WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Коломия культурний центр західної. України в ХІХ – на початку ХХ ст. - Курсова робота

Коломия культурний центр західної. України в ХІХ – на початку ХХ ст. - Курсова робота

Львівщини, викладав німецьку мову і всіляко підтримував українських студентів, підбирав з цілого покуття обдарованих учнів. В 1862 р. він організував для них бурсу, де проживали під час навчання 45 студентів.
У 1864-1865 навчальному році вгімназії навчалося 235 учнів - 125 українців, 86 поляків, 12 вірменн і 12 жидів. Директор Т.Білоус приділяв велику увагу методичній і педагогічній роботі в гімназії, особливо намагався прищеплювати українським студентам любов до своїх народних традицій.
Це був період, коли поляки, після повстання 1863 р., пішли на угоду з австрійським урядом. Вони намагалися нарівні з німецькою ввести в гімназію польську мову викладання. Шовіністично налаштований вчителі робили заходи щодо ополячування українських гімназій. На засіданні Краєвої шкільної ради у Львові від 27 січня вони домоглися звільнення директора Коломийської гімназії Теодора Білоуса, перевівши його на вчительську роботу у Бахно під Краковом. Новий директор гімназії під різним приводом усунув багатьох талановитих українських студентів. Із шкільних звітів видно, що в 70-80 роках поступово зменшується число українських учнів. Якщо в 1877 - 1879 навчальному році вони складали біля 40 відсотків всіх студентів, то в 1881 - 1882 - 35 відсотків. Зате зросла кількість польських гімназистів.
У 70-80-х роках за гімназійною програмою учні вчили такі предмети - німецьку, латинську, польську, французьку, грецьку мову, фізику, логіку, географію, історію, математику, природознавство, психологію, релігію і співи. Українську мову вчили дуже мало. Переважали в гімназії гуманітарні дисципліни. Підручники в основному були написані німецькою і часстково польською мовами. При вивченні українськлї мови в 50-70-х роках гімназисти українці користувалися підручниками, написаними Яковом Головацьким. Це були "Граматика руського язика", "Хрестоматия церковно-славянская и древнеруская в пользу учеников висщей гимназии ц.к. Австрийськой держави". Користувалися учні і книгою В.Ковальського "Руська читанка для низшой гимназии". Українську мову ввели в Коломийську гімназію лише в 1873-1874 навчальному році, починаючи з 1 класу, й в 1877 році вона стала самостійним предметом викладання.
У 60-70-х роках у Коломийській гімназії навчалися видатні письменники і художники, відомі пізніше громадські діячі - Михайло Павлик, Василь Стефаник, Лесь Мартович, Марко Черемшина, Ярослав Петрак, Володимир Навроцький, Остап Терлецький, Іван Плешкан, Лев Бачинський, Кирило Трильовський, Василь Костащук, Іван Чугірей та інші світочі нашої культури і науки, борці за волю і незалежність України.
При гімназії була своя бібліотека з багатим книжковим фондом на різних мовах. З української літератури тут були твори Т.Шевченка, Ю.Федьковича, Я.Головацького, І.Котляревського, І.Нечуя-Левицького та галицьких письменників.
Гімназисти-українці зазнавали часто образ та принижень. Василь Стефаник про це сказав "Гімназія, крім формального навчання і ворожого відношення до нас, українців-студентівв, нічого нам не давала".
Як протести проти національного переслідування кращі українські студенти гімназії групувалися. Лесь Мартович і Василь Стефаник створюбть невелику бібліотеку у пиміщенні директора "Гуцульської спілки" Гіннерія Герасимовича. Вони за складені гроші купують книги, часописи, журнали, та в неділю, свята і під час літніх ферій манбрують по селах Коломийщини, Покуття, організовують читальні, читають реферати з історії України, рідної літератури, збирають усну народну творчість, етнографію ці вивчають ???.
Це не подаболось австрійсько-польській таких студентів. В силу цих умов Лесь Мартович в 1889, а Василь Стефаник у 1890 році перевилися в Дрогобицьку гімназію. На юного Сетфаника мав великий вплив гімназист Іван Плешкан. "Мені кілька місяців ??? учителя Іван Плешкан, старший гімназист з сусіднього села. Він дав мені Квітчину "Марусю", - згадував про це в своїй автобіографії Василь Стефаник.
Уродженець села Тулова на Снятинщині Іван Плешкан писав поезії і закликав студентів у вірші "Лист до братів" до мандрівок у гори, на Гуцульщину. Таку мандрівку вони здівйснили влітку 1885 року.
У Галичині, незважаючи на германізацію, полонізацію, зростала самовідданість українців. В середині 80-х років ХІХ ст. на Галицьком у сеймі почалася боротьба за українське народне шкільництво. Народні посли підняли питання про відкриття українських гімназій в Галичині. Такі гімназії відкрились у Львові, Перемишлі. Посол Теофіл Окуневський виступив на Галицькому сеймі про відкриття української гімназії у Колоомиї.
На засіданні 3 березня 1892 року Галицький сейм схвалив пропозицію на поступовий перехід класів, починаючи з першого, на українську мову навчання при існуючій польській ??? гімназії. Відповідно до цього цісар затвердив постанову 4 вересня 1892 року. В літописі гімназії так і записано: "І справді, заходи патріотів патріотів і автономічних властей місцевих і повіту вінчались успіхом. Се бо єго цісарське і королівське Величество Цісар Франц Йосиф І ??? найвищою постановою з дня 4 вересня 1892 позволити, щоби в Коломиї основано нову державну гімназію з руською мовою викладання та, щоби введено єї в життє зразу яко рівнопорядні класи руські побіч гімназій з польською мовою викладовою".
Дивно, що при існуючій польській гімназії мали працювати паралельні класи українською мовою навчання під керівництвом директора Йосифа Скупневича, який зовсім знав української мови. Але це була велика перемога українців у розвитку національної свідомості. 1-й клас гімназії з українською мовою навчання було відкрито 21 вересня 1892 року. В ньому навчалося 43 учні. Клас займався в одній із гімназійних кімнат, яка належала магістрату. Члени президії магістрату з незадоволенням сприймали це і зажадали повернення коштів за опалення і світло цієї кімнати. Поки ці паралельні класи не дійшли до випуску, вони містилися в різних приміщеннях, а то й в приватних будинках.
Не дивлячись на такі незручності, з року в рік кількість гімназійних учнів паралельних класів зростала. В 1896 / 97 навчальному році в українських школах вже навчалосьпонад 200 учнів. У гімназії гуртувалась українська професура - д-р. Євстахій Макарушка ( українська і грецька мова) , Лев Дольницький ( історія і географія), Ю.Костелянський ( латинська мова), Людвиг Сальо ( німецька мова). Інші дисципліни читали польські викладачі.
Із зростанням кількості українських класів виникла потреба в окремому директорі. За призначенням Львівської шкільної кураторії ним став у 1894р. Софрон Недільський ( 1857 - 1917), який спочатку був управителем паралельних класів. Будучи гарним педагогом і викладачем латинської та грецької мов, він здобув високий авторитет в гімназії. Саме він
Loading...

 
 

Цікаве