WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Україна в складі СРСР (1922-1939 рр.) - Реферат

Україна в складі СРСР (1922-1939 рр.) - Реферат

базі НЕПу промисловий розвиток СРСР у середині 20-х років досяг довоєнного (1913) рівня, однак країна суттєво відставала від передових капіталістичних держав: значно менше вироблялося електроенергії, сталі, чавуну, добувалося вугілля і нафти.
В грудні 1925 р. відбувся ХІV з'їзд ВКП(б), який проголосив курс на індустріалізацію. Важливе місце у здійсненні наміченого курсу відводилось Україні, на ІХ з'їзді ВКП(б) вказувалося на принципово важливу роль важкої промисловості республіки для процесу модернізації та реконструкції країни.
На промислових підприємствах хронічно не вистачало кваліфікованих кадрів. Серйозною проблемою був і дефіцит обладнання, адже на більшості заводів і фабрик воно було застарілим, крім того, значну частину необхідних для модернізації машин і устаткування своя промисловість взагалі не виробляла.
Джерелами фінансування цих закупок та індустріалізації були:
1) перекачування коштів із легкої та харчової у важку промисловість;
2) податки з населення (для села "над податок" - постійне зростання цін на промислові товари);
3) внутрішні позики, спочатку добровільні, а згодом - "під контролем суспільних організацій". Так, протягом 1927-1929 рр. було випущено 3 державні позики індустріалізації, і населення України підписалося на суму понад 325 млн.крб.;
4) випуск паперових грошей, не забезпечених золотом (у роки першої п'ятирічки інформаційне покриття державних потреб становило 4 млрд.крб.);
5) збільшення вивозу за кордон нафти, лісу, хутра та хліба;
6) режим економії. Так, у республіці 1927 р. при РНК УСРР було створено комісію з режиму економії на чолі з В. Чубарем, яка лише за рахунок скорочення адміністративно-управлінських витрат ??? за два з половиною роки майже 65 млн.крб.
Особливості процесу індустріалізації в Україні.
1. Інвестування в промисловість республіки, особливо в початковий період в індустріалізації, значної частини коштів.
2. Побудова і реконструкція в Україні на початку індустріалізації крупних промислових об'єктів.
3. Нерівномірність процесу модернізації промислового потенціалі республіки.
4. Поява в республіканському промисловому комплексі нових галузей.
5. Значне відставання моделізації легкої та харчової промисловості від важкої індустрії.
6. Вищі темпи витіснення приватного сектора в економіці України, ніж у СРСР загалом.
Протягом перших п'ятирічок було заплановано механізм саморегуляції економіки. У цей час особливо чітко виявляється тенденція фактичної монополізації, центром управління промисловістю республіки. Командні методи управління економікою зумовлювали відчуженість робітничого класу від засобів виробництва, зниження життєвого рівня народу.
Наслідки індустріалізації були неоднозначними. З одного боку - це позитивні зрушення: вихід України на якісно новий рівень промислового розвитку, прогресивні зміни в структурі господарювання на користь промисловості, досягнення промисловістю республіки за низкою головних індустріальних показників європейського та світового рівня, урбанізація швидке формування національного робітничого класу і ін.
З іншого - форсована індустріалізація стимулювала появу багатьох негативних тенденцій: домінуюче становище виробництва засобів виробництва, побудова і реконструкція підприємств - монополістів, заморожування значних коштів у незавершених об'єктах, посилення експлуатації трудящих.
4. Колективізація сільського господарства. Голод 1932-1933 рр.
Сталін і його оточення згодом дедалі більше переконувались, що потреби індустріалізації простіше і гарантованіше можна задовольнити, спираючись не на 25-30 млн. індивідуальних селянських господарств, а на 200-300 колгоспів.
Восени 1928 р. в Україні було колективізовано лише 4% селянського землекористування - це була слабка опора для здійснення грандіозних сталінських планів. Селян почали насильно заганяти до колгоспів. Основну протидію цей процес викликав з боку заможних селян, які отримали назву "куркулі".
