WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Коломия культурний центр західної. України в ХІХ – на початку ХХ ст. - Курсова робота

Коломия культурний центр західної. України в ХІХ – на початку ХХ ст. - Курсова робота

60 діячів нашої культури, науки, політичного життя, які закінчили Колоомийську українську гімназію і увійшли в літопис історії Коломиї. Церез місто Коломию, - пише він, - пройшло в українську літературу понад сотню письменників, поетів і публіцистів. В переважної більшості х них їхній шлях пройшов через Коломийську гімназію, і тільки згодом, вдже потім, у них були університети Львова, Кракова, Відня, Праги чи Берліна, це вже після того їхні прізвища стали друкуватися
Фото 4
Фото 5
фото 6
Фото 7
На першому поверсі будинку чотири кімнати займали перукарня та ресторан. У малій театральній залі відбувалися різні національні заходи, зустрічі, імпрези.
Автору цих рядків пощастило в 1956 році зустрітися із засновником Коломийського музеюнародного мистецтва Гуцульщини Володимиром Кобринським, коли відомий громадський і культурний діяч був уже на пенсії. Старенький директор розповідав про свого батька Йосафата Кобринського, що так багато дбав про піднесення культури Коломиї. "Знали б ви, паничу, - говорив він мені, - скільки праці вклав мій покійний батько у будівлю Народного дому. Я добре пам'ятаю: коли будувався цей будинок, тато кожного дня їхав до Коломиї з Мишина в справі цієї будівлі. А коли він був побудований, а це було ще за Австрії, то в Народному домі збиралася вся українська національна еліта. В кожній кімнаті хтось щось робив, там засідали кружки, там ішли репетиції хору, там засідали члени Українського Педагогічного Товариства, то сперечалися якісь партії, всюди чути було гомін. Я, тоді молодий студент, ледве чекав на ферії, щоб повернутися до Будинку і включитися в культурне життя. Скажу правду - тут пульсувало українське національне серце нашої Коломиї. І то цікаво, що в Народний дім кожного дня, а особливо у національні свята, сходилося багато жителів Покуття, а найбільше гуцулів, збиралися сюди в ярмаркові дні. Я почав записувати спомини про національний дім Коломиї, щоб залишити пам ять про нашу культуру, але час тяжкий, Бог знає, що буде з нашими скарбами музею".
Коломийська "Просвіта"
Коломийська просвітянська традиція почалася з пам'ятного 1848 року коли в місті в час "весни народів" з'явилася читальня, де українське населення могло вивчати історію рідного краю, знайомитись з художніми творами, читати першу українську галицьку газету "Зоря Галицька" (1848-1857 роки). Здається, ця читальня стала передвісником товариства "Просвіта", яке виникло через 40 років спочатку у Львові, а пізніше поширилося по всій Галичині.
Коломийська читальня існувала протягом 50-60-х років, особливо активізувала свою роботу із заснуванням в місті народовцями в 1875 році філії товариства "Просвіта".
Протягом кінця XIX - початку XX ст. члени "Просвіти дуже багато зробили у національному вихованні коломиян.
Коломийська "Просвіта" допомагала українцям відкривати очі на реакційну діяльність місцевих москвофілів, організовувала вечори пам'ятних дат, поширювала українську класичну літературу серед населення, засновувала філії свого товариства по передмістях і в навколишніх селах.
Із побудовою Народного дому в Коломиї тут зосередився весь просвітянський рух. В ньому працювали члени "Просвіти" із середмістя, українська еліта з числа гімназійних професорів, вчителів народних і професійних шкіл, частина адвокатів, священиків греко-католицької церкви і прості міщани-патріоти.
Протягом кіпця XIX - на початку XX ст. читальні "Просвіти засновувались на передмістях Коломиї і в навколишніх селах. В 1906-1907 роках така читальня працювала на Кутському передмісті - 57 членів на чолі з головою, гімназійним професором Йосифом Кузьмою. Читальня "Просвіти" діяла в Шепарівцях, мала 75 членів, Зголова - Петро Грицьків.
Передміські українські читальні "Просвіти працювали на основі затверджених статутів. Кількість їх членів зростала з кожним роком, періодично обирались голови цих освітньо-культуриих установ. У передміських філіях читалень комплектувались бібліотечні фонди з різних українських видань. Тут проводилась велика культурно-освітня робота, читались і випозичались книги, велись бесіди з історії України, різних господарських справ, організовувалась підготовка до проведення національних свят, особливо в час, коли українська Коломия готувалась до відзначення 100-х роковин з дня народження Маркіяна Шашкевича (1911 р.) та 100-річчя народження Тараса Шевченка.
ся на шпальтах українських, а також і європейських часописів, а перед ним найпершим у них була єдина альма-матер, оця гімназія і Коломия.
В історію розвитку Галицького шкільництва Коломийська гімназія вписала свою вагому сторінку. Вистраждана болями і стражданнями кількох поколінь коломийських просвітителів, пройшовши через австро-німецькі та польські кураторії, вона всього за кілька десятиліть свого існування сторицею оплатила той борг перед своїм народом: з її стін вийшло у широкий світ не десятки, а сотні молодих уже розкритих талантів..."
"Рідна Школа" в Коломиї
В умовах австро-угорського і польського панування "Рідна Школа" зуміла виховати кілька поколінь української молоді в дусі національної свідомості. З її вихованців виходили видатні представники науки, освіти, культури, політичні діячі, борці за волю і незалежність України та ціла когорта свідомих робітників і селян.
У першій половині 1881 року зійшлися у Львові 13 впливових діячів, створили тимчасовий комітет, склали проект статуту нового товариства під назвою "Руське Товариство Педагогічне" на чолі з першим головою, радником др. Амброзієм Яновським. 6 серпня 1881 року Львівське австрійське намісництво затвердило статут цього Товариства. Так народилися перша ластівка "Рідної Школи". Комітет складався із поважних професорів, редакторів впливових українських газет, авторитетних священиків.
Провісниками "Рідної Школи", членами освітянського Товариства, були видатні діячі політичного життя, науки і культури: В Ільницький, О. Партицький, Р. Заклинський. Почесним членами були обрані Ю. Романчук, В. Барвінський, К. Левицький, В. Шухевич, А, Шептицький та інші. Саме вони стали біля колиски "Рідної Школи", добре розуміючи, що через це Товариство можна виховати національно свідому українську молодь.
Перед новим Товариством були поставлені такі завдання:
а) Промишляти над потребами руського народа на полі шкіл народних, середніх, вищих, займатися основанєм руських (українських) шкіл і піддержувати всякі справи виховання публичного і домашнього на сонові матерного язика;
б) подавати членам поміч так моральну яко і матеріальну."
"Рідна Школа" з кожним роком набувала популярності серед української громади, а назва "Українське Педагогічне Товариство" фіксувалося в офіційному діловодстві.
"Рідна Школа" в Коломиї бере свій
Loading...

 
 

Цікаве