною ниткою романтизм. Хоч працював усього 38 років, досі вдалось занотувати 340 творів різною технікою, й більшість з них - переважно етюдів, пропали у вирі світової війни."
Творчість Ярослава Пстрака - великий внесок у скарбницю українського образотворчого мистецтва. Його твори в основному зберігаються у фондах Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини і Львівського музею українського мистецтва.
У Коломийській гімназії розпочинав свою малярську діяльність Юліан Крайківський. Вже його перші картини - Гуцульська ідилія", яка на початку ХХ століття довго експонувалася у вітрині Народного дому в Коломиї, та "Пастухи на ватрі" - свідчили, що з'явився перспективний художник. Він отримав високу малярську освіту у Віденській Академії мистецтв, пройшов через горнило Української Галицької Армії. Ю. Крайківській створив багато чудових творів.
У літописі театрально-музичної Коломиї вписані яскраві сторінки хорового і музичного мистецтва. Славнозвісні співанки-"коломийки" як і динамічний танок "коломийка" виникли в Коломиї, коли тут схрещувалися всі торгівельні дороги. Звідси і пішла в історію їх назва. Коломийки - особлива форма коротких лірично-побутових пісень жартівливого, гумористичного і сатиричного характеру, часто із злободенною тематикою.
У старих актових документах Коломиї згадуються церковні хори як при польських, так і при українських церквах. В актах значиться, що при Коломийському костьолі в кінці ХVIII століття "діяв милозвучний орган, під звуки якого виконувались богослужебні пісні".
У ХІХ столітті професійна музична культура в Коломиї набирає рис світського характеру. Це пов'язано з появою театральних вистав, опери "Наталка Полтавка" Івана Котляревського.
Отже, Коломия стала засновником українського театру в Галичині. Чим започаткована ця подія? В Коломиї 8 червня 1848 року, в день урочистого відкриття роботи коломийської Руської Ради, за ініціативою і під керівництвом відомого українського громадсько-культурного діяча і просвітителя о. Івана Озаркевича був організований аматорський драматичний гурток, який здійснив вперше постановку п'єси Івана Котляревського "Наталка Полтавка".
П'єса була дещо перероблена, насамперед, її заголовок, деякі зміни внесено в сам сценарій. П'єсу поставлено під назвою "Дівка на відданню, або на милування нема силування". Головною героїнею замість Наталки стала Анничка, виборного названо десятником, змінено тексти пісень. Влучно про виставу писав Іван Франко: "В грудні 1848 року відбулося перше представлення "Наталки Полтавки". Хто були аматори, граючи на сцені, ми не могли довідатися, так як о тім першім руськім представлені ніде не довелося нам вичитати докладні вісті, і навіть дати його не знаємо. Знаємо тільки з оповідання, що публіка руська, зложена, як виражались поляки, "з попів і хлопів", з великим восторгом повітала рідне слово, роздаючи з сцени, за кожним уступом обсипала граючих безконечними оплесками, а коли представлення скінчилося притьмом забажала побачити автора, не знаючи о тім, що той давно вже умер і то аж в Полтаві. Коли ??? вияснювань деяких людей оплески і викликування "Автора! Автора!" не переставали, виступив в кінці один з акторів, хотячі витолкувати клопітливе положення , але публіка не дала йому прийти до слова, мусив прийняти ті овації, котрі були призначені для небіжчика Котляревського. З тої забавної сцени зародилася опісля жартівлива поговірка, що "Котляревський 1848 року в Коломиї був". Це в дійсності був жарт, але талант славетного Івана Котляревського вперше виявився в класичній п'єсі в Коломиї.
Зачаровані виставою коломияни розходились по своїх домівках з піднятим настроєм і захопленням. Це можна уявити собі з листа відомого коломийського просвітителя і громадсько-культурного діяча Й. Кобринського до Якова Головацького. "З театра іду, - писав він, - і зо мною кілька сот русинів самих веселих. Не набув би ся на руском дивані. Чудо не гра. То інше діло чудо рідне слово, видіти народноє дійствіє."
Коломийська вистава "Дівка на відданню..." викликала великий резонанс і в Україні, повсюди з'явилися захоплені відгуки. Цією подією театрознавці визначили зародження Галицького театру. Іван Озаркевич запалив іскру театрального життя не лише в Коломиї. Свої вистави він показував у Львові, Перемишлі.
Івана Озаркевича визнали основоположником першого Галицького театру.
Професійний Львівський театр був заснований при товаристві "Руська Бесіда" у 1864 році із прем'єрою повісті Г. Квітки-Основ'яненка "Маруся" виступав, крім Львова в Коломиї.
Після 40-х років коломийське театральне життя почало занепадати. Його оживив Ісидор Трембіцький (18/47 - 1924) - правник і актор, який після розпаду Львівського театру при "Руській Бесіді", де він працював, прибув до Коломиї.
Тут він написав п'єси, які публікував в друкарні Михайла Білоуса у двотижневику "Весна", ставив театральні вистави і таким чином оновив минулу славу Коломийського театру. В 1879 році І. Трембіцький опублікував свою п'єсу
Loading...

 
 

Цікаве