Перша хвиля розкуркулення прокотилася республікою з другої половини січня до початку березня 1930 року. Вона охопила 309 районів, де налічувалося 2524 тис. Селянських господарств. Станом на 10 березня під розкуркулення потрапило 61887 господарств, тобто 2,5%.
Селянство чинило опір сталінській політиці: на селі лише з січня до червня 1930 р. в Україні зареєстровано 1500 терористичних актів проти представників радянської влади. У Херсонському, Кам'янець-Подільському, Вінницькому, Чернігівському, Одеському округах відбулися збройні виступи селян. За деякими підрахунками, 1930 р. в Україні кількість учасників селянських повстань перевищувала 40 тис.
У вересні 1930 р. УКВКП(б) розіслав по республіках директивного листа "Про колективізацію". Зокрема, Україна мала подвоїти рівень усуспільнення і протягом 1931 р. в основному закінчити суспільну колективізацію вирішальних сільськогосподарських районів. Протягом 1930 р. з України було депортовано майже 75 тисяч селянських родин, а з кінця року й до червня 1913 р. - 23,5 тис. за роки суцільної колективізації. Було експропрійовано понад 200 тис. Селянських господарств.
Трагедія колективізації вимірювалася мільйонами людських доль. Такі обставини змушували одноосібника вступати до колгоспу. У 1932 р. колгоспи об'єднували майже 70% селянських господарств, 80% посівних площ республіки. Останню крапку в колективізації було поставлено в сумнозвісному 1937 році, коли в УРСР налічувалося 273 тисячі колгоспів, які об'єднували 96,1% селянських дворів і обробляли 99,7% посівних площ.
Все це зумовлювало трагедію спустошливого голоду, жертвами якого стали мільйони.
Причини голоду в Україні 1932-1933 рр. Західні історики вважають, що основними були національно-політичнічинники: українських селян нищили не тому, що вони були селянами, але тому, що були українцями-селянами. Деякі російські, українські і західні історики вважають, що голод 1932-1933 р. зумовлений дією соціально-економічних чинників, насамперед "насильницькими хлібозаготівлями" "поверненням до економічної необґрунтованої та політично скомпрометованої політики-продрозкладки".
Найбільш обґрунтованою є позиція авторського колективу монографії "Сталінізм на Україні 1920-1930 рр.", які дійшли висновку, що " конкуруючі гіпотези треба об'єднати, тоді факти, пов'язані з голодом, логічно складаються в цілісну картину".
Серед дослідників поки що немає єдності у визначенні фактичних демографічних втрат України в 1932-1933 роках. Р.Конквест називає цифру 5 млн. кількість жертв голодомору могла б бути набагато меншою, якби сталінське керівництво звернулося за допомогою до світового співтовариства. Проте, цього не було зроблено.
Наслідки суцільної колективізації. Форсовані типи і переважно адміністративні методи її здійснення призвели до катастрофічних наслідків - дезорганізації і деградації аграрного сектора на початку 30-х років.
У 1933 році Сталін, намагаючись уникнути економічної катастрофи, відмовився від прискорених темпів індустріалізації і від безрозмірної продрозверстки. Наприкінці 30 р. сільське господарство України вийшло на рівень продуктивності, який існував до початку суцільної колективізації: 913 р. на одного жителя України було вирощено - 639 кг. Про що свідчать ці цифри? По-перше, за цим показником навіть на початку 40 рр. республіка не досягла дореволюційного рівня. По-друге, зберігалося відставання від західних країн. По-третє, виробництво зерна в республіці у 20-30 роках відставало від раціональної норми - 1000 кг. на рік на людину.
Отже, у сталінській моделі побудови соціалізму домінуючою ланкою була форсована індустріалізація. Роль аграрного сектора полягала в "обслуговуванні" процесу індустріалізації і в збереженні в країні стабільної ситуації з продовольства.
Головним наслідком колективізації став здійснений індустріальний стрибок, за який заплачено дорогою ціною: жертвами насильницького розкуркулення і голодомору, втратою селянами відчуття хазяїна.
5. Культурне будівництво в 20-30 роках.
Політика радянського керівництва в галузі культури офіційно була названа "культурною революцією". У короткий строк планувалося ліквідувати
Loading...

 
 

Цікаве