WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Універсали Богдана Хмельницького - Дипломна робота

Універсали Богдана Хмельницького - Дипломна робота


Гетьманські універсали створювалися по самих різноманітних приводах, і в силу цього є дуже різнорідними. Сам Хмельницький часто називав універсал не тільки "універсалом", але і "писанєм" (тобто посланням), "листом" (36, 39, 83, 89, і ін.). Навіть той самий документ міг бути названий Хмельницьким і "універсалом" і "листом" одночасно (178). У силу цього потрібно покладатися не стільки на вказівки самого гетьмана, скільки на характер змісту й особливо внутрішньої форми документів.
Як відомо, умовний формуляр акта підрозділяється на три частини, кожна з якої розпадається на декілька складових:
1. Початковий протокол: 1) invocacio - богослов'я; 2) intitulatio - позначення особи, від якого виходить документ 3) inscriptio - обозначення адресата; 4) salutatio - вітання.
2. Основна частина: 5) arenga, prologus й ін. - преамбула 6) promulgatio - привселюдне оголошення; 7) narratio - виклад обставин справи; 8) dispositio - . розпорядження по справі; 9) sanctio - заборона порушення документа; 10) corrobaratio - відомості про достовірні знаки документа.
3. Заключний протокол: 11) datum - місце й час видачі документа; 12) apprecatio - заключення.
Роздивимося по черзі кожну частину формуляра гетьманських універсалів.
Початковий протокол
Інвокація.
Відсутня у всіх універсалах гетьмана, за виключенням єдиного (462). Відсутність інвокації - характерна риса російських, українських і білоруських актів XIV- XVII ст. , за винятком духовних грамот. В універсалі № 462 вона є в такому виді: "Во имя Господа, аминь, квечной памяти речи" Такого роду інвокациія зафіксувана в однім із документів Війська Запорізького - універсалі гетьмана И. Петрижицького і усього Війська Запорізького від 22/3 1632 р. із вираженням їхньої згоди на створення Києво-Могилянської колегії й обіцянкою мати її завжди під своїм заступництвом: "Во имя отца и сына и святаго духу, пресвятые животворящие троицы, ку вечной тоей речи памети станься, амінь". Цей універсал бачив Хмельницький до 1654 р. і підтвердив його своїм записом, але не виявлений упорядниками "ДБХ": "Богдан Хмельницький, гетьман Війська Запорозского". Використання формули богослов'я, характерної для документів церковних ієрархів, свідчить про участь останніх у виробітку універсалу № 462. Це не було випадковим, тому що в документі йде про важливі положення католицької церкви в Білорусії.
Інтитуляція.
Є присутньою майже у всіх універсалах Хмельницького, за винятком деяких, що збереглися в копії. Вона являє собою найбільше стандартну частину універсалів. "Богдан Хмельницкий, гетман з Войском його королівської милості Запорозским", "Богдан Хмельницкий, гетман з Войском Запорозским", "Богдан Хмельницкий, гетман з Войском його царского величества Запорозским". Звичайно гетман використовував 1-й варіант інтитуляції в 1648-1651 рр., 2-й - у 1651-1653 р., 3-й - в 1654-1657 рр.
Аналіз
Потрібно також подрібніше зупинитися на інтитуляції універсалу до пінської шляхти, яка не притягала особливої уваги дослідників до себе: "Ми, Богдан Хмельницкий, гетман генеральний Войск его царской милости Запорожских". І Цього разу аналогія відшукується у відомому Хмельницькому универсалі И. Петрижицького від 22/3 1632 р.: "Ми, Иван Петрижицкий, гетман генеральнй Войск его царской милости Запорозской милости Запорозское". Займенник "ми" у вустах Хмельницького не був порожнім звуком. Він дійсно підкреслював колегіальний характер виробітки даного універсала-маніфеста, зверненого до пінської шляхти і гарантувавший їй різноманітні права.
Інскрипція.
Являє собою складну і змінливу формулу. И. П. Крип'якевич правильно визначив 4 основних типи інскрипцій. До 1-го відноситься формула, що починається словами: "Всім вобец і кождому зособна, кому о том відати належит". Після цієї частини інскрипції, умовно позначеної як загальна, випливає громіздке продовження, яке уточнює коло адресатів (представники гетьманської адміністрації чи рідше - представники міської і сельської влади. Ця друга частина, умовно позначається як та, що уточнює, переходить у третю, що конкретизує частину інскрипції, де звичайно вказується адресат: якась особа або достатньо вузьке коло осіб. Слід зазначити, що в 2-й частині інскрипції перелік адресатів подавався при суворому дотриманні субординації (від вищих представників адміністрації до нижчих), наприклад: "а меновите панам пулковникам, суддям, асаулом, сотником, атаманом і всєй старшині и черні Войск його царского величества Запорозских, кому толко сеє наше показано буде писанє" (319). Тип 1-ї формули інскрипції збігається з формулою, яку використовували гетьмани й полковники Війська Запорозького до 1648 р. У свою чергу, ця формула універсалів гетьманів і полковників Війська Запорізького сходить до відповідних формул універсалів польських королів Стефана Баторія, Сигизмунда III, Владислава IV. Проте ще більш поширеною була формула 2-го типу, для котрої характерно сполучення інскрипції й промульгациії, причому остання передує інскрипції. Тут можна виділити 5 основних варіантів:
1) "Ознаймуем тим нашим писанєм, кому би толко потреба было відати а меновите". Далі випливала 2-а частина формули, ідентична частині інскрипції, яка уточнює , 1-го типу;
2) "Ознаймуем тим писанєм нашим кождому, кому би о том відати належало, а меновите... ";
3) "Ознаймуем тим писанєм нашим, кому колвек показано будет, тепер і напотом... ";
4) скорочений - "Ознаймуем тим писанєм нашим";
5) близький до 1-го типу: "Ознаймуем тим писанєм нашим вшем вобец... ".
Слід зазначити, що тип 2-х формул інскрипцій збігається з формулою деяких збережених універсалів гетьманів Війська Запорізького, а також
польських королів XVI- ХУП ст. , наприклад - з універсалом Стефана Баторія від 16/6 1578 р.: "Ознаймуемы тим листом нашим вшем вобец і кождому зособна, кому те ведати належит".
Відзначений також особливий варіант формули другого типу, який починається зі слів "Відомо чиним" або "До відомости доносимо"" який є дуже архаїчним. У такому виді тип 2-ї формули інскрипції дуже близький до відповідної частини гетьманських універсалів першої половини XVII в. У свою чергу канцелярська практика Великого Князівства Литовського і традиції місцевого українського і білоруського діловодства впливали на формуляр документів Війська Запорозького і Польщі.
Був достатньо поширений і 3-й тип формули інскрипції. Для нього характерно безпосереднє визначення адресата ("Паном полковником..."), після чого випливає промульгація "до відомости подаємо" (110), "доносимо до відомости" (382). Такого рода формули ідентичні формулам інскрипцій гетьманських наказів, у результаті чого іноді виникає плутанина. Проте і вони не були винаходом Хмельницького або його канцеляристів, а використовувалися їхніми попередниками. Так, тип 3-ї інскрипції зустрічається вуніверсалах К. Скидана (1637 р.), І. Петрижицького (1632 р.).
Слід зазначити, що подібні формули типу 3 має також цілий ряд універсалів і грамот польських королів і великих князів литовських XV-XVII

 
 

Цікаве

Загрузка